Суть речей: Михайло Папієв: 2013 рік для мене, як голови ОДА, був найважчим серед усіх років, що я головую у нашому краї

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ. Запрошений гість: Михайло Папієв, голова обласної державної адміністрації.

Ведуча: Оксана Денисюк.

 Ведуча: ми записали кілька запитань від журналістів чернівецьких ЗМІ. І першим ми послухаємо запитання Людмили Григорчук, головного редактору програми «Місцевий час» на 5 каналі.

 «Президент України охарактеризував 2013 рік як найважчим за роки незалежності. Ті, хто досі стоїть на євромайдані кажуть, що це був рік сподівань. Буковинці у 2013-му як ніколи часто перекривали рух на дорогах, вимагаючи їх ремонту, казначейство постійно затримувало гроші, люди раз-по-раз боролись – то з об’єднанням книгарень, то з ремонтом на Калинівському ринку. Зважаючи на все це – яким він був для вас, і чим, на вашу думку, викликані всі ці бунти, протести та мітинги? Люди просто потребують змін чи це реакція на недоопрацювання влади?»

 Михайло Папієв: дуже гарне запитання. І я ще раз хочу підтвердити, що мої слова про те, що 2013 рік для мене, як голови ОДА, був найважчим серед усіх років, що я головую у нашому краї. Це абсолютно правда і я можу це підтвердити – була об’єктивна реальність, що трошки зменшились оберти української економіки. Це і в силу об’єктивних причин, бо була несприятлива кон'юнктура на зовнішніх ринках, особливо на нашу основну українську продукцію – це метал, хімія, машинобудування. І об’єктивно у бюджеті теж були проблеми і ці проблеми відчули і розпорядники бюджетних коштів – це ОДА,міська рада, сільські та селищні ради. Проходження коштів через казначейство, бо практично у Чернівецькій області було виконано робіт на 200 мільйонів гривень, по яких проплати не проходили, а треба було продовжувати, бо я дав слово нашим людям і громаді, що ми продовжимо будівництво шкіл, дитячих садочків, лікарень, будемо, в силу можливостей, ремонтувати дороги. Що і робилось. Я відношусь спокійно, бо ми живемо у демократичній державі, до того, що люди перекривали дороги. Ви пригадуєте, на початку року у нас дороги були жахливі – проїхати з Чернівців в Київ було практично неможливо і це не вади лише Чернівецької області – так було кругом. Інше питання: на скільки адекватно відреагувала влада на це, оперативність і практично по усіх сигналах громадськості про незадовільний стан доріг я давав відповідні доручення. Але не ОДА є відповідальною за ситуацію на дорогах, але, незважаючи на це, ми не стояли осторонь. Бо є головний розпорядник коштів – це Служба автомобільних доріг України так само, як і облавтодор, який фінансується окремим рядком з державного бюджету України. Не через ОДА. Але тим не менш, враховуючи те, що у мене є конструктивні стосунки з керівництвом уряду, з Прусенко Євгеном Дмитровичем, нам вдалось провести оперативні ремонти – не так, як хотілось би, але провести і отримати додаткових 70 мільйонів коштів, бо вкрай необхідно було вже відремонтувати міст в Атаках через Дністер, по якому їхати вже було неможливо і почалась руйнація. І нам виділили 20 мільйонів гривень, також виділено додаткових 30 мільйонів гривень на ремонт об’їзної дороги міста Хотин, також виділено 14 мільйонів 100 тисяч гривень на ремонт мосту в с.Звинячин теж через Дністер, який з’єднує Чернівецьку область з Тернопільською. Ми перед новим роком відкрили рух без обмежень, правда там немає ще верхнього шару – просто несприятливий температурний режим, щоб ми могли поставити якісний гарний верхній шар асфальту, але це буде робитись наприкінці весни, коли будуть сприятливі температурні режими. Я не знімаю з себе відповідальність, як голова ОДА, про стан наших доріг. Я обіцяв, що буду безпосередньо цими питаннями опікуватись, але скажу вам – є об’єктивні причини, Чернівецька область не є самодостатньою областю. Ми 65% бюджетних коштів ми отримуємо як допомогу, як дотацію з державного бюджету. Якщо у державному бюджеті цих коштів немає, то дуже складно вирішувати якісь проблеми. Слава Богу, що на сьогодні є підтримка з боку уряду Чернівецької області і особиста підтримка Президента України. Бо коли стало питання про те, що у Чернівцях треба будувати перинатальний центр і на це необхідно 86 мільйонів гривень, то саме Президент України доручив виділити ці кошти. І ми вже зараз освоюємо ці кошти, але знову ж таки проблеми казначейства не дозволили нам завершити ці роботи у 2013 році, але перехідні кошти – 50 мільйонів гривень – перейшли на 2014 рік. Зараз на 2014 рік нам передбачено 165 мільйонів – це кошти регіонального розвитку та кошти на капітальне будівництво, це серйозна, потужна, хороша сума. Я думаю, що мені вдасться залучити ще додаткові кошти і на дороги, і на інші напрями діяльності Чернівецької області. Ще раз кажу: 2013 рік був дуже складним і в бюджетній сфері, і особисто у людей, і по показникам діяльності. До речі, Чернівецька область – це вже треба дякувати нашим людям – на загальноукраїнському фоні по індексу промислового виробництва займає 8 місце в країні. Зараз у нас 103%, тобто 3% зростання і це дуже хороший показник. Так, Чернівецька область не промислова область і вона не вносить свій потужний вплив на наповнення державного бюджету. Якщо взяти загальну питому вагу внутрішнього валового продукту, то наша область – це 0,3%, але тим не менш зараз ми напрацьовуємо програму на 20 років виходу Чернівецької області на самодостатність, щоб ми до 2033 року виходили на стовідсоткову самодостатність області. Про компоненти цієї програми я можу більш докладно розказати трохи пізніше.

