У Чернівецькому геріатричному пансіонаті з колядками та традиційною кутею розпочали святкувати Різдво

Валентина Іванівна - пенсіонерка, яка мешкає в Чернівецькому геріатричному пансіонаті вже сім років. Каже з рідних не залишилось нікого, тому змушена доживати віку тут. Хоча три роки тому знайшла свою другу половинку і вже вдвох святкують Різдво, але дуже раді тому, що про них не забувають. 

- Трохи схоже, але не те що вдома було, але теж тут стараються трохи відсвяткувати і показати нам, щоб ми себе не такими самотніми відчували, - сказала Валентина Іванівна, пенсіонерка.

А ось Іван Семенович - найстарший мешканець пансіонату. Йому дев'яносто років, за плечима і Друга світова, і горе, і радість, каже, вже й не пам'ятає, скільки часу перебуває в медзакладі.

- Ну що зробиш, так воно, приносять мені сюди їсти. Я в столову не ходжу, сюди приносять мені. Ось такі справи. Ось так і доживаю свій вік, - розповідає Іван Семенович, пенсіонер.

Для мешканців пансіонату влаштували традиційне свято, аби хоч у Святвечір люди похилого віку відчули, що не самі. Співали колядки, слухали привітання.

Не обійшлося і без святкових смаколиків.

- Пшениця, дуже смачна пшениця з маком, з родзинками, з халвою. Справжня пшениця, повірте мені, що в мене вдома часом така не виходить, як сьогодні вийшла. Вони знають, що завжди принесуть їм якісь подаруночки, якісь смачні калачики, цукерки, печиво, - зауважила Марія Німець, дієт-сестра Чернівецького геріатричного пансіонату.

Цього свята тут, у геріатричному пансіонаті, чекають цілий рік, адже увага - це головне для літніх людей.

- Дуже приємно, що нас у таку хвилину важку, нас люди не забувають. До нас скільки приходили і колядували, але такої колядки, як сьогодні, ми ще не чули, - запевнила Зінаїда Прокопівна, пенсіонерка. 

Як розповів депутат Чернівецької міської ради Олександр Пуршага, сьогодні у Святвечір провів спільний час з людьми похилого віку з Геріатричного пансіонату у Садгорі.

- Кутя, голубці, узвар, вареники з картоплею, пампушки, квасоля, калач, український борщ та коляда - це те, чим зумів зробити багатою Святу вечерю у пансіонаті.

- Ми маємо піклуватись про тих, хто цього потребує, щоб менше ці люди, чернівчани, відчували себе покинутими і самотніми.

За матеріалами ТВА та сторінки Олександра Пуршаги у ФБ.