"Суть речей": «Найперше у нашій роботі має бути здоровий глузд, незалежно від партійної приналежності», –Т.Бабух, депутат міської ради

Стенограма програми «Суть Речей» від 17 грудня 2015 року.

 Тема розмови: початок роботи чернівецької міської ради 7 скликання

 Запрошені гості: депутати міської ради Наталя Якимчук з партії Блок Петра Порошенка Солідарність та Тарас Бабух, Всеукраїнське об’єднання Батьківщина

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук: Сьогодні була перша робоча сесія, минуле засідання було більше урочисто-святкове. Зараз ви вже працювали на повну. Пані Наталю, ви лише розпочали свою депутатську кар’єру.

 Наталя Якимчук: Так і багато таких депутатів, які намагаються ввійти в колію. Максимально швидко долучитися до роботи. Завдань справді багато.

 Людмила Григорчук: Як вам сьогоднішня сесія була?

 Наталя Якимчук: Ми так налаштувалися на роботу, що сьогоднішня сесія, порівняно з роботою в комісіях, виглядала гладко. Ми дуже добре попрацювали в комісіях. Ми всі працюємо в комісіях. І по всіх 33 питаннях порядку денного було проведено серйозну роботу. Це і про земельні питання, і про програми, і звіти. Працює ще робоча група по формуванню регламенту і по проекту положення по постійні комісії. Майже всі встигли. Завтра доробимо те, що не встигли.

 Людмила Григорчук: Пане Тарасе, ви вже працювали депутатом, районної ради. Ви впевненіше почували себе в кріслі депутата?

 Тарас Бабух: Так. Тим більше я мав нагоду працювати два роки головою в місті ради, а регламент районної і міської майже нічим не відрізняється і розгляд питань процедурних проходить що в районній, що в міській.

 Людмила Григорчук: Що було найважче? Щось здивувало вас?

 Тарас Бабух: В принципі, робочі питання розглядалися на мій погляд конкретно, толерантно і конструктивно і це на мій великий подив, в порівнянні, як велися сесії минулого скликання депутатського корпусу. Адже ми, як голови районних рад, брали участь на цих сесіях, то мене це здивувало. Складні питання, звичайно, залишилося останнє питання, на якому було припинено сьогоднішню сесію питання про надання дозволу міському комунальному підприємству «Чернівцітеплокомуненерго» на укладання кредитного договору з європейським банком реконструкції і розвитку під гарантію чернівецької міської ради. Це складне питання.

 Людмила Григорчук: Ви, як комунальник, розкажіть людям в чому тут складність. 10 мільйонів цифра велика. Позики, гранти, розкажіть конкретно, що це таке.

 Тарас Бабух: Це проект для реалізації якого залучаються кредити під гарантію. Називається реорганізація інфраструктури тепломережі. Обсяг кредиту це 10 мільйонів євро. В тому числі 7 мільйонів євро це є кошти ресурсів європейського банку реконструкції і розвитку, 3 мільйони євро це є грант за рахунок ресурсів чистих технологій і 1 мільйон євро – це дольова участь міста в цьому проекті. Строк кредиту - 13 років. Впродовж яких кредит має бути погашений різними платежами, кожних 6 місяців, це є 20 платежів. І після завершення дії цих зобов’язань і періоду відстрочки, перших 3 роки не оплачується жодної копійки.

 Людмила Григорчук: Який відсоток там?

 Тарас Бабух: 6,75%. Грант 0,75%

 Людмила Григорчук: Здається, все гарно. В чому тоді проблема? Адже місто постійно скаржиться, що ми витрачаємо багато грошей на те, що ми гріємо землю, повітря, люди не задоволені послугами тепловиків. А тут непорозуміння.