 Ведуча: чи немає побоювань, що 2014 рік буде таким самим складним, як і 2013-ий рік?

 Михайло Папієв: мої прогнози після того, коли в України вже є позитивна відповідь по отриманню позичкових коштів, кредиту від РФ в обсязі 15 мільярдів доларів, то я дивлюсь оптимістично на виконання всіх інвестиційних програм, на виконання соціальних програм. Я дивися звіт Міністерства економіки та звіти рейтингових агентств світу, що зараз є позитивні зрушення і в світовій економіці. Нам потрібно усвідомити одне – Україна не є окремою ділянкою, вона не є якимось супутником, ми живемо у глобалізованому світі і ми можемо тільки спільно, враховуючи всі фінансові тенденції, вирішувати свої проблеми. На сьогодні все вказує на те, що 2014 рік буде позитивнішим для України у порівнянні з 2013.

 Слухач: меня зовут Жан, я с Черновцов. Планируется достроить клинику «Охматдет» и насколько возможно будет простым семьям с области туда попасть? Будете ли вы способствовать, что б могли получать эту помощь люди на безоплатной основе?

 Михайло Папієв: я вам могу сказать как человек, который имел непосредственное отношение к строительству этой клиники. Дело в том, что это бюджетная организация, не коммерческая структура и все целевые средства на самое современное оборудование, которое только можно себе представить, выделяет Кабинет министров Украины. Мы, кстати, не находимся в стороне и для нашего онкоцентра кроме бюджетных средств смогли привлечь спонсорские и благотворительные средства. Сейчас там поставлен современный компьютерный томограф и в конце прошлого года я как раз принимал участие в открытии этого томографа. Нам необходимо еще некоторое оборудование, да, безусловно такой центр «Охматдет» должен быть в столице, но надо что бы были и региональные отделения этого центра и что б не особо сложные операции можно было делать и в областях. Эта задача перед нами стоит. Все, что касается детей, я веду лично и в прошлом году нам удалось найти средства, что б отправить на лечение детей не только в Украине, но и за ее пределами. Потому что дети – это святое, тут вы можете полностью рассчитывать на наше содействие и привлечение бюджетных средств. Кроме того, Черновицкая область впервые начала делать специальные уколы, стоимость каждого около 20 тысяч гривен. Этот укол делается в предынфарктном состоянии и это есть предупредительное мероприятие. Люди, которые раньше были в критическом состоянии, вероятность смерти была очень высокой, то мы фактически спасли 2 тысячи жизней. Зараз у бюджеті передбачені зростання фінансування галузі охорони здоров’я, у тому числі і на Чернівецьку область.

 Ведуча: сьогодні Верховна Рада прийняла бюджет на 2014 рік, і в контексті цього маємо запитання від Оксани Мотрук, яка представляє телеканал ЗІК у нас в Чернівцях. Послухаємо: «Михайле Миколайовичу, з огляду на пробуксовку цьогорічного держбюджету, які реальні кроки ви робите, аби Буковина перестала бути дотаційною і не залежала від столичних грошей. І що таки перешкоджає розбудувати край, де і варто жити, і працювати, і достойно заробляти?»  

 Михайло Папієв: це гарне і дійсно слушне запитання, бо Чернівецька область не є самодостатньою. Але це не є провина нашої області, так історично склалось і в цьому може є і позитив, що свого часу, особливо в роки індустріалізації, у нас не будувались металургійні заводи, хімічні комбінати чи інші екологічно небезпечні об’єкти. Тим не менш, вийшло так, як воно сьогодні є. Ми втратили електронну промисловість і це не є втрата Папієва Михайла Миколайовича або тієї команди, яка працює. Ми зараз бачимо наслідки – не створюються робочі місця у тій кількості, в якій би хотілось, але тим не менш … поділюсь з вами – учора мене було спілкування з послом Австрійської Республіки в Україні Вольфом Дітріхом Хаймом і зараз за його сприяння у нас з’явився австрійський інвестор, який планує у 2014 році вкласти в економіку нашої області, безпосередньо у Заставнівському районі, 20 мільйонів євро і створити 80 робочих місць.

