Склоплавильну піч римських ремісників досліджують археологи у Чернівецькій області
У Кельменецькій громаді археологи проводить розкопки черняхівської культури в селах Комарів та Бузовиця. Водночас шукають речі, які могли залишитись від пізньоримського поселення.
Про це у коментарі Суспільному сказав керівник експедиції, співробітник Національної академії наук Олег Петраускас.
У селі Комарів у 50-х роках минулого століття екпедиція львівського археолога Маркіяна Смішка розкопала склоплавильну пічку, виготовлену за римською традицією.
За словами Петраускаса, знаходять традиційні речі для черняхівської культури, як-от: прясла та намиста із сердоліку, напівкоштовного каменю червоного чи помаранчевого забарвлення.
Територію вивчають десяток років.
Петраускас показує приблизне місце, де розкопали склоплавильну піч. Об’єкт тоді законсервували, засипавши землею. Розповідає, що піч була складена з цегли або плімфи римського зразка.
"Це взагалі нехарактерно для цих територій. У нас постійно виникало питання, як уламочок античного світу опинився тут", – розповідає археолог.
За однією із гіпотез, римські ремісники могли оселитися на бессарабських землях, бо збували в середній течії Дністра товар.
Знахідки з розкопок археологів зберігаються у музеях Львова, Чернівців та Києва.
Дослідники розпочинають роботу о 7: 00 ранку. Після полудня складають документацію на знахідки.