 Тарас Бабух: На мій погляд, депутати просто не обізнані з галуззю комунальною, зокрема з теплокомуненерго. Після завершення засідання, депутати пішли на екскурсію на об’єкти цього міського комунального підприємства, щоб вони побачили, в якому стані вони знаходяться. Цей проект передбачає собою перш за все модернізацію котельні Руської, яка знаходиться на вулиці Комунальників і обігріває район Гравітон. Ця котельня працює на 25% завантаженості. В радянські часи вона будувалася з розрахунком, що цей район буде розростатися, що там буде великий мікрорайон, який буде обігріватися з цієї котельні. Але нові будівні будуються з індивідуальним опаленням і потреб в цій котельні немає. І там є велика проблема з роботою котла. Руйнується труба димова, це складна проблема. Вона може в будь який момент завалитися. Бо є точка роси, вона сама мокра. Хто проїжджає по вулиці Руській то в сонячну погоду видно, що вона мокра з двох сторін, збирається конденсат. А на місці цього пропонується зробити за ці кошти грантові і кредитні, збудувати котельню на щепі. Щоб окремий склад був, бункер і автоматизація переробки деревини в щепу. Спалювання, вивозу золи, складування і такий великий мав би бути процес, щоб ми відійшли від газу. Можливо, неправильно було доведено депутатам. Не було наочного такого пояснення і показу. Працює робоча група. Будемо приймати рішення.

 Людмила Григорчук: Наталя Яківна, ви як відреагували на пропозицію проголосувати за цей проект?

 Наталя Якимчук: Кредит, який супроводжується грантом, а грант фонду Східно-Європейського партнерства з питань енергоефективності і екології на суму 4 мільйони євро, це звичайно, позитив і місто готувалося, йшло до цього, щоб кредит вибороти разом з грантом. Питання лише в тому, що справді сума велика. Її одержує підприємство, яке повинно подужати повернення таких сум коштів. Має бути чіткий розрахунок, чи зможе самостійно це комунальне підприємство справитися з таким навантаженням. Договір укладається під гарантію громади. І формується умовний борг, місцевий борг, і якщо не зможе підприємство розрахуватися, то цей тягар буде перекладений на місцевий бюджет. Ми вже маємо зобов’язання по НЕФКО, є ще певні кредитні зобов’язання і якщо ми беремо ще цей кредит, ми маємо бути певними, що ми можемо безболісно для інших видатків покривати ці повернення коштів.

 Людмила Григорчук: Ви хочете побачити перед собою цифри, інакше не проголосуєте?

 Наталя Якимчук: Там є певні моменти. Мають уточнити, що сама програма пріоритетних інвестицій, вона готувалася довгий час. Певні опції цієї програми вже застарілі. За рік відбуваються певні зміни. Вже певну котельню вже відремонтували, а в проекті вона зазначається, як так, яка потребує ремонту. Яким має бути котел, яка має бути потужність, як має формуватися менеджмент, супроводження радою цього процесу. Наша фракція наголосила, що маємо створити робочу групу з депутатів міської ради, яка має супроводжувати всі процеси, підписання договору, уточнення всіх показників. Ми маємо можливості, перевіривши всі компоненти фінансові, самої програми, можемо коригувати ще 15%. Відповідно має бути проведена ще велика робота. Вважаємо, що кредит потрібно брати, але має допрацювати саму програму. І це не буде одноразово. Це є наміри. Ми погоджуємо наміри, а далі сам договір, гарантійний договір буде супроводжуватися контролем Міністерства фінансів. Це все буде відбуватися десь півроку від моменту погодження, до моменту підписання всіх документів.  

 Іштван. Слухач. Заява Марії Порчук, вона заявила, що в інших містах фестивалі фінансуються з кишені підприємців і бізнесменів, то мене цікавить ваша думка, чи не вважаєте ви, що це чергове видурювання грошей. Я загалом про фестивалі, і про Петрівський і про Маланка-фест. Я вважаю це недоречним, тому що події на Донбасі ще тривають. Ці маски–шоу непотрібно виносити на обласний рівень, тим більше з міського бюджету гроші виділяти.

 Тарас Бабух: Сьогодні депутатський корпус чернівецької міської ради приймав рішення, щоб збільшити інвестиції на туризм загалом. Мова не йшла конкретно про Маланка-фест. Маланка – це фестиваль, чи конкурс, як одна з складових даного процесу. Мова йшла про збільшення видатків на туристичну привабливість міста, а з приводу того, що наш слухач має свою думку, то в депутатів теж думки розділилися саме з цього приводу.