 Ведуча:яка це галузь?

 Михайло Папієв: це буде видобувна галузь і переробка на гіпсокартон отих покладів, які є у нас, вони по своїй якості дуже хороші. Тобто, сюди заходить інвестор, який завозить європейську технологію екологічно чисту і все це буде робитись. Зараз ми працюємо по «Бортніце» - це виробництво джгутів електричної проводки для автомобілів німецького виробництва, де також планується близько 1000 робочих місць. У переробній галузі в нас теж є напрацювання по інвестиціям, ми там теж очікуємо десь 1000 робочих місць. Складна ситуація, коли важко залучити інвестора, але ми намагаємось це зробити, але я оптимістично дивлюсь у наше майбутнє. Нам треба продовжувати робити те, що ми робили учора, в тому числі, мається на увазі наша відома на весь світ буковинська Маланка. Я щойно говорив з генеральним директором ТРК «Чернівці» Геннадієм Сєргєєвим, який гордо мені сказав, що учора вони отримали абсолютний рекорд переглядів, бо вони вели пряму трансляцію нашої Маланки, не тільки глядачів з України, але й з усього світу. Заходили і в постійному режимі дивились Маланку і США, і Канада, і Австралія, і Німеччина, і Ізраїль. І це теж туристичні можливості нашого краю. І ми маємо унікальні пропозиції по туристичних можливостях, які, на мій погляд, зараз використовуються максимум на 10%. Така програма в нас існує, у тому числі і паломницький туризм, і зелений туризм, і велосипедний туризм, багато-багато заходів, які в нас є і я впевнений, що ми їх зреалізуємо.

 Ведуча: повертаючись до питання бюджету, певна, що ви його предметно вивчали та аналізували. Багато думок та розмов точиться довкола цього питання, прокоментуйте, його будь ласка.

 Михайло Папієв: по різних думках я прошу вас всіх якось фільтрувати різні думки. Тому що ті події, які я сьогодні дивився по телевізору та Інтернету, які відбувались сьогодні у ВРУ – це зовсім не годиться і ще раз підкреслює, що ВРУ, а особливо її неконструктивна частина не спроможна демократично у змагальному режимі доводити свою правоту. Коли розпочинаються бійки у ВРУ, то це говорить про те, що в людей абсолютно відсутні інші аргументи. Я сам працював в опозиції і порівнюю, коли ми в 2008-2009 роках були в опозиції, то на прийняття Державного бюджетну України, по-перше, у нас був тіньових уряд, який працював, який напрацьовував свій варіант Державного бюджету України, який напрацьовував свій варіант соціально-економічного розвитку. Відмінність у нас була суттєва, тому що ті підприємці та депутати від бізнесу, які були у фракції «Батьківщина», «Наша Україна» - вони представляли ту частину, яку я називаю імпортоорієнтованими, тобто тих, хто завозить в Україну продукцію. Ми представляли іншу частину, яка виробляє продукцію, яка дає робочі місця, яка робить те, що називається «українська продукція». І в цьому у нас був змагальний процес – хто буде підтримувати ввезення товарів в Україну з інших країн, а хто буде підтримувати власного товаровиробника. Так от, ми підтримували власного товаровиробника і давали свій проект бюджету для створення нових робочих місць, для преференцій наших виробників у різних галузях. І це було змагання, коли ми пропонували свої соціальні стандарти, свої рівні зарплат в бюджетній сфері, свою податкову політику. Зараз я бачу так – зайшов бюджет від Кабінету міністрів, а де проект бюджету від опозиції? Його немає. А де програма соціально-економічного розвитку від опозиції? Немає. Тому влаштовувати бійки,щоб не був проголосований бюджет, а якщо б сьогодні не був проголосований бюджет, то ми б жили по 1/12 бюджету минулого року і ми б не змогли платити сьогодні той рівень заробітних плат вчителям, лікарям, працівникам соціальної сфери, ми не могли б платити пенсії на тому рівні, закріплених бюджетом соціальних стандартів. Позитив і дуже добре, що ВРУ спромоглась і прийняла Державний бюджет. Крім всього іншого, ті, хто сьогодні блокував ВРУ і в такий неєвропейський спосіб унеможливлював прийняття Державного бюджету, вони ж прекрасно розуміли, що жоден кредитор, ні МВФ, ні Росія, ні Європа не надасть жодного євроценту, жодного американського центу, якщо немає головного документу, головного Закону життя країни – Державного бюджету. Так що виходить, що їм чим гірше людям – тим їм краще? Так воно не може бути, воно не правильно. Нам треба навчитись, щоб політики і я, як людина, яка має досвід роботи в усіх гілках влади, я постійно переконую, що, шановні, переводьте у змагальний процес, у змагання інтелекту, знань, законодавчих проектів, законодавчих пропозицій, а не в змагання кулаків і твердолобості. Якщо ми кажемо, що ми європейці, то давайте і будемо вести себе як європейці. Ті, хто влаштовує бійки у ВРУ, нехай покаже якусь європейську країну, з якої вони беруть приклад в цих бійках. Не личить нашій країні прославлятись на весь світ не якимись здобутками у плані економіки і фінансів, у плані кращого соціального захисту людей, а в плані простих скандальних бійок, які відволікають людей. Я ніколи не підтримував такі заходи і ніколи не буду їх підтримувати. Я сам по життю звик змагатись хто зробить більше добрих справ і з любим готовий вести в цьому плані дискусію: хто що збудував, хто що відкрив, хто що освоїв, хто що виробив, хто скільки робочих місць створив, хто скільки утримує пенсіонерів своїми відрахуваннями до пенсійного фонду і багато інших речей, якими готовий змагатись з любою людиною. 

