Суть речей: Цікаво, чи усвідомлюють кандидати, що якщо в країні фактично нічого не зміниться, то ця держава може просто розвалитись?

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 15 травня. Запрошені гості: Надія Бабинська, представник Громадянська мережа ОПОРА та Ігор Бабюк, заступник голови обласної організації КВУ.

Ведуча: Оксана Денисюк.

 Ведуча: 27 лютого Верховна Рада України проголосувала за проведення позачергових виборів у Чернівцях. Отже, таким чином 25 травня ми обиратимемо не лише президента України, а ще міського голову. Ігорю, як розпочалась виборча кампанія?

 Ігор Бабюк: на диво, виборча кампанія в місті проводиться, як на мене, досить кволо. Якщо ми порівняємо вибори 2012 року, де було засилля різнопланової реклами, агітаційних наметів та листівок, то на сьогоднішній день є реклама, є зустрічі кандидатів з виборцями, але в той же час немає організованих акцій, флешмобів, залучення виборців до компаній і т.д. Все поки що відбувається досить банально, зустрічі з виборцями і пробують переконати не стільки в програмах, а переконати на скільки вони гарні, красиві, молоді, активні і на скільки вони готові вивести Чернівці з тієї ситуації, в якій вони є.

 Ведуча: можливо, така млява кампанія пов’язана з тим, що надто короткі терміни її проведення, адже у 2012 році ми мали три місяці агітації.

 Ігор Бабюк: причин може бути кілька. Одна з причин може бути так, що ви знаєте, яка зараз ситуація в державі, і кандидати на пост президента, і кандидати на пост міського голови – вони до кінця ще не вірять, що вибори відбудуться, принаймні на початку кампанії вони не вірили в це. То вони чекали 1 травня, що може бути введення військ, то вони чекали 9 травня, що будуть якісь провокації, не дай Боже. І в результаті кампанія розпочалась із запізненням. І якщо говорити про виборчу кампанія кандидатів на посаду міського голови, то апогею вона ще не досягла. Тобто, ще є наступний тиждень і, я думаю, що як раз наступного тижня буде найбільша жара.

 Ведуча: чи може на перебіг кампанії впливати те, що відбувалось в країні останні місяці, я маю на увазі Революцію гідності.

 Ігор Бабюк: якщо говорити про Революцію гідності, я можу сказати, що піднявся рівень активності громадян, мається на увазі самих виборців. Два приклади. Перший: ви знаєте, що КВУ від виборів до виборів набирає спостерігачів, і в нас були певні проблеми на минулих виборах, а зараз люди самі дзвонять і кажуть, що вони хочуть спостерігати, брати участь у спостереженні за виборами. Другий приклад: дуже багато людей дзвонить з питаннями, як вони можуть проголосувати не за виборчою адресою, а за місцем перебування, де вони будуть перебувати у день голосування. Учора та сьогодні я зв’язувався з органами ведення реєстру, щоб отримати певні консультації, і вони говорять, що у Шевченківському районі сьогодні була черга у близько 60 чоловік, які перевіряли себе у списках виборів, і які писали заяви про те, що вони хочуть голосувати не за місцем реєстрації.

 Слухач: вітаю, мене звати Іштван. Мене цікавлять зміни у законодавстві щодо присутності на виборчих дільницях під час підрахунку голосів працівників міліції. Чи правда, що ці зміни прийняла ВРУ? Мене, як виборця, бентежить, що вони будуть з автоматичною зброєю і я, мабуть, не прийду, якщо побачу таке при вході на виборчу дільницю.

 Ігор Бабюк: Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков дійсно вніс таку пропозицію, щоб правоохоронці мали можливість бути присутніми під час підрахунку голосів. Але я не знаю чи прийняла сьогодні ВРУ такі зміни, у мене немає такої інформації, тому я її не можу ані підтвердити, ані спростувати. Це, до речі, одна з найбільших проблем взагалі цієї виборчої кампанії, що у нас вносяться зміни в закон буквально під час виборчого процесу. Вже під час виборчого процесу таких змін було близько трьох. І якщо зараз ще внесуть цю зміну, то це буде такий …я абсолютно погоджуюсь зі слухачем – міліція не повинна бути присутня під час підрахунку голосів, щоб не було ніякого зовнішнього тиску. Так само не мають права бути присутніми представники адмінресурсу, тобто місцевих адміністрації, підприємств, організацій, а тільки ті, хто визначений за законом.