 Людмила Григорчук: Значні кошти обговорювали. Про яку сума йде мова?

 Тарас Бабух:  З 150 тисяч збільшити видатки на туристичну галузь на 1 мільйон 200.

 Людмила Григорчук: Сюди входять і ті самі фестивалі. Наспраді треба таких коштів, щоб розвивати саме цей напрямок?

 Тарас Бабух: В принципі ті, хто пропонував нам, виконавчі органи, які пропонували такі видатки, то вони тим самим мотивували, ту належність до туристичної приналежності нашого міста. Якщо місто не буде мати більше видатків, то до нас не будуть їхати туристи.

 Людмила Григорчук: Ви вивчали, куди ті кошти мають піти?

 Наталя Якимчук: Так, слідкували за цифрами і за самою програмою. І за змінами, які пропонуються. Цифри щодо змін нам були подані, але деталізацію ще чекаємо, тому це питання перенесено на пізніше. Стосовно фестивалів, і в тому числі, Петрівського ярмарку, Різдвяного, ми вважаємо, що оскільки ці заходи є розкрученими, то вони можуть бути самоокупними, питання менеджменту, і доцільності часу, поки йдуть військові дії. Позаминулого року підтримували Маланку обласний бюджет, велику суму надавали благодійники. Наразі тої суми не зібрали, тому звернулися до ради щодо фінансової допомоги. Це питання вирішується.

 Тарас Бабух: Місто позаминулого року надавало суту технічну допомогу. Це організацію руху, біотуалети, приєднання до електромережі, а всі інші витрати несли призові фонди.

 Іон. Слухач. Питання по Центральному ринку зараз вирішується. Таких ринків є багато, його хочуть переносити, а він дуже потрібен. Тут дешевше, ніж в супермаркетах та магазинах. Як ви думаєте, треба його залишати, чи ні?

 Тарас Бабух: дійсно, в соціальних мережах збирають підписи під петицією для перенесення ринку і облаштування площі і костелу. Ну, така думка має право на існування, хоча тут розглядалося ще питання, щоб цих підприємців перенести в приміщення, колишню будівлю «Рязань», це треба обговорювати, це неоднозначні думки. Це не пропозиція міської ради, ми ще не обговорювали це.

 Людмила Григорчук: Як ви вважаєте, пані Наталю?

 Наталя Якимчук: Ринок – це важливий чинник. Звичайно, треба давати можливість торгувати не лише професійним підприємцям, але й звичайним громадянам, які вирощують. Ми бачимо стихійні ринки, це неподобство. Цьому питанню треба приділити велику увагу. Поки костел сам відшуковує, з релігійною громадою, волонтерами, кошти на ремонт. Поки там відбуваються ще певні процеси і по формату того,  як буде відбуватися відновлення костелу, можуть співуживатися ще ці два процеси, але те, що час іде і треба вирішувати це питання. Треба обговорювати всі можливі варіанти. І щодо Рязані, можливо виділення ще якихось місць для більш зручного розташування і підприємців, і громадян.

 Людмила Григорчук: Повернемося до розмови про кредит на модернізацію тепломереж. Чи справді відмова зараз від співпраці може бути причиною розірванням співпраці загалом з Євросоюзом?

 Тарас Бабух: Дійсно, ситуація критична. Кажу, як голова комунальної комісії депутатського корпусу міської ради. Ситуація критична. Підприємство з року в рік латає діри, в мережах. Дійсно, місто теж надає немалі кошти. Цього року «Чернівцітеплокомуненерго» отримало 4 мільйони гривень на модернізацію теплового обладнання, але цього замало. Тепер використовуються нові термотруби. Це не старі труби, які обмотуються мінватою і рубероїдом. Так само медернізовується котельне обладнання. Ми були на котельні Південна, 1, поблизу комунальної лазні на Мікрорайоні, на проспекті Незалежності. Там працює два котла на повну потужність, а три не працюють. Один потребує обмурування вогнетривкими матеріалами. Це серйозні роботи, які треба завершити. А не завершили їх по тій причині, що в зв’язку з інфляцією і здорожчанням вартості робіт, кошти були освоєні, але треба ще 600 тисяч гривень. Є великі проблеми з теплопостачанням в Чернівцях. Так як і з водопостачанням, і з іншими енергозберігаючими технологіями. Треба цим шляхом іти.