 Ведуча: користувачі соціальних мереж залишили вам свої запитання. Микола Костинян запитує: «Чи підтримуєте ви курс Президента України Віктора Януковича, так чи ні?»

 Михайло Папієв: так, я як людина призначена Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем, як керівник державної виконавчої влади в Чернівецькій області, повністю підтримую політику Президента України і виконую ті завдання, які ставить переді мною Президент, які в межах норм Конституції України та законів України. Це однозначно і тут іншого не може бути. Якщо та людина, яка призначається Президентом України, має інші позиції чи інші думки – для цього є чистий аркуш паперу, руча і заява про відставку.

 Ведуча: є ще одне запитання від Миколи: «Що там Буковинська книга? Обіцяли, що восени 2012 вже всі побачать результат. Вже зима 2014 - результатів не видно. Чи готові ви публічно визнати, що реорганізація книгарень повністю і абсолютно провалилася? Якщо ні - то де результат?»

 Михайло Папієв: я публічно визнаю, що реорганізація книгарень була на часі і вона була необхідною. Те, що реалізацію цієї реорганізації заблокували через суди наші опоненти, а ми живемо у правовій державі і допоки не пройшли всі інстанції судів, не могли фінансувати належним чином ці книгарні, не могли зробити кадрові перестановки допоки суди не розглянули все. І практично у нас було рік втрачено на судові тяганини. Так, наші опоненти знають як юридично закрутити це все, але, тим не менш, я кажу вам – сьогодні всі книгарні, всі приміщення, про які йшла мова, вони всі збережені. Крім того, у судовому позові є ще три приміщення – магазину «Наука» на вулиці Заньковецької, який має бути знову забрано і відновлено книгарню, це магазини, які знаходяться на Центральній площі, які, на погляд обласної ради, в незаконний спосіб було приватизовано – це магазини «Мистецтво» і «Кобзар» - вони мають бути повернуті нашій громаді і там теж мають бути організовані книгарні. У кожному районі нашої області мають бути відновлені філії магазинів, які займаються книжками. У поточному місяці у нас буде відкриття книжкового магазину у Чернівцях і ви будете бачити наше бачення книжкового магазину – в якому місці, з якими меблями і з яким наповненням, якою літературою. Більше того, в ОДА також буде відкрито кіоск по продажу книжок українських, в першу чергу, видавництв. 

 Слухач: мене звати Ян. Чи планується збільшення числа робочих місць на Дністровській ГАЕС? Були раніше суперечки щодо територіальних претензій Молдови – чи вже узгоджені ці питання? І чи планується виділити кошти на дорогу Вижниця-Путила, а саме на тих два мости, які з’єднують Чернівецьку та Франківську області?