 Надія Бабинська: я хочу нашого слухача заспокоїти, тому що ці вибори, я так думаю, будуть проходити із заходами посиленої безпеки і тому, бачачи при вході на дільницю працівників внутрішніх справ, не треба боятись – вони там для того, щоб попередити можливі провокації чи реагувати у випадку порушень. Тому що, у випадку порушень, члени ДВК можуть закликати працівників міліції документувати порушення чи припинити протиправні дії, які можуть бути вчинені. Тому що кажу, ці вибори відбуваються у дуже складних умовах і тому треба на це теж зважати і йти голосувати, у будь-якому випадку – йти голосувати, тому що кожен голос важливий.

 Ігор Бабюк: хочу додати, що не тільки члени ДВК, але й будь-який громадянин, який побачив порушення, він повинен звернутись до правоохоронця. І більше того – зробити все для того, щоб не було ніяких провокацій.

 Ведуча: Надіє, яким буде твій коментар щодо того, як протікає саме мерська кампанія?

 Надія Бабинська: із зареєстрованих спочатку 16 кандидатів наразі ми маємо 14, двоє кандидатів написали заяву про відмову від балотування. З цих 14 половина розпочала якусь передвиборчу агітацію. Передвиборча агітація проходить переважно у форматі зустрічей з виборцями, тобто проходять зустрічі в лікарнях чи навчальних закладах, зустрічі на вулицях з громадою. Відбувається так звана «джинсова» кампанія в Інтернет-ресурсах, зовнішня реклама, розміщення друкованої агітації теж не без порушень. Власне у такому форматі відбувається у нас мерська виборча кампанія.

 Слухач: сегодня в одной с местных газет была информация о том, что против одного из кандидатов – Василия Забродского – возбудили уголовное дело и это стало причиной его снятия. Насколько это правомерно и насколько это можно воспринимать, как силовое давление на кандидата?

 Надія Бабинська: ми не коментуємо вчинки кандидатів чи колишніх кандидатів. У будь-якому випадку, у Василя Івановича є можливість коментувати всі ці речі. Пояснити публічно – він не пояснював свою позицію, але заява його вчора була зареєстрована міської ТВК.

 Ведуча: Надіє, якщо можна конкретніше про види порушень.

 Надія Бабинська: ми можемо всі бачити, що друковані агітаційні матеріали розміщені не на тумбах, а де тільки не хочеш. От їхала щойно на ефір і на кожному стовпі є плакати за одного з кандидатів і не тільки його, всі вони розміщуються у непризначених для цього місцях. Окрім цього, передвиборча агітація одного з кандидатів розпочалась з порушенням термінів, тому що агітація розпочинається через день після реєстрації кандидата. Також порушення стосуються того, що не вказуються вихідні дані, тому що кожна друкована агітаційна продукція мусить містити вихідні дані, тираж, хто відповідальний за випуск, на чиє замовлення вона була здійснена. Також наші кандидати грішать тим, що вони не надають примірники агітаційної продукції до міської виборчої комісії, що є теж порушенням закону. Моя така думка, що вони, можливо, особливо той закон і не читають, тобто тут не стільки свідоме намагання порушити чи обійти. Це ж зовсім не складно занести той примірник чи поставити відповідального за тираж і тому питання в тому, як використовуються кошти виборчого фонду. Ми мали намір звернутись до виборчої комісії з запитом про використання виборчих фондів, однак там виборча комісія вибірково може проводити перевірку. Ми будемо над цим питанням думати, як це перевірити, але на разі є такі порушення, які можуть впливати, наприклад, те саме порушення, щодо використання коштів виборчих фондів кандидатів.

 Ведуча: чи контактуєте зі штабами кандидатів на мерське крісло і як це відбувається?

 Надія Бабинська: не всі кандидати мають штаби і ми завжди на пряму контактуємо з кандидатами. З КВУ ми разом проводили спільні заходи по роз’ясненню просвітницької кампанії – це такий потужний інформаційний ресурс, який розповідає про виборчу систему, про права і обов’язки – це ВИБОРКОМ та election info, і ми контактували на пряму з кандидатами, а вони вже когось зі своїх штабів присилали. Але я хочу сказати, що поняття штабу – це наше таке поняття, воно в законі ніде не прописане, тобто це друзі зібрались і вони називають себе штабом. Є довірені особи, а у президентських штабах є ще спостерігачі. Тому, на мою думку, це поняття штабу має бути легалізоване.

 Ігор Бабюк: у принципі штаби – вони ніде у світі не легалізовані і немає прописаного в законодавстві поняття штаб. Штаб – це неформальна структура, яка працює на розкрутку кандидата, тут вони залучають фахівців фактично з усіх галузей, тобто не тільки юристів, не тільки піар-менеджерів, не тільки організаторів.