 Людмила Григорчук: Це єдиний шлях отримати ці кошти: кредити, гранти?

 Тарас Бабух: Це один з шляхів, але найоптимальніший, бо ці кошти зразу можуть попасти і їх можна зразу освоїти. Але якби місто виділяло… Депутат один сказав, що у нас на рахунках є 140 мільйонів гривень, можна їх використати, але нема гарантій, що віддаш все на теплокомуненерго, а інші дірки буде чим латати, в інших комунальних підприємствах.

 Людмила Григорчук: Пані Наталю, ви сказали нам, що ви мали час вивчити всі питання, але ось по цьому питанню не все зрозуміло. Чому недопрацювали?

 Наталя Якимчук: Тільки з понеділка ведуться розмови по цьому кредиту. Депутати справді не мають всієї інорфмації, є багато ризиків. Недостатньо фінансових показників. Нечіткість самої програми. Це все означає, що треба проект допрацювати. Я думаю, що депутати за сьогодні, за завтра, депутати остаточно визначяться.

 Тарас Бабух: Жоден депутат не сказав, що непотрібно виділяти кошти, але каменем спотикання вийшло питання по підготовці.

 Людмила Григорчук: Набагато легше депутати прийняли програму розвитку плавання. Чому?

 Наталя Якимчук: Найперше, це здоров’я наших дітей, і не тільки дітей. Програма розрахована на розвиток інфраструктури плавання, і на тренерів, і на проведення заходів по басейнах. По цій програмі долучаються і приватні басейни. Ми хочемо подивитися , щоб долучився ще басейн, який був побудований при чернівецькій міській дитячій поліклініці, але він зараз приватний, і особливо для малечі, якщо він буде дооблаштований, то його можна долучити до цієї програми. Ще будуть виділятися кошти на облаштування ще басейнів і на стадіоні «Буковина», і в 27 школі. Програма не передбачає безпосередньо виділення коштів, але це стратегічний напрямок, щоб коригувати показники і бюджету, і подальші кроки.

 Людмила Григорчук: Коли ми вже побачимо ці кроки? Багато говоримо про те, що треба басейни розвивати, але конкретного нічого немає.

 Наталя Якимчук: Проект бюджету вже є на руках, ми з ним працюємо, але він буде неодноразово коригуватися. І ця програма і інші, певні цифри будуть змінюватися і з наступного року ця програма вже буде реалізовуватися. Вона розрахована на 4 роки, але поступово заходи будуть реалізовуватися.