 Михайло Папієв: саме складне завершення вашого питання. Початок питання хороший і там все на плюс, тобто кількість робочих місць буде збільшуватись, будуть потужності Дністровської ГАЕС теж збільшуватись. Минулого року на День енергетика Президент України Віктор Янукович запустив другий енергоблок, а потужність одного енергоблоку ГАЕС більша ніж вся потужність Каховської ГЕС, можете собі представити. І таких гідроагрегатів буде сім. У 2015 році наприкінці зими планується запуск третього гідроагрегату – і це завершується перша черга. І це буде найбільша в Європі гідроакумулююча електростанція, відповідно там будуть додаткові робочі місця і додаткова інфраструктура. Поділюсь з вами, ми маємо хороший туристичний проект, бо на такі об’єкти завжди всюди в світі там, де є слово «НАЙ» - там возять людей і не тільки з титульної країни, а й з інших країн. Стосовно двох мостів, то коли їх починали будувати з кошторисною вартістю кожного понад 100 мільйонів гривень, то у мене виникає питання – ті, хто будував ці мости, вони ж собі уявляли, що для завершення будівництва цих мостів та дорожньої інфраструктури необхідно мати більше 350 мільйонів гривень. Ця сума є серйозною не тільки для бюджету Чернівецької області, ця сума є серйозною для бюджету країни в цілому, бо до цих двох мостів я додав ще один проблемний міст Маршинці-Лунка, який теж будувався з кошторисною вартістю 160 мільйонів гривень, де в день проїжджає максимум 20-25 машин. І от такі нелогічні, неправильні управлінські будівельні рішення, які приймались …і ми зараз є заручниками цих рішень, бо можете собі уявити – зараз Папієв приїжджає до Києва і каже: у нас є два моста, а ще додати міст Маршинці-Лунка і нам треба півмільярда гривень, щоб їх добудувати. Тому я завжди закликав, закликаю і буду закликати тих людей, які уповноважені державою приймати якісь рішення – ці рішення мають бути економічно ефективними і економічно обґрунтованими та економічно доцільними. Просто замахнутись, зробити опори і сказати, що ми тут збудуємо найбільший міст в світі – воно не логічно і воно не правильно. Але це вже, скажімо так, мій вантаж, який я маю тягнути-нести, я не опускаю руки і все рівно вирішую питання. До речі, я сьогодні говорив з Гахом Ігорем В’ячеславовичем, керівником Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області, він сьогодні знаходиться в Києві на захисті програми ремонту та дорожнього утримання Чернівецької області і, в тому числі, там закладені кошти на продовження будівництва цих мостів. Ми будемо продовжувати це, бо назад дороги немає – ті опори, які там зроблені – вони ж не будуть пам’яткою безгосподарності і безтолковості – у мене просто інших слів немає по цих будовах. Нам треба продовжувати це будівництво і винаходити ті кошти, які потрібно.

 Ведуча: ми маємо запитання від Вадима Пелеха, журналіста національного радіо у Чернівцях: «У мене запитання в якості керівника чернівецької міжредакційної організації незалежної медіа профспілки України. Попри те, що ви нас не особливо визнаєте, хочу нагадати, що НМПУ є першою Всеукраїнською профспілкою працівників медіа сфери та єдиною профспілкою, що входить до Міжнародної федерації журналістів. Так от – чи плануєте ви цього року вплинути на ситуацію в місцевому медіа просторі та завершити конфронтацію влади та журналістів, ініційовану, в тому числі, і членами вашої команди, вашими безпосередніми підлеглими? Адже, як на мене, саме від вашої волі, як від керівника ОДА та партії влади залежить, щоб замість ярликів та провокацій була адекватна реакція на критику ЗМІ та розуміння того, що роль журналістів – правдиво інформувати громаду, а не вихваляти владу. Тому запитання: ким будуть з вашої подачі цього року журналісти і чиновники? Опонентами чи ворогами?»