 Надія Бабинська: у мене питання в тому, хто оплачує роботу цих людей. Ми постійно звертаємось із запитанням: за які кошти ви працюєте? Працює ціла команда, і я так собі думаю, що ті люди безкоштовно працювати не будуть. А вони кажуть, що ніби на волонтерських засадах. Для мене це смішно звучить.

 Ігор Бабюк: у принципі, хто б мав фінансувати? Кандидат, при чому мали б заклечатись договори з кожним представником штабу і, звичайно, це повинно бути прозоро і у звітах за результатами виборчої кампанії все це має бути відображено. На жаль, у нас цього немає. 

 Ведуча: Надія сказала, що зараз активно агітують та ведуть свою кампанію половина кандидатів. Ігорю, на вашу думку, чи активізується інша половина за наступний тиждень?

 Ігор Бабюк: чесно кажучи, не думаю. Частину кандидатів я навіть не знаю і не бачу активностей з їх боку. Я не думаю, що навіть якщо вони почнуть будь-що робити, ситуація зміниться за наступний тиждень. Важко сказати мотивацію, чому ці люди йдуть на посаду міського голови, але є такі кандидати, які, наприклад, ніколи не балотувались і от вони вперше хочуть себе попробувати. Можливо, це якась безкоштовна самореклама.

 Надія Бабинська: але 4000 гривень…хочу додати, що на наступний тиждень, можливо, ми побачимо ще відмови від балотування. В мене таке передчуття. Я підтримую Ігоря Орестовича, що це таке собі дешеве соціологічне опитування, тобто людина буде бачити свій реальний рейтинг серед виборців, можливо, на наступні вибори до місцевих рад.

 Ігор Бабюк: я даю пропозицію кандидатам щодо однієї технології, дуже класної. До речі, вона ніколи не застосовувалась, точніше дуже рідко вона застосовується. Це коли кандидат знімає кандидатуру на користь якогось кандидата і це такий кандидатопат або навпаки – вони залишаються кандидатами і починають використовувати свій час повністю на агітацію за іншого кандидата. Фактично це у нас не використовується, але це також технологія, дозволена законом, до речі.

 Ведуча: чи у вас очікування, що кандидати, які називають себе демократичними, зніматимуть свої кандидатури на користь того кандидата, який має найбільший рейтинг?

 Ігор Бабюк: маю сумнів, що саме в демократичному таборі, з тих кандидатів, які є, будуть знімати свої кандидатури. Там є досить суттєві суперечності між ними. Може і будуть одиничні випадки, але масово не буде такого.

 Ведуча: це б могло спростити ситуацію, адже багато хто з моїх знайомих на правду не може визначитись по одній простій причині – вони звикли роками голосувати саме за Миколу Федорука, а тут його немає.

 Ігор Бабюк: мені подобається те, що є вибір і з кого вибрати. Тобто, громада міста Чернівці будь-кого з тих пристойних кандидатів, які є. А їх є 14. Що мені не подобається, що вибори проводяться в один тур. Як показує досвід, навіть Микола Трохимович, він отримував близько 40% голосів з тих, хто приходив на вибори – це менше половини виборців, які проживають у Чернівцях, тобто рівень легітимності такого міського голови. Я все ж таки думаю, що треба, щоб було два тури для голосування і щоб дійсно кандидат, який буде обраний, набрав більшість голосів, щоб ніхто навіть не піддавав сумніву, що міський голова обраний в легітимний спосіб.

 Надія Бабинська: і ГМ ОПОРА виступала і пропонувала, щоб вибори голів місцевих рад відбувались у два тури. Чому? Тому що дійсно виходить, що людина, яка набрала 11% й інший кандидат, який набрав 10% чи навіть 10,9% - це дійсно дуже питання до легітимності такого представника громади. І в мене, власне, питання до програм кандидатів – коли два тури, то це вже менше порожніх балачок та демагогій, а можливо більше конкуренція програм, конкуренція бачення розвитку територій. Це моя така особиста думка. Окрім того, якщо в нас зараз, наприклад, у два тури проходять президентські вибори, то цілком можливо було організувати у два тури місцеві вибори.

 Ігор Бабюк: більше того скажу: якщо ви знаєте, то в Києві вибори будуть у два тури. Там прийняли закон, де міста-мільйонник голосують за міського голову у два тури. І тут відбувається дискримінація – в одних містах відбувається у два тури для того, щоб був більш легітимний вибір більш-менш нормальний, а в малих містах в один тур, кого вибрали з першого разу. 