 Тарас Бабух: Я хочу сказати, що місто Чернівці, це єдиний обласний центр, де немає басейну комунального і палацу спорту. Це велика проблема. Це соромно, що такої інфраструктури немає в такому місті, з такими спортсменами. Місто мало колись гарні традиції, якраз у плаванні, я сам мав честь, будучи школярем займатися під керівництвом прекрасного педагога, який працює зараз в 2 школі Едуарда Амосова, плаванню. Були і гуртки, і трудові колективи мали можливість за абонемент, за 3 рублі, ходити 2 рази на тиждень відвідувати плавальний басейн. Я хочу зупинитися на проблемах комунальних, технічних. Ми говорили, що основна увага приділяється 27 школі і басейну на стадіоні Буковина. У 27 школі басейн, згідно цього проекту має бути відремонтована котельна і сама чаша басейну. На реконструкцію котельні виділяє кошти місто. На реконструкцію чаші басейну це йдуть грантові кошти. Пропозицію нашу житлово-комунальної комісії, ми розглядали цю програму, щоб після освоєння коштів, на базі басейну школи 27, зробити комунальне підприємство. Яке могло б і десь в оренду здавати і оздоровлювати і підприємства, і установи. Але обов’язково повинна бути складова саме оздоровлення діток. Щодо басейну на території стадіону Буковина, там проблема більш складніша. В 90-ті роки дана споруда влітку здавалася різним підприємствам, вони раз-два наповнювали чашу басейну, вода цвіла, вони не застосовували ніякі очищувальні засоби. Колись хлорувалася рідким хлором, я неодноразово був у тій хлораторній, яка знаходиться ззаду за таблом Буковини. Там вони з котельнею в одному приміщенні знаходилися. Котельня вже розрушена, не працює багато років. Зараз є сучасні засоби беззараження, дезінфекції води. Хлораторної не треба, але щоб басейн працював в зимовий період, треба котельню будувати, а це дороговартісна річ, тому що тягнути гарячу воду за 200-300 метрів - це складно. Потужність має бути відповідною. Такі є проблеми. Реально це зробити за 4 роки. Так програма розрахована.

 Людмила Григорчук: Наступний рік буде підготовчий?

 Наталя Якимчук: Програма розрахована на те, що будуть максимально стимулюватися і підприємці, і приватники, що будуть будуватися басейни. Взялися нарешті за той басейн, який будується на вулиці Головній навпроти Кварцу. Там палац спорту мав бути, і басейн. Тепер нарешті будується, і там буде басейн. Так само будуть підтримувати інші спортивні центри, щоб облаштовували басейни. Це загальна програма, де треба стимулювати, там будемо стимулювати, але треба, щоб і спортивні, і дитячі заклади працювали і має бути публічне приватне партнерство. Мають відновлюватися і комунальні установи і басейни, які є при школі. Я так само вчилася в 27 школі, і дуже вдячна, що могла плавати в басейні на уроках фізкультури, але такими можливостями мають користуватися діти з багатьох шкіл. Такі басейни потрібні і в Садгорі. По будівництву в Садгорі – це буде набагато довший процес, але по всіх районах має бути рівномірна доступність і для старших людей. Вони також ставили такі питання, де басейни, чому вони не функціонують. І так само для малечі, для школярів, для спорту. Ми повинні ростити здорову націю.

 Тарас Бабух: В Чернівцях колись розпочали будівництво аквапарку. Тепер будівництво припинено. Фінансова криза. Хоча був проект, гарний, розроблений.

 Людмила Григорчук: Де він мав бути?

 Тарас Бабух: На вулиці Донбасівській, біля центрального пляжу в Чернівцях. Сподіваюся, що будівництво відновлять.

 Людмила Григорчук: Пані Наталю, розкажіть, як іде робота над бюджетом міста на 2016 рік, чи справді він соціально направлений, як нам обіцяють?

 Наталя Якимчук: Так, більшість коштів будуть спрямовуватися саме на соціальну сферу і на капітальні видатки значно менше, але тут хотілося б зазначити про саме рішення. Воно на сьогодні є таким, яке ми прийняли, як попереднє. Прийняли до обговорення, до вивчення. У Верховній раді ще визначаються щодо податкової системи, яка буде працювати з 1 січня, і стосовно бюджетного кодексу. Ведеться бесіда, що певні об’єкти будуть передані області, певні залишаться у міста. Зараз питання іде про формування умовного богу, чи будемо ми надавати гарантію, чи не будемо, цей показник також має бути відтвореним у бюджеті. Невизначеність розміру субвенції з державного бюджету. Субвенції також мають характер соціальний. Сьогодні більше робота ведеться по аналізу бюджетних запитів, які подані департаментом, головним розпорядником коштів, також обґрунтуванням цифр, співвідношенням показників видатків бюджету попереднього року, продовження зобов’язань, які виникли в 2015 році на 2016 рік і обґрунтованість збільшення чи зменшення тих чи інших показників. Робота ще ведеться. Ми тільки почали перші кроки по бюджету. Можливо по інших комісіях там легше, але тут тягар на комісію з питань бюджету і фінансів, у вівторок продовжимо роботу над проектом бюджету.