 Михайло Папієв: Вадим Пелех – у нього стільки облич, що він може від кожного обличчя задавати різні питання – як від Державного радіо може задавати, і як від прес-служби однієї з політичних сил, як керівник мас-медіа. Єдине, що я б хотів порадити пану Вадиму, щоб задавати не політичні питання. У чому відрізняється питання, коли журналіст хоче отримати відповідь або керівник профспілки отримати відповідь – то він задає питання, а політик і більше це питання політичне, він спочатку звинувачує людину, тобто налаштовує вже на підтекстову відповідь, а потім вже задає щось, якесь питання, але звинувачення вже звучить у самому запитанні. Так от, пане Вадиме, те, що вивчаєте – я свого часу викладав і я хочу дати вам відповідь, як керівнику профспілки. Перше: я можу навіть провести кілька лекцій для вас, є Конвенції Міжнародної організації праці, є, наприклад, така 87 Конвенція називається «Про свободу асоціацій і право на організацію», стаття 2 і 3, які врегульовують як раз механізми створення професійних спілок. І коли ви кажете, що я якось сприймаю чи не сприймаю, я вам кажу одне: я дію в межах законодавчого поля. Професійні спілки, якщо вони не політично заангажовані, до речі, рекомендаціями міжнародної організації праці теж засуджуються політично вмотивовані та заангажовані професійні спілки, то вони займаються, в першу чергу, захистом інтересів на працю і законів про працю для найманих працівників. Тобто, якщо ваша мас-медійна профспілка займається захистом інтересів найманих працівників, то вашим опонентом є не влада, бо у Чернівецької ОДА немає жодного засобу масової інформації, ми не є роботодавцями. Вашими роботодавцями є засновники тих видань, журналісти з яких працюють у вас. У мене до вас зустрічне питання – по-перше: чи є у вас трудові колективні договори між працівниками і власниками видань? Друге питання: на скільки сьогодні ваша профспілка виборює право людей на оплату праці, на пенсійне забезпечення, на право на відпочинок, на право на відпустку? Який рівень заробітної плати виборола ваша профспілка, скільки внесків сплачено до пенсійного фонду? І, як керівнику профспілки, я вам задаю одне питання – мені з соціальних мереж стало відомо про те, що 13 січня були збори телеканалу ТВА, власники всіх збирали, де повідомили, що журналісти телеканалу ТВА, які, на скільки мені відомо, є членами вашої профспілки, звільнені з 31 грудня, тобто заднім числом. Є всі прямі ознаки порушення трудового законодавства і профспілка зобов’язана втрутитись і увійти в трудовий спір і конфлікт з власником для того, щоб захистити права цих людей. Те, що ви змогли їх використати на якомусь етапі – то зараз вам треба захистити їх. Немає права роботодавець примушувати людей писати заяви про звільнення заднім числом, трудове законодавство передбачає, що за 2 місяці наперед роботодавець має виплатити людям заробітну плату – ось це безпосередньо робота професійної спілки. Є ще Міжнародна конвенція про інспекції праці, інспекції праці вони є не лише державними, вони є ще і в професійних спілках. То, будь ласка, я вас дуже прошу, маючи цю інформацію, не знаю на скільки вона відповідає дійсності, але я вірю соціальним мережам, перевірте, будь ласка, її, якщо буде така ваша ласка і проінформуйте громадськість, на скільки ви можете захистити інтереси найманих працівників, журналістів і їх законні права на працю, на оплату праці. Мене це питання досить серйозно хвилює і я дуже прошу вас втрутитись у це питання. Стосовно взаємодії влади та журналістів, у нас є Закон України про соціальний діалог і я не те, що ці закони знаю – я їх писав, є автором цих законів і дотримуюсь їх в реальному житті. Стосовно журналістського середовища, моя особиста думка така, що сьогодні потрібно захищати журналістів. І це однозначно. І цей захист має бути усвідомлений не тільки суспільством, але і журналістським середовищем теж. Люди, з якими я спілкуюсь, і їх бачення журналістської роботи говорить про те, що втрачається професіоналізм саме в репортерській роботі, що сьогодні журналісти більше ведуть мову про оцінку діяльності. І я можу навести сотні таких прикладів, навіть з тієї самої Маланки, коли у ЗМІ (а Маланка ще тільки планується) звучить інформація, даються оцінки хто хороший і хто поганий, хто буде брати участь і хто не буде, коли люди вводяться в оману і говориться, що нам стало відомо, що Красноїльській та Вашківецькій маланці заборонена участь в Маланці. Звідки вони це взяли? Нехай прозвітують. Якщо це провокація за принципом: чим гірше – тим краще для нас – воно теж так не робиться. Треба, щоб відновлена була журналістика репортера – людина, яка доносить про подію, не дає оцінку події, яка ще не сталась – це вже політична технологія. Я готовий поруч у цьому питанні стояти з тими журналістами, які виборюють свої права, право на працю. Я засуджую такі дії, як застосування сили проти журналістів, як перешкоджання діяльності і мені приємно, що у Чернівецькій області за усіма показниками у нас немає жодного факту утиску сподоби слова чи перешкоджання журналістській діяльності і в 2013 році, у тому числі – це наш здобуток і нам потрібно продовжувати так само все робити. Влада готова сьогодні рости у своєму європейському рівні сприйняття журналістського середовища, так само я б просив, щоб журналістське середовище росло до тих європейських стандартів журналістики, про які вони виголошують.

 Ведуча: ваш колишній колега по сесійній залі обласної ради Максим Бурбак у Фейсбуці залишив запитання: «Ви, як організатор Буковинського Віче 2013: На шляху до Європи, якими конкретними кроками будете втілювати в життя звернення, яке прийняли люди 3 листопада? А саме в частині, де громада звертається до Президента: "Із закликом подальшого впровадження політики, спрямованої на підписання угоди про асоціацію з ЄС". Ви як очільник Партії регіонів в Чернівецькій області всіляко підтримуєте політику Президента. Після провального Вільнюського саміту - президент веде країну до Митного союзу. Виходить Ви в черговий раз ввели в оману (м’яко кажучи) 10 тисяч Буковинців, що зібралися в Чернівцях 3 листопада та висловили бажання приєднатися до Європи?»