 Надія Бабинська: ми з Ігорем багато про це говоримо, що нам потрібен виборчий кодекс, де буде все уніфіковано, щоб було, наприклад, по тій же виборчій агітації розписано у кожному законі по-своєму і в кожному законі свої нюанси, а щоб була передвиборча агітація і правила її проведення для всіх виборів більш-менш зрозуміло і однаково написано. Дійсно, і щоб змінювалось, але не в період виборів. Ви питали, чому так мляво відбувається передвиборча агітація, тому що спочатку було так, що вона мала початись з 20 квітня, а потім змінили, що вона починається на наступний день після реєстрації кандидата. І відповідно кандидати собі розраховували так, а тут бац – треба працювати. Я хочу наголосити, щодо президентських виборів, то багато кандидатів не мають штабів у нас в області.

 Ігор Бабюк: зато покрили всі виборчі дільниці.

 Слухач: як щодо рівного доступу до ЗМІ всіх кандидатів, зокрема, на міського голову. Я знаю досвід Києва, де на одному з муніципальних каналів кожен кандидат має можливість висловитись та поспілкуватись з глядачами у прямому ефірі. У нас такої практики я не бачу, з чим це пов’язано? І з чим пов’язано те, що на телеканалі «Буковина» в дебатах не братиме участь один з кандидатів Віталій Михайлішин?

 Ігор Бабюк: відповідно до закону про вибори до місцевих рад і міських голів, питання теледебатів та інформаційної кампанії в ЗМІ взагалі не прописано. Це погано, але це добра воля тих каналів, які хочуть це організувати на свій страх і ризик. І вони повинні дійсно об’єктивно надати можливість всім кандидатам. На скільки я знаю, є ініціатива Євромайдану спільно Українським народним домом. Вони провели жеребкування і домовились з ОДТРК про виступи, це не дебати кандидатів на державному телебаченні і на радіо. І ви, Оксано, теж казали, що у вас передбачаються виступи кандидатів – це дебати вже в даному випадку.

 Ведуча: я б не називала це дебатами, бо кандидат і ведуча – це все ж таки не дебати. Але така проблема дійсно існує, бо влаштувати дебати, наприклад, з двома фаворитами перегонів, нам не вдається і я не можу пояснити, з чим це пов’язано.

 Ігор Бабюк: ви принаймні маєте можливість запросити і вони можуть задати один одному питання, вони можуть дискутувати. А той формат, який запропонувала ОДТРК – це буде 10-ти чи 20-ти хвилинний виступ. Все, без запитань, тому що формат не дозволяє, наскільки я розумію.

 Надія Бабинська: стосовно рівного доступу до ЗМІ, то у принципі кандидати мають рівний доступ до ЗМІ. І вони, у випадку, якщо ЗМІ дало ефір чи газетну площу одному з кандидатів, то інший кандидат так само, має право розміщувати там свою рекламу. Є там обмеження, відповідно до закону про рекламу, щодо обсягів, тобто не повинна перевищувати 20-25%, залежить від того чи це є друковане видання, радіо чи телебачення. Тобто кандидати мають доступ, але чи вони мають кошти, бо все має відбуватись відповідно до рекламних розцінок, тут питання вже у коштах та виборчих фондах.

 Ведуча: ми говорили про порушення у цій мерській кампанії, а яку може понести відповідальність кандидат?

 Надія Бабинська: законом про вибори до місцевих рад написано, що передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів виборчих фондів. Тобто, кожен агітаційний продукт, який розміщений де-небудь – газета, журнал, телебачення, Інтернет – повинна бути укладена відповідна угода і повинні бути відповідні проплати з виборчого фонду. І законом прямо забороняється агітація поза цією формою. І всі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремлені, як такі, від інших матеріалів. Але ми бачимо, що, на жаль, у нас так не відбувається. На жаль, більшість матеріалів йде як «джинса».

 Ігор Бабюк: треба просто людям пояснити, що під інформаційним приводом подається фактична інформація про кандидата. Наприклад, дуже багато газет замість того, щоб робити «передвиборча агітація», вони там пишуть, наприклад, «політичний сезон» або рубрика називається «у світі партії» або «у світі суспільних проблем» і пишуть абсолютно про кандидата. Такий приклад, з подіями на сході дуже багато кандидатів на пост президента їздять туди і там проводять свою діяльність і дуже часто підіймають проблему того, що відбувається на сході та описують діяльність того чи іншого кандидата. Ось це і є «джинса».