 Людмила Григорчук: Що чекаєте від громадських обговорень?

 Наталя Якимчук: Звичайно, конструктивних пропозицій

 Людмила Григорчук: Чернівчани готові подавати конструктивні пропозиції?

 Наталя Якимчук: Так, вже іде процес. В понеділок починали обговорювати, наступного понеділка будуть вже громадські слухання. Є певні пропозиції, які вже проходять напряму в саму комісію, є певні занепокоєння, чи вистачить грошей на ту чи іншу сферу. Тобто, ми чекаємо конструктивні пропозиції. Поки що ми вивчаємо відповідність законодавству самого рішення, тим змінам, які вже внесені до нього і обґрунтованість показників по бюджетних запитах. Збалансованість бюджету.

 Людмила Григорчук: По збалансованості, ви задоволені тим, що запропонували фінансисти?

 Наталя Якимчук: Поки що так, але робота іде. Є певні шероховатості, ми запросили інформацію.

 Людмила Григорчук: В чому найбільші нюанси бачите?

 Наталя Якимчук: По житлово-комунальній сфері. Фінансування, надавання фінансових ресурсів ЖРЕПАм, ОСББ, на утримання будинків, на проведення певних робіт, в якій мірі ми можемо собі це дозволити, а що мешканці мають на себе брати, так само виникають питання серйозні по облаштуванню доріг. Наскільки ці цифри відповідають нашим потребам, і які зобов’язання переносяться з цього року на наступний. Є питання по виплаті заробітних плат, чи можемо ми дати певні надбавки до зарплат, чи вираховується рівень інфляції наступного року. Багато-багато моментів.

 Людмила Григорчук: Ви вивчали проект бюджету?

 Наталя Якимчук: Цього понеділка у міській раді була презентація бюджету на 2016 рік. І фінансові управління якраз представили в цифрах, в діаграмах. Дійсно, бюджет міста на наступний рік складає понад 1 мільярд, 300 мільйонів гривень. Основна доля припадає на фінансування закладів освіти, понад 400 тисяч гривень, десь 300 тисяч гривень – заклади охорони здоров’я. Як завжди, культура одна з останніх видатків. Але дійсно, ми повинні розглядати цей бюджет, який він не є, але все таки державний бюджет буде прийматися і Солідарність запевнила, будуть приймати за умови, що буде прийняти бюджетний кодекс, але фахівці фінансового управління нам дещо сумну долю прогнозують по видатках на місцеві органи. Наприклад, пропонується фінансування профтехучилищ і коледжів, тобто закладів 1-2 ступеню акредитації, якщо раніше фінансувалося з державного бюджету, то тепер 50 на 50. Це витрати. В дохідній частині мінімум 50 мільйонів буде зменшено. Далі. Подібні речі будуть і по іншим видаткам, і якщо буде прийнятий державний бюджет уже з податковим кодексом, а даний бюджет міський розглядався на базі старого податкового кодексу, то в січні місця будемо коригувати бюджет наш. І запрошується громада нашого міста до публічного обговорення, громадських слухань, це прекрасна річ. Нашого міського бюджету, у понеділок у 18.00, в центральному палаці культури. Ми запрошуємо щиро наших громадян.

 Людмила Григорчук: Що запропонували фінансисти комунальній сфері?

