Тарифи на водопостачання у Чернівцях зростають, як їм заманеться: одразу на 41% і без будь-якої кореляції між зростанням вартості електроенергії і розміром зарплат на водоканалах

Будь-якої кореляції між зростанням вартості електроенергії, розміром зарплат на водоканалах і величиною тарифів у Чернівцях… немає, - експерт 

Чому тарифи зростають, як їм заманеться? - ставить питання Олександр Сергієнко, кандидат фізіко-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" у публікації  Нові ціни на воду - чому дорожчає комуналка - новини України (zn.ua)

А й справді, чому у Харкові, Вінниці та Черкасах вартість водопостачання зросте на 5, 9 і 10%, відповідно, а у Чернівцях, Дніпрі та Житомирі — у 5–10 разів більше, відповідно на 41, 42 та 56%?

ZN.UA аналізувало минулорічне підвищення тарифів на воду і показало, що будь-якої кореляції між зростанням вартості електроенергії, розміром зарплат на водоканалах і величиною тарифів… немає. Подача та прийом води тоді змінилися мізерно, електрика подорожчала не дуже, а от зарплати та тарифи зросли 2021 року ого-го як! Приміром, у першому (на сьогодні) місті України зарплати у водоканалі збільшилися на 94%. Це у Кривому Розі, якщо хто не зрозумів. Чи вплинув тогорічний аналіз ZN.UA на, так би мовити, стандарти роботи національного регулятора? Так, але у специфічний спосіб.

Цього разу НКРЕКП не стала публікувати економічні обґрунтування водоканалів щодо зміни тарифів, а надала в додатках до кожного рішення лише структуру цих тарифів. Ці додатки підписав начальник відповідного департаменту, себто обґрунтування водоканалів фактично визначила сама Нацкомісія (!). Великий крок до прозорості роботи органу, що покликаний захищати інтереси людей та обмежувати апетити монополістів, якими, природно, є місцеві водоканали. Так чи так, але відстежити, як змінилися складові тарифу, неможливо, — НКРЕКП їх засекретила.

На перший погляд, оцінити рівень зростання тарифів на воду нескладно. Мінімальна зарплата збільшилася з 1 грудня 2021 року з 6000 до 6500 грн, а з 1 жовтня 2022 року — до 6700 грн, тобто сумарно приблизно на 10%. Вартість електроенергії, за прогнозами НБУ, підвищиться на 25%. Отже, нескладні арифметичні розрахунки показують, що тариф має зрости не більш як на чверть (точніше, на 23%).

ZN.UA

Какофонія цифр, в яких важко побачити закономірність, але якщо виокремити відсотки, на які зростають тарифи в кожному місті, картина виходить більш наочною (див. рис. 3 і 4), хоча й не стає зрозумілішою.

Дійсно, для більшості водоканалів тариф підвищується від 22 до 30%, однак при цьому для семи він стрибає від 33 до 56%, а ще для семи збільшується на 5–16%, максимум до 20% (Сєвєродонецьк має особливий статус як прифронтове місто). Що, Закон «Про Державний бюджет на 2022 рік» в окремих містах країни не діє й підняття мінімальної зарплати там немає?! Звісно, діє, тож виникає не зрозумілий пересічному українцю парадокс…

Подібне диво має місце і в каналізаційній царині — сім водоканалів підняли тариф від 18 до 29%, проте у решти тарифи стрибнули за 30% — аж до 67% у Запоріжжі! Однак у Харкові тариф зменшився на 8%, і це прецедент! Значить, зменшення тарифів у нашій країні все-таки можливе.

У нашій країні громадян давно поділено на чітко диференційовані «тарифні касти», це як у колишніх клубах знайомств «для тих, кому за 30», тільки не років, а гривень. Виходить, що залежно від вартості води люди можуть дозволяти собі митися більше або менше (див. рис. 5).

Найдешевше помитися у Вінниці, Львові та Харкові, а для житомирян, ужгородців, білоцерківців, одеситів, тернополян та особливо кропивничан щоденний душ — це майже розкіш!

В існуючій системі координат водоканали жодним чином не зацікавлені в зниженні собівартості водопостачання та водовідведення, — їм це не потрібно! Адже нацрегулятор «освятить» будь-які їхні тарифи, а прибуток, себто зарплати, обчислюється як відсоток від «виробничих» витрат: що вони вищі, то краще для водоканалів. Тому про зменшення тарифів для людей можна лише мріяти.

Згадується історія з Інтернету. В якомусь суді розглядали справу проти місцевого водоканалу, аж раптом в установі пропала вода та, звісно, каналізація, — аварія на трасі, тому водоканал зробив «розриття» та припинив подачу води. Судді теж люди, їм теж треба регулярно ходити до туалету. Як результат, на третій день було ухвалено «правильне» рішення... Гадаю, не потрібно вказувати точні координати місця події, бо таких випадків скільки завгодно: начальник водоканалу — хоч не перша людина в місті, але й не друга.

Поставимо крамольне запитання: чи є логіка в рішеннях і взагалі в існуванні НКРЕКП? Здавалося б, саме національний регулятор має накинути недоуздок на свавільний водоканал, але ж — ні. У мене немає відповіді на це запитання. (А може, воно й не крамольне, а риторичне.) Однак тоді виникає інше запитання: який узагалі сенс в існуванні та діяльності такого національного регулятора? 

Джерело: Нові ціни на воду - чому дорожчає комуналка - новини України (zn.ua)