 Ведуча: насправді важливо, щоб журналісти і для себе чітко розмежовували де інформування, де політична реклама, і де агітація. Це три абсолютно різні речі.

 Надія Бабинська: є чітка теза, що інформування – це коли ініціатива стосовно подачі інформації виходить з суспільного інтересу чи від редакції. А коли, наприклад, читаєш місцеві ЗМІ і там пишуть про ініціативи реформування східного регіону одного з кандидатів, то одразу виникає питання наскільки воно актуальне і доцільне для опублікування. Але хочу наголосити, що ЗМІ повинні надати майданчик для публічної дискусії, тому що згідно закону, громадяни мають право на отримання інформації. Наприклад, якщо хочете доносити різні точки зору, то можна організувати публічний майданчик для дискусій, обговорення програм і таке інше. Але туди мають мати доступ всі громадяни, а ні це має йти від редакції, під редакційними матеріалами коментування чи прихований агітаційний заклик.

 Ведуча: хто нестиме відповідальність за такі порушення?

 Надія Бабинська: за такі порушення несе відповідальність …я навіть зачитаю. Порушення ведення агітації чи надання переваг в інформаційній передачі чи друкованому ЗМІ – до відповідальності притягують відповідальну чи службову особу, головного редактора, редактора програми, творчого працівника ЗМІ. І це є адміністративна відповідальність. Але, наскільки мені відомо, такої практики немає.

 Ігор Бабюк: ви, Надіє, скажіть ще одну річ, що у нас практично в усіх виборчих законах виключили таке поняття, як зняття з реєстрації кандидатів за порушення законодавства. Фактично двоє останніх виборів у нас немає прецедентів, хіба останній скандал з Оробець, але це не пов’язано не з порушенням виборчої агітації, а з поданням. Зняття з реєстрації за порушення передвиборчої агітації у нас фактично кандидат не несе відповідальності. Будь-хто, ЗМІ, редактор, журналіст, але тільки не кандидат. Я думаю, що це неправильно, це перегиб в іншу сторону.

 Надія Бабинська: і це треба усвідомити представникам ЗМІ, що вони прописані в законі. Це треба розуміти, що їх можуть просто використати, як зброю проти якогось іншого кандидата.

 Ігор Бабюк: я думаю, що представникам ЗМІ треба вчитись трішки у громадських організаціях, які мають певні уподобання, звичайно, люди мають уподобання за того чи іншого кандидата. Але в той же час, навіть за сьогоднішній ефір, я думаю, не прозвучить жодного прізвища кандидата, жодної політичної партії, хоча прозвучала Леся Оробець…але в той же час ви абсолютно не побачите вподобань за того чи іншого кандидата. Чому? Тому що для нас принцип рівності, доступності всіх кандидатів – це є вище.

 Надія Бабинська: ГМ ОПОРА займається довготерміновим спостереженням і коли ми бачимо якесь порушення чи фіксуємо якесь порушення – ми дивимось закон і не дивимось до якої партії, чи кого представляє кандидат, чи чий він родич, кум, брат, сват, чи політичну силу, якій я симпатизую – є закон, його повинні дотримуватись всі, в тому числі ми, як спостерігачі.

 Ігор Бабюк: хоча, якщо ви пам’ятаєте, у 2012 році про ОПОРУ дуже часто говорили, що вони працюють то на того кандидата, вони спеціально на замовлення працюють і т.д. А насправді якщо є порушення – воно є, незалежно від того, від якого кандидата це порушення було здійснено.

Ведуча: що робити з Інтернет-виданнями, адже вони теж мали б маркувати інформацію?

Надія Бабинська: питання Інтернет-видань так, як я читаю закон про інформацію, що таке ЗМІ – це ті способи, якими доноситься масовому читачу інформація. І вже є судова практика, за якими Інтернет-видання притягувались до відповідальності, як ЗМІ. Треба виконувати закон – є замовний матеріал, є відповідна проплачена угода, є відповідна проплачена сума коштів, яка зазначена в угоді і будь ласка – передвиборча агітація, політична реклама і йде реклама в Інтернет-виданнях.

Ведуча: так має бути за законом, але так не є.

Ігор Бабюк: має бути окрема стаття про Інтернет-видання. Якщо ми візьмемо три закони, які в нас є – закон про вибори народних депутатів, про вибори президента і про вибори до місцевих рад і міського голови, то ми побачимо, що у всіх трьох законах різночитання щодо використання ЗМІ. В одному законі є стаття, в іншому – немає. Наприклад, в законі про вибори народних депутатів дуже класно прописано поняття політична реклама, в теперішньому законі про вибори президента уже немає такого поняття – є поняття передвиборча агітація але немає поняття політичної реклами. Я думаю, що ці речі треба уніфікувати, єдине має бути у виборчому законодавстві. Будемо сподіватись, що колись ми до цього доживемо. 