 Тарас Бабух: Якщо рахувати 2015 рік, то 2015 рік був для комунальників дуже сприятливим. декілька прикладів. Роки я працюю першим заступником начальника Чернівціводоканалу, це складне підприємство, на мій погляд, неналежна увага приділялася в плані закупки комунальної техніки, говорилося, що кожен наступний рік буде роком закупки комунальної техніки, і лише в цьому році водоканал отримав серйозні суми не лише на модернізацію насосно-силового обладнання, але й на закупку техніки. Ми пропонуємо жителям нашого міста, журналістам, депутатському корпусу у середу, ми будемо робити таку презентацію техніки і обладнання, які були закуплені в цьому році за кошти міського бюджету. А це великий екскаватор був закуплений для водоканалу на понад 2 мільйони гривень. Такий же екскаватор був закуплений для теплокомуненерго, який має об’єм ковша 1 куб. Ми при аваріях мусіли орендувати у інших підприємств, витрачалися, мріяли про таке. Закупили 3 автомобілі для аварійних бригад, диспетчерської. Компресорну станцію, пневматичне обладнання, бензогенератори і прекрасну річ ми закупили за міські кошти – це насос переносний, який качає велику кількість води, мобільний. Ми змушені були саме таке обладнання позичати і платити немалі гроші у аварійно-рятувальну службу. Цей рік був прекрасним. Наступний рік буде, звичайно, менше коштів. Ми мусимо змиритися з цим, але для цього ми є комісія житлово-комунальна, будемо можливо вносити свої пропозиції, з якихось інших статей перекидати кошти на закупку, ми не повинні стояти на місці і люди не повинні страждати.

 Наталя Якимчук: Місто навіть трохи не очікувало, що буде перевиконання дохідної частини бюджету, тому на наступний рік обережно фінансисти підійшли до дохідної частини бюджету, розуміючи, що якщо буде прийняти новий податковий кодекс, то переживаємо, що це буде не на користь міського бюджету. Є такі побоювання, по-перше буде менша дохідність, якщо ми приймемо податковий кодекс, але була заява Луценка, що ми лише за певні зміни, а не за новий кодекс, той що був поданий урядом законопроект, передбачав дуже велике скорочення єдиного податку, це важливе джерело для міського бюджету, так само зменшення частини податку від доходу фізичних осіб, яка б ішла до міського бюджету, по великих податкових показниках ішло зменшення, якщо Верховна Рада зупиниться на конструктиві, лише внесення змін до податкового кодексу, ми побачимо можливість отримання більше коштів до міського бюджету, то можна буде розраховувати на збільшення на питання землеустрою і житлово-комунальну сферу і соціальні потреби бюджету. Але поки що бюджет обережний.

 Людмила Григорчук: Якщо говорити про громадські слухання, то ми бачимо, що люди стали дуже зацікавлені подіями в місті. Наприклад електронні петиції, активність висока городян, у форумах люди беруть участь. Як ви ставитися до цього?

 Наталя Якимчук: По-перше, це додатковий спосіб інформування депутатів про ті проблеми, ті питання, які виникають у чернівчан і будь-який з цих способів, він на користь. Ми переходимо в інформаційне суспільство і цей спосіб – це реалізація демократії. Гаряча лінія, теж дуже сильно допомагає, форуми важливі, треба робити тематичні форуми окремо. З фото, як мають долучатися, візуальними відтвореннями певних ситуацій в місті, на які потрібно звернути увагу. Такі відбуваються у Фейсбуці, В Контактах, де ми також черпаємо інформацію і намагаємося ставити запитання відповідні службам різним. Давати різні завдання департаменту. Це допомагає. Ми не всюдисущі депутати і без такої допомоги ніяк.

 Тарас Бабух: За останні два роки змінилося мислення людей, в кращу сторону. Люди стали небайдужі. Навпаки, вони беруть активну участь в наболілих проблемах нашого міста. Різні громадські організації також долучилися. Звернулася до нас громадська організація з проханням взяти участь у засіданні нашої житлово-комунальної комісії. Я поставив питання на голосування і одноголосно було прийнято рішення, навпаки, приходьте, підкажете нам кращі речі, конструктивні речі.

 Наталя Якимчук: Загалом сьогодні законодавство гарантує відкритість, прийти на засідання самої комісії і бути присутніми на пленарному засідання. Ми відкриті і навпаки, потребуємо такої допомоги.

 Людмила Григорчук: Що зараз може зробити депутат? Що чекаєте від своєї роботи?

