Справжній скарб, знайдений торік місцевими жителями біля міста Хотин, нещодавно передали до Чернівецького обласного краєзнавчого музею. Тепер давні предмети, виготовлені за часів скіфів та кельтів, доступні для огляду і вивчення. Про це повідомляє "Урядовий кур'єр".
– Нещодавно наша археологічна колекція поповнилася низкою бронзових речей доби раннього заліза, – розповідає старший науковий співробітник музею Оксана Ротар, – які музею передав Микола Ільків, директор Чернівецької філії «Охоронної археологічної служби України». Знайшли скарб місцеві жителі неподалік Хотина навесні 2015 року. Туди входили 23 цілих і фрагментованих предмети: уламки скіфського казана, литі і проковані металеві стержні, різана бронзова бляшка із залізними заклепками, деталі поясної гарнітури та орнаментована бляшана накладка. Бронзовий литий казан представлений фрагментами. У давнину казан було навмисно подрібнено після ударів твердим предметом. Вчені відносять його до скіфських казанів і датують ІV-ІІІ століттями до н. е. Найчисленнішими зі скарбу є видовжені злитки. Вони нагадують стержні, які відливалися у відкритій односторонній формі або ж спеціальних заглибленнях у грунті. На внутрішній випуклій площині злитків проглядаються відбитки тканини, підстеленої у заглиблення для посилення термоізоляції і покращення розтікання металу. Деякі злитки із цього комплексу грубо проковані. Можливо, у давнину неподалік виявлення скарбу була майстерня. Ці металеві стержні відбивають процес переробки литого казана у заготовки-напівфабрикати або ж, що найбільш ймовірно, товарні злитки. Адже кожен стержень був поділений на дві, три або чотири частини ще в давнину. Такої версії дотримується й Микола Ільків, припускаючи, що ці злитки могли використовуватись як товарні (свого роду первісні гроші).
– Цікавими є предмети зі скарбу, які характерні для кельтів, – продовжує пані Оксана. – Це елементи бронзового поясного ланцюга: кругле кільце, вісімкоподібна секція зі щитком та орнаментована бляшана накладка. Цей скарб можна віднести до торгово-ливарних та датувати в межах ІІІ-ІІ ст. до н. е. Знахідка скіфського казана та кельтських елементів дозволяють порушити питання про скіфо-кельтські контакти та кельтські впливи в регіоні, розширюють асортимент бронзових речей, а також свідчать про місцеву металообробку передримського часу. Безперечно, що існує ще багато незнайдених скарбів. Дуже хотілося б, щоб давні предмети не осідали в приватних руках, а були доступними для вивчення.
Василь ТОДОР
для «Урядового кур’єра»