Надія Бабинська: наприклад, у законі про вибори президента звучить не публікація в газетах чи журналах, а публікація у ЗМІ і сюди підпадають Інтернет-видання, але в законі про місцеві вибори такого немає. Знову питання щодо уніфікації хоча б таких положень виборчого процесу.

Ведуча: я чому акцентую на цьому увагу, бо журналісти та громадські активісти, які, окрема, займаються спостереженням за виборами, ці речі в Інтернеті бачать, а люди, які просто читають статті в Інтернеті не завжди можуть розрізнити інформування від «джинси».

Надія Бабинська: на мою думку, читачі Інтернет-видань та взагалі Інтернет-користувачі – вони як раз розуміють те, що там є. Не кажу, що всі, але багато хто з них розуміє, що де є. Є ще такі пояснення, що ЗМІ якось треба виживати, але звичайно вони не виправдовують порушення чинного законодавства.

Ведуча: чи сформовані вже усі виборчі дільниці?

Надія Бабинська: кожен день відбуваються заміни членів ДВК. Хтось йде, хтось приходить. Приблизно 15% членів ДВК вже замінено. Тобто деякі кандидати просто не подали своїх кандидатур на членів ДВК і голови ОВК, це законом передбачено, вони своїм поданням пропонували кандидатури, щоб набрати ту мінімальну кількість для формування ДВК. Дуже цікаво склалось, що 6 травня, коли закінчується термін формування ДВК, Верховна Рада внесла зміни до закону, що мінімальна кількість складає вже не 12, а 9 членів ДВК і вони зараз не можуть набати навіть цих 9. На скільки відомо, ДВК мали б вже отримати попередні списки виборців і вже б мали розсилати іменні запрошення, я особисто отримала вже своє іменне запрошення. Хочу наголосити, що якщо ви ще не отримали іменне запрошення – обов’язково прийдіть у свою ДВК, перевірте себе у списках виборців, якщо вас там немає – пишіть заяву, тому що часу обмаль і тому не втратьте шанс проголосувати, до кінця дня 19 травня ще все це можна влаштувати в не судовому порядку. А потім треба вже до суду звертатись, а це вже набагато складніше.

Ігор Бабюк: я по ДВК скажу, що є така ганебна практика, яка була запроваджена ще у 2012 році, коли кандидати, які не мають своїх власних штабів в регіоні та не представляють якоїсь політичної сили – повністю 100% покривають ДВК якимись членами, які навіть не звідси родом або навіть, якщо вони звідси родом, то вони навіть не знають, що вони є членами ДВК. Це така собі технологія, коли комісії, як акціонерне товариство, коли той, хто має більшість голосів – той і керує в комісії, така собі боротьба членів комісії. І в мене таке передчуття, що кілька так званих технічних кандидатів подали членами комісії людей для того, щоб мати ось цей свій комплект. І це дуже прикро.

Слухач: меня Иван зовут. Есть ли у вас доступ во время голосования на спецучастки, например следственный изолятор, тюрьмы и т.д? Спасибо.

Ігор Бабюк: і з досвіду я скажу, що в нас були спостерігачі в слідчому ізоляторі, у колонії в Сокирянах, до речі, це було ще у 2010 році ваш колега, журналіст, якого ми залучали, і в геріатричному пансіонаті. Ніхто не можу заборонити бути спостерігачу навіть від громадської організації. Але там є певні проблеми, які пов’язані з тим, особливо це стосується слідчих ізоляторів та колоній, що у спостерігача на цій дільниці забирається вся апаратура – телефон, фото-, відеоапаратура, що суперечить закону про вибори. Тобто спостерігач не може фіксувати порушення. Чому? Тому що це режимні об’єкти і вони мають свої режимні вимоги. І так виходило, що ми засилали спостерігача, і фактично на цілий день, а то і ніч, ми з ним зв’язку не мали і практично під ранок його випускали і вже тоді він нам повідомляв про всі результати. Це є проблема і тому я вважав би, що у такі дільниці, можливо, мали б знаходитись на території, але у такий спосіб, щоб спостерігачі мали право і знімати, і телефонувати, і мати право повідомляти про порушення.

Ігор Бабюк: по практиці 2012 року хочу сказати, що саме на спец дільниці були дуже цікаві результати…

Ігор Бабюк: вони голосували за свого колегу.

Надія Бабинська: хочу ще додати щодо ДВК, у нас в 204 ОВК розглядалось питання про звернення до правоохоронних органів стосовно однієї з ДВК, де довірена особа хотіла бути, у тому числі, і членом ДВК, що є прямим порушенням законодавства. А ще одна особа довіреною особою записалась під дівочим прізвищем, а під чоловічим – членом ДВК. Тобто, є у нас такі практики двійників, але ми бачимо принципову позицію ОВК.

Ігор Бабюк: до мене дзвонили і зі мною радились чи можливе поєднання довірена особа та член комісії. Я казав, що ви не маєте права, а він – а якщо ми попробуємо? Кажу – пробуйте, от вони і попробували: припинили їх повноваження і там, і там. Кажу ж, що виявлять все одно, ну –попробували.

Ведуча: давайте, ще коротко поговоримо про перебіг президентської кампанії у Чернівцях.

Ігор Бабюк: президентська кампанія трохи жвавіше йде, вона пов’язана з тим, що все ж таки вкладається досить великий ресурс. Тут ми бачимо і біг-борди, і сіті-лайти, кандидати приїжджають та проводять у вигляді шоу зустрічі з виборцями, проводять різнопланові заходи. Принаймні тут можна вже говорити про повноцінну кампанію, ще ми бачимо залучення телебачення, радіо, всіх засобів можливих і неможливих. Єдине, що теж можна сказати, що з 20-ти кандидатів лише десяток, а то і менше проводять активну передвиборчу кампанію. А решта? І знову ж таки задаємо питання – для чого вони йдуть в президенти? І це знову підтверджує нам – для того, щоб забити цим рейтинговим кандидатам членів комісій, щоб можна було якимось чином впливати на вибори через комісії.

Надія Бабинська: так само питання в рівні передвиборчої агітації – це знову ж таки зовнішня реклама, «джинса», зустрічі кандидатів, коли вони приїжджають, розклеювання на непередбачуваних місцях передвиборчої агітації. Але з нову ж таки питання програм, особливо регіонального аспекту. Чому б кандидату не мати по кожному регіону свою програму розвитку? Це було б видно і роботу регіональних штабів, як вони працюють. І ще – якщо не буде адміністративної реформи, то залишиться президентська вертикаль. І тому я, як виборець, не бачу регіональних програм кандидатів та чіткої грамотної прописаної програми. Тобто, дискусій не навколо особистостей, їх політичного минулого чи майбутнього, а питання дискусій програм. 

Ігор Бабюк: ті ключові питання, які зараз підіймаються в суспільстві – реформування місцевого самоврядування, зміна Конституції – ми не бачимо, жоден кандидат на пост президента не показує своє бачення щодо Конституції, щодо місцевого самоврядування. На чому вони спекулюють? Вони спекулюють на ситуації в країні, на хабарах, на тому, що відбувається війна, що потрібно захищати країну і робити її єдиною. Але вони не говорять про те, як вирішити проблему України.

Надія Бабинська: ще питання і в тому, який є попит у виборця, що він хоче слухати. Переважно виборець хоче слухати оті солодкі чи гіркі речі, щоб його чіпало за серце, а те, що чіпало за розум, щоб зрозуміти, яка буде моя країна за того чи іншого президента, чи за того чи іншого мера – на жаль, хочеться кращого рівня політичної культури. І коли кандидат буде говорити не там когось на вила, чи когось кудись вислати, а коли буде говорити про конкретні матеріальні речі розвитку країни чи території – тоді можна говорити про рівень дискусії на рівні дискусії програм.

Ігор Бабюк: мені цікаво: чи усвідомлюють кандидати, що якщо в країні фактично нічого не зміниться, то ця держава може просто розвалитись? Тому що громадяни, навіть ті, що патріотично налаштовані, вони будуть виступати проти. Зміна відбулась у свідомості. І це, звичайно, може вийти на те, що ми можемо втратити державу. Скажу чесно – я не заздрю жодному президенту, який зараз прийде до влади.

Ведуча: питання з Фейсбуку від Світлани Глинозуб: зважаючи на невисоку довіру людей до правоохоронних органів, порадьте, куди, на ваш погляд, варто звертатися громадянам, у разі виявлення зловживань і порушень напередодні, чи під час виборчого процесу?

Надія Бабинська: як раз сьогодні ми відкрили гарячу телефонну лінію Чернівецького представництва ГМ ОПОРА, номер телефону 099 010 65 51, також можна звертатись і в міліцію, у випадку виявлення порушень, і, я так думаю, до КВУ.

