У Чернівцях лагодять ґанок, з якого на місто міг визирати Хрущов

У Чернівцях лагодять ґанок, з якого на місто міг визирати Хрущов

09.07.2023, 19:32
Наразі, тут планують замінити підгнилий дерев'яний брус-опору, яка підтримує різьблений дерев'яний дашок старовинної веранди.
 
Міська легенда говорить, що саме ця ошатна будівля на тихій вулиці біля старого парку стала резиденцією радянського функціонера Микити Хрущова під час котрогось з його приїздів до Чернівців.
 
Перш ніж перетворитися на дитячий садок, збудована у стилі віденської сецесії вілла змінила багатьох власників. Її сходові марші, химерні візерунки мармурового покриття підлоги, дерев'яні різьблені ганки чимало могли би розповісти про її колишніх мешканців. В тому числі і про Микиту Хрущова, який, можливо, міг згаяти хвильку на її відкритій терасі, після важких державних трудів.
 
Нішу для так званих "вертушок" - телефонів прямого зв'язку з Києвом та Москвою - на віллі застала одна з перших працівниць дитсадка двірничка тьотя Рая.
«Ех, золоті були деньки у знаменитій віллі «Лола», якій, як довідався, судилося стати резиденцію Хрущова, коли він зупинявся у Чернівцях, – згадував молодість Петер Демант у спогадах про довоєнні Чернівці "Перше життя". – Немає більше на ній напису з ім’ям легендарної Лоли, про яку нічого ніколи не знав і навряд чи колись ще довідаюся, – але залишилися милі, солодкі спогади про сердечних, добрих людей, велетенський сад, затишну теплу веранду і безліч картин Евальда».
 
У віллі «Лола» – четвертому за рахунком будинку, якщо лічити від того, в якому жила Ольга Кобилянська, мешкав друг Петера – Евальд Гаусліг. Для вілли родини Гауслігів письменник залишив такий орієнтир: «А далі (рахуючи від особняка Кобилянської. – Авт.), через чотири будинки, як і раніше, стояла, хоча вже без напису, моя рідна вілла «Лола»!
 
Очевидно, що прикмета «через чотири будинки» може стосуватися не тільки будівель під №№10,8, де нині розташовані корпуси дошкільного навчального закладу №6, але й сусіднього з ними особняка під №6.
 
Більше про деякі таємниці будівлі та долі її мешканців можна довідатися зі сторінок книги журналіста та історика Юрія Чорнея "Вернон Кресс. Життя під прикриттям".
1