 Наталя Якимчук: Кожен з нас ішов з певним баченням того, що можна зробити і де можна докласти зусиль, кожен з депутатів має рівні повноваження щодо впливу на різні проблеми. Кожна комісія, не зважаючи на направлення, ми готуємось до сесій рівно. І опрацьовуємо кожен проект рішення однаково. Можливо, в кожній комісії робиться акцент на певному моменті, наприклад наша комісія акцентує на джерелах фінансування та витраті коштів, але нас цікавить загалом суть питання і наскільки відповідно законодавству,  земельному кодексу чи містобудування приймається те чи інше рішення, щоб ми не пропустили певні ризики чи невідповідність чинному законодавству. Щоб рішення було на користь територіальної громади. Але знову ж таки повторююся, ми всі ішли з певними програмними моментами і хочемо, що і менеджмент підвищувався в місті, і ефективність витрачання коштів підвищувалося. Сьогодні ми ж знову ж таки звернулися до наших управлінь, до позашкільної освіти, щоб у наступному році запроваджували заклади на програмно-цільових методах, щоб програма бюджетна формувалася не на утримання самих закладів, а на ті заходи, якими ці заклади забезпечуються, щоб ми могли встановити певні критерії, за якими перевіряємо ефективність витрачання коштів, щоб ми бачили, скільки дітей відвідує ці заклади, як з ними працюють, скільки часу на це виділено, який ефект, який результат участі в тих чи інших конкурсах, перемоги на певних конкурсах, чи справді вони ідуть за цим фахом по позашкільній освіті навчатися після школи? Яка потреба у чернівчан у тих чи інших закладах. Ми повинні це все викласти і йти за потребами.

 Людмила Григорчук: На перших кроках депутатства не розчарувалися у своїй роботі?

 Наталя Якимчук: Ні, важко, але бачимо, що ми йдемо вперед, ідемо спільно. Незалежно хто з якої фракції, у всіх єдине бажання, зробити Чернівці комфортним, сучасним містом. Щоб інтерес громади справді реалізовувався. Дуже все поки що влаштовує, але дуже відповідально.

 Тарас Бабух: Перш за все, ми маємо фахово відстоювати інтереси свого округу, своїх городян, свого міста. І найперше у нашій роботі  - має бути здоровий глузд, незалежно від партійної приналежності

 Людмила Григорчук: Відчувається, що ви з різних партій?

 Тарас Бабух: Звичайно, є різні інтереси, конструктивізм у роботі, але служіння громаді має бути на першому місті.

 Людмила Григорчук: Перші кроки ваші. Ви задоволені тим, як рухаєтеся?

 Тарас Бабух: Ще рано говорити, але сьогоднішня сесія показала, що ми правильно йдемо

 Наталя Якимчук: Накопилося багато проблем, але наше завдання компетентно розібратися у тих проблемах і питаннях, які вже накопилися і далі уже потихенько запроваджувати свої бачення, вносити свої проекти рішень. Поки що ми на це не дуже звертаємо увагу, настільки сьогодні багато перейшло питань у спадок, важливо прийняти бюджет, тому наші амбіції ми всі разом відклали на пізніше.

 Людмила Григорчук: Децентралізація входить у дію. Чернівці також матимуть певні зміни, а депутати матимуть набагато більше відповідальності. Готові до цього?

 Наталя Якимчук: Звичайно. По-перше, важливо, щоб вона не припинилася. Ми надіялися на те, що до конституції будить внесені зміни, але розуміємо, що це відтерміновується. Головне, щоб ми не нанесли урон. Децентралізація – це не тільки децентралізація влади, чи територій, об’єктів, але це децентралізація фінансів. Важливо, щоб ті повноваження, які переносяться на місця, вони виконувалися в повній мірі.

 Тарас Бабух: Прекрасний приклад - нинішній рік, що місто може жити нормально з такою децентралізацією, виживати, існувати і утримувати себе. Саме ці фінанси, які місто отримали в цьому році – це кращий варіант, чим ми жили в минулі роки.

 Наталя Якимчук: Рух правильний, головне, щоб він не зупинився.

Інформаційний партнер  програми «Суть Речей» www.buknews.com.ua