Ігор Бабюк: так, телефон 55 58 06.

Надія Бабинська: ми, у випадку отримання звернення, будемо їх перевіряти, звичайно інформувати правоохоронні органи, якщо буде підтверджено те чи інше порушення. І ми все ж таки сподіваємось, що виборці будуть свідомі та активні, тому що спостерігачі не можуть покрити всі дільниці, не можуть покрити все село, кожен район і в кожній дільниці бути. А якщо свідомі виборці будуть бачити порушення, а порушення переважно типові, то тоді ми можемо говорити про те, що виборці свідомі і наше спостереження проходить не дарма і ми не дарма працюємо.

Ігор Бабюк: на жаль, наше законодавство не передбачає інших органів, окрім правоохоронних, які повинні принаймні ловити тих людей, які порушують закон та притягувати до відповідальності. Єдине, що потрібно – навчитись фіксувати ці порушення. Це те, до речі, що не вміють робити у штабах і не приділяють цьому увагу і спостерігачі не вміють написати отой звичайний акт про правопорушення – фіксація, який стає потім основою для будь-якої справи: кримінальної чи адміністративної. Цьому треба вчити, у нас будуть мобільні групи з юристами, які будуть допомагати ці акти писати. Ми також будемо брати активну участь в оскарженні певних речей, якщо будуть порушення.

Надія Бабинська: правильно пан Ігор каже, щоб виборці фіксували порушення.

Ігор Бабюк: не виборці, а спостерігачі.

Надія Бабинська: я маю на увазі зараз, коли, наприклад, йде незаконна агітація, використання адміністративного ресурсу, коли посадові особи агітують, факт підкупу.

Ігор Бабюк: і до виборців звернення, щоб виборці не боялись бути свідками. Дуже часто навіть оформлений акт про порушення, якщо немає ще додатково двох свідків, то його можна викинути у смітник. Чому? Бо має бути три свідки порушення. І тому виборці не повинні боятись того, що якщо є злочин чи порушення закону – прийти до спостерігача і сказати: я буду свідком, я готовий свідчити в ОВК чи навіть суді. Я думаю, що ми колись до цього доростемо.

Надія Бабинська: це також рівень правової культури. Хочу сказати, що у випадку фіксації нашими спостерігачами порушень, ми їх оформляємо в інформаційні повідомлення, які ми розсилаємо представникам ЗМІ, і повідомлення ми надсилаємо в правоохоронні органи. Досить часто буває так, що ми також як свідки виступаємо, даємо свідчення в тих чи інших питаннях. Це не страшно – ти кажеш те, що ти бачив, те що ти знаєш. Просто треба кожному докластись до того, щоб наша Україна, наше місто було більш законним, щоб дотримувались законів, в тому числі і кандидати та працівники їх штабів. 

Ведуча: на завершення хочеться почути від вас найважливіші меседжі-поради виборцям.

Ігор Бабюк: треба максимально пересвідчитись, що виборець є у виборчому списку і що він має можливість проголосувати 25 травня. Друге – основний документ для голосування це внутрішній паспорт громадянина України, тобто не пенсійне посвідчення, не водійські права, ні копія паспорту, як це було на виборах у 2012 році у Путильському районі, а саме паспорт і що бюлетені видаються тільки в одні руки. Бюлетень не можна виносити, якщо він виноситься, то це викрадення виборчого документу, а це кримінальна відповідальність. Якщо відбуваються якісь порушення – треба бути свідомим громадянином – про це повідомити спостерігачів, правоохоронців. Якщо, не дай Боже, відбувається якась диверсія – підпал, щось горить – треба допомогти людям евакуюватись, бо життя це перш за все, а не бюлетені і папірці. І закликаю бути активними, бо тільки так ми змінимо країну.

Надія Бабинська: піднімати рівень політичної та правової культури самоосвітою, цікавитись законодавством, розуміти всю відповідальність, які ви несете, якщо ви продаєте свій голос – це теж є карний злочин, якщо ви фотографуєте свій бюлетень в кабінці і потім його демонструєте – це теж є карний злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність, у тому числі людина, яка фотографує, не тільки тій, кому ви це показуєте. Розуміти всю відповідальність за те, кому ви довіряєте свій голос і бути свідомими, активними, у випадку виявлення порушень – звертатись до спостерігачів, до ГМ ОПОРА, до КВУ і ми всі разом, по одинці важко, будемо намагатись робити нашу країну кращою, демократичнішою і такою, яка дотримується законів.

Партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua