У Чернівецькій області 9% економічно активного населення - безробітні

Скорочення обсягів виробництва, надмірний фіскальний тиск і недоступність кредитних коштів спровокували обвал на ринку праці. І без того численна армія безробітних збільшується щодня. Спочатку це пов'язували зі зростанням кількості переселенців, які вимушено залишили робочі місця на Сході країни, але економічна криза з не меншою силою вдарила і по підприємствах інших регіонів. 

За останніми статистичними даними, кількість безробітних (за методологією Міжнародної організації праці) у Чернівецькій області становить майже 40 тисяч осіб, або 9 %економічно активного населення. 

При цьому показник зареєстрованих безробітних залишається мізерним — 2,6%, зайвий раз підтверджуючи, що державні органи зайнятості, які займаються чим завгодно, крім власне зайнятості, не в змозі допомогти людям і вирішити їхні проблеми з працевлаштуванням. За великим рахунком, центри даремні для тих, хто реально шукає роботу, а не держдопомогу. У кризовому 2008-му офіційні дані з безробіття відрізнялися від реальних уп'ятеро. Нині, за оцінками експертів, кількість реальних безробітних утричі перевищує показники офіційної статистики.

Зафіксувати рівень безробіття в реальному часі дуже складно, він завжди має певний відкладений ефект. Методологія Міжнародної організації праці (МОП) передбачає, що реальну картину можна оцінити лише через кілька місяців. В Україні все це ускладнюється ще й тим, що, з одного боку, офіційно реєструється тільки кожен десятий безробітний, а з іншого — процвітає тіньовий ринок праці. І навіть при всьому цьому Держстат все ж таки фіксує зростання рівня безробіття. На жаль, ідеться не тільки про вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, і, як видно, з урахуванням відкладеного ефекту ситуація продовжить погіршуватися.

При цьому запас міцності в українців невисокий. Незважаючи на "винос" депозитів, згідно з результатами соцопитувань, близько 40% населення взагалі не мають заощаджень, а чверті наших співвітчизників відкладених грошей вистачить на один-два місяці. Будемо чесними, для багатьох сьогодні наявність роботи — це питання виживання. Тож якщо нинішні гнітючі тенденції триватимуть, то населення вкрай зубожіє.

Недивно, що набагато зросла кількість бажаючих не просто знайти іншу роботу, а знайти її в іншій країні. За даними дослідження HeadHunter, за кордоном хотіли би працювати 80% працівників середньої та вищої ланки. При цьому половина з них (41%) називали як причини напружену політичну ситуацію, бажання забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє, а також маленькі зарплати в Україні. Цього року, найшвидше, відплив фахівців із України триватиме.

Станом на 1 лютого 2015 р. кількість постійного населення України становила 42,7 млн чоловік, що на 150 тис. менше, ніж у лютому 2014-го. Для порівняння, 2013-го аналогічний показник знизився на 133 тис., а в 2012-го — на 83 тис. чоловік. Дуже негативна тенденція, причому жахлива, — очевидна.

Слід зазначити, що до честі українців, які залишають батьківщину, вони продовжують допомагати своїм рідним, а приватні грошові перекази в Україну вже давно стали вагомими інвестиціями в економіку країни. За даними НБУ, за останні п'ять років українці, які працюють за кордоном, переказали додому понад 34 млрд дол. Щоправда, 2014-го обсяги переказів знизилися в середньому на 14%. Проте за три квартали минулого року в Україну надійшло понад 5 млрд дол. від трудових мігрантів. Велика частина переказів приходить із РФ — 36% від загального обсягу. За нею йдуть США (9%), Німеччина (5) і Греція (4,6%).

Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/devalvaciya-praci-_.html