 Михайло Папієв: ось це запитання політика і бачите на скільки воно співзвучне з питанням Вадима Пелеха, тобто тут я хоч з розумінням ставлюсь, бо це політик запитує, тому він звинувачує і це нормально в політиці, особливо в українській – це звинуватити, а потім щось питати. Так от, пане Максиме, я вам кажу абсолютно відповідально – я гордий за себе, за наших людей, за всіх учасників і делегатів Буковинського віче, яке відбулось 3 листопада 2013 року на Центральній площі в Чернівцях, де зібралась рекордна кількість людей, рекордна кількість для Чернівецької області учасників і перевершила цей рекорд тільки Буковинська Маланка, яка відбулась учора і встановила абсолютний рекорд участі людей в такому заході – 50 тисяч людей Так от, на Буковинському віче було 15 тисяч людей, різні оцінки є, але не менше 15 тисяч людей і люди вийшли за своєї ініціативою. Бо до мене, коли ми планували як відзначити 95 років Буковинського віче, яке відбулось у 1918 році, звернулись керівники громадських організацій і запропонували паралельно відзначити і провести Буковинське віче на підтримку євроінтеграції. І я це зробив свідомо і це було зроблено в єдиній області на всю Україну і я дякую всім людям, які взяли в цьому участь. І запитую нашого шановного народного депутата України, який представляє опозицію і кажу вам: шановний пане Максиме, якщо б ваша політична сила і ваші політики змогли б організувати такі самі віче за європейську інтеграцію, як в Чернівецькій області, ще в 26 регіонах України, то, може, і результат Вільнюського саміту був би й іншим. І те, що ви відсиділись кожен у своєму окопчику – ви теж маєте нести в першу чергу відповідальність за усі події, які були. Чернівецька область заявила свою позицію і ця позиція незмінна, так само, як незмінна позиція голови ОДА. Погано, що лише найменша область України була в авангарді цих подій, а всі інші залишились десь осторонь. Так, мені б дуже хотілось, щоб наша область, яка складає 1/50 від населення України мала таких потужний вплив, щоб наші рішення були рішеннями останньої інстанції в Україні, але це рішення тільки 1/50. 49/50 таких рішень не прийняло. Я переконаний і впевнений у тому, що євроінтеграція і підготовка України до євроінтеграції продовжиться. До речі, Президент України Віктор Янукович заявив про незмінність курсу євроінтеграції. Я б дуже хотів, якщо не вдалось підписати Угоду про асоціацію на тих умовах, які були на той час, щоб на більш хороших і фінансово кращих умовах … бо бачите, після не підписання цієї Угоди вже з’явилось 15 мільярдів доларів від РФ, вже ЄС говорить про те, що ми теж мали на меті виділити Україні 20 мільярдів євро – ось це змагальний процес. Я впевнений у тому, що європейська інтеграція відбудеться і мої очікування на 2014 рік, що Угода про асоціацію буде підписана і що ця Угода буде в інтересах українського товаровиробника і в інтересах українських людей. Я б дуже хотів, щоб Угода про асоціацію, яка буде підписуватись, щоб вона містила додатковий пункт – це можливість набуття Україною членства в ЄС, бо в тій Угоді, яка виносилась на Вільнюський саміт було дві недоречності. Перша: це відсутність гарантій для України та можливість набуття членства в ЄС, а люди, я знаю думки пересічних людей, вони сприймали цю Угоду як майже вступ України в ЄС. І відповідної роз’яснювальної роботи не було, Уряд має понести відповідальність: чому про негативні наслідки можливого підписання тієї редакції Угоди, яка виносилась у Вільнюсі, не було відомо громадськості до Вільнюського саміту, а про це почали говорити напередодні. Це теж питання і мають понести відповідальність ті члени Уряду, які неправильно інформували людей, і про це говорив Президент, і я впевнений, що так воно і буде. Там також необхідно, щоб Угоді про асоціацію була також норма про безвізовий перетин кордонів ЄС для українців. Тобто, тут я б зараз хотів, щоб ми трошки заспокоїлись і подивились з точки зору інтересів усієї української спільноти, всіх жителів всіх областей України і щоб знайшли ось цей компромісний взаємоузгоджений варіант. Чернівецька область свою позицію заявила і добре, що ви її також вже підтримуєте. Я впевнений, що ми зможемо доопрацювати всі ці документи і зможемо це втілити у життя.

 Ведуча: маємо ще одне запитання від Миколи Кобилюка, представника газети «Молодий буковинець»: «Михайле Миколайовичу, скажіть, будь ласка, скільки коштів Чернівецька область отримає з бюджету на соціально-економічний розвиток цього року?»

