На Буковині Спас Медовий Спаса Яблучного підганяє

Перший велелюдно празнуватимемо 14 серпня, а вслід і другий — 19 серпня.

Свят та свят маємо та маємо. Та Спас Медовий та Спас Яблучний, вочевидь, характерні передусім тим, що вони з Господнього благословення увінчують труди наші. На полі, де щойно зібрали хліби і ось-ось розпочнеться сівба озимини. І, звісно, в садах, де так щемливо пахнуть плоди, зокрема яблука, що просто не знаєш, яке покуштувати. Бо кожен сорт по-своєму кращий. Та при спожитку сил натрудженому організму прибавляє. Достеменно досліджено, що саме таке звичне для нас яблуко за вмістом цінних мікро-, макроелементів посідає у світі серед інших плодів… друге місце! Хто сумнівається? Отож-бо.

А про меди й годі дискутувати, особливо ті, що з рук талановитого пасічника, котрий задля благополуччя мудрої комахи укладає в свою роботу душу і серце. Стараючись таким чином, аби бджола принесла в стільник трунок з найкращих медоносів. Нині ж, коли ось-ось буде по Спасу, бджола і досі працюватиме. Хоч і з благенького квіту, але все одно трішки доставить медку.

Добре пахнуть оті яблука, меди та святий хліб на столі — усьому голова. До колоска зібрав жниво, зокрема, колектив селянської спілки «Рідне село» на Новоселиччині під керівництвом Миколи Лупула.

— Поле і руки працьовиті не підвели рідківчан, — розповів Микола Миколайович. — Сповна вистачило збіжжя і на розрахунок з власниками земельних паїв, і для часткового продажу зерна. І не гаючись, готуємо площі під осінній засів. Тут здається, що все так просто. Та щоразу починаючи чергову битву за майбутній врожай, по-новому складаємо екзамен перед Матір’ю-землею, котра дарує хліб.

На пізній квітці червоної конюшини побачив заблукалу бджілку. І по її «роботі» здається, що так буває тільки на Спаса, коли так щемливо пахнуть яблука та меди.

Іван Агатій, Заслужений журналіст України