 Михайло Папієв: я вже сказав цю суму – 165 мільйонів гривень ми отримаємо додаткових коштів на соціально-економічний розвиток, які складаються з коштів на капітальне будівництво і коштів Фонду регіонального розвитку, які є у нас у вигляді субвенцій з Державного бюджету. Я можу вам сказати одне – навіть враховуючи те, що у нас народні депутати України від Чернівецької області безучасні, і я відповідаю за ці слова, бо жодної пропозиції народних депутатів України не прийнято в Державному бюджеті і знову весь тягар фінансових коштів Чернівецької області лягає на мої плечі, але я звик до цього, я цього не боюсь, я продемонструю вам, як і в попередні роки, крім цих 165 мільйонів гривень, я думаю і за моїми розрахунками, ми залучимо ще близько 130 мільйонів гривень додаткових коштів. Слава Богу, сьогодні є підтримка з боку Президента України отих звернень з якими я звертаюсь від Чернівецької області до нього, є підтримка Уряду України і я впевнений в тому, що навіть без участі значної частини депутатського корпусу... сьогодні фактично я можу назвати прізвища трьох народних депутатів України, які опікуються інтересами своїх виборців, краян і розвитком Чернівецької області. Нехай це залишиться на совісті іншої частини, тих, які тільки споглядають, що поганого є в Чернівецькій області і щоб не дай Боже прийшли кошти. Незалежно від їх бажання, я впевнений, що близько 130 мільйонів гривень додаткових коштів ми залучимо. Ми будемо продовжувати будівництво 9-ти об’єктів освіти, 12 об’єктів охорони здоров’я, 3 об’єктів соціальної сфери, продовжимо будівництво доріг, спортивних залів, майданчиків, тобто будемо, незважаючи на всі складнощі, йти вперед, бо нам особливо важливо зробити добру справу громаді. Я знову ж таки наголошую на тому, з чого почав: я готовий змагатись у добрих справах з любим нашим політиком, який багато говорить про підтримку Чернівецької області. До речі, я б дуже хотів подякувати на нашу учорашню Буковинську Маланку особисто Дмитру Фірташу і про це треба казати і не потрібно економити на добрих словах. Фактично Фонд FIRTASH foundation, Лада Павлівна та Дмитро Васильович – вони є головними організаторами Буковинської Маланки, вони є основними спонсорами Буковинської Маланки, близько 400 тисяч гривень –це їх фінансовий внесок. Крім того, близько мільйона гривень – це їх фінансовий внесок на новорічні свята на Соборній площі, на всі ці приємні речі, які ми робимо для наших дітей. Пригадуєте, скільки було запитань: а чи дасть Фірташ 8 мільйонів гривень на Чернівецький університет? От Фірташ дав 8 мільйонів на Чернівецький університет, але жодного доброго слова, в тому числі і від журналістів, які задавали це питання, я не почув. Так само, як 9 мільйонів гривень, які Дмитро Фірташ дав своїх власних коштів на реставрацію нашого обласного музично-драматичного театру, які надійшли до Нового року, які є на рахунках театру – ну не бійтесь сказати добре слово і слово «дякую». В житті воно так: сусід сусіду дякує, житель одного міста дякує за підтримку жителю іншого міста. Нам треба навчитись бути вдячними і я, як голова ОДА дуже просив би нас всіх не економити на добрих словах, незалежно від того, в яку суму воно оцінюється. Іноді навіть внесок людини, яка дає 1 гривню, він емоційно, виходячи з її можливостей, не менш цінний, аніж такі внески, які робить наш земляк. Погано, що в цій лінійці земляків, які декларують своє земляцтво – багато, а тих, хто дає реальну допомогу – тільки один. Я думаю, що ця чисельність буде збільшуватись.

 Ведуча: яким би хотіли, щоб 2014 рік був для Буковини та буковинців?

 Михайло Папієв: дуже хотілось би, щоб 2014 рік був більш у людському плані добрим, аніж 2013, щоб ми говорили менше образливих слів, які сьогодні багато лунають. У нас і так багато негативних емоцій в житті і нам треба навчитись бути більш добрими, відповідати у своєму житті божим заповідям – любити ближнього, так само як і любити ворога свого. Я, до речі, в церкві завжди ставлю свічку за своїх ворогів, може тому цей змагальний процес завжди на мою користь. Слава Богу, що у нас є така опозиція, яка вона є, слава Богу, що у мене такі опоненти такого рівня, якого вони є. З одного боку це добре, а з іншого, може я зробив би більше, якщо б був більш потужний рівень дискусії, рівень професіоналізму моїх опонентів. Будемо шукати опонентів з іншого середовища. Але тим не менш, змагальний процес і змагання добрих справ він має продовжитись у Чернівецькій області, нам треба бути більш добрішими, нам треба з посмішкою зустрічати один одного, не виливати погані емоції, а тільки добрі гарні слова адресувати один одному. І коли я кажу, що Буковина – то край, де варто жити, я впевнений, що воно так і є, і буковинці це найбільш європейські люди в усій Україні. Воно так було, є і так воно буде. Я щиро вітаю усіх з новорічними та різдвяними святами, з наступаючим Водохрещем, бажаю усім, у тому числі своїм опонентам, 19 числа трошки змити з себе ось цю «желч» і, може, після цього ми перейдемо на європейський рівень спілкування, європейський рівень дискусії і європейський рівень взаєморозуміння. Я дуже щиро вам цього бажаю, а сам зобов’язуюсь теж відповідати цим високим стандартам. Дякую усім за підтримку, за добрі слова, за все, що ви робите. 

 Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ.