Шлях цивілізації Трипілля-Кукутень до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО проляже через Чернівці і Сучаву

Науковці, представники  столичних культурологічних організацій та установ, завітали  сьогодні з Києва до Чернівців для зустрічі з румунськими колегами. Сторони планували домовитися про можливе спільне подання нового об’єкту до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Номінантом має стати потужна землеробська цивілізація Трипілля-Кукутень. Майже невідомі у Європі землероби заселяли територію сучасних України, Румунії та Молдови задовго до поширення греко-римської цивілізації. Науковці сусідніх країн переконані, що ця спільна історична спадщина, від якої залишилося чимало пам’яток, варта бути представлена у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

За організаційного сприяння відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, поважних гостей прийняла Генеральний консул Румунії в Чернівцях п. Елеонора Молдован. У приміщенні Генерального консульства Румунії відбулася робоча нарада українських і румунських експертів.  До представників Українського національного Комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць  (ІСОМОS), Інституту культурної спадщини, Музею історичного культурного надбання Платар, Київського університету імені Бориса Грінченка, експертів з питань цивілізації Трипілля-Кукутень приєднався Генеральний директор Музею «Буковина» в Сучаві Константин-Еміль Урсу.

Провідний вітчизняний фахівець з питань трипільської культури Михайло Відейко запропонував увазі пристуніх презентацію української частини проекту. Зокрема, ті об'єкти, які розташовані на території сучасної України, в тому числі на території Чернівецької області. 

Чернівці не випадково обрали місцем для зустрічі науковців, представників музейної спільноти, громадських активістів. Інтерес до трипільських старожитностей Буковини виявляв відомий австрійський історик Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль.  На території Чернівецької області відомі  330 пам’яток трипільської культури V-IV тисячоліть до н.е., - розповів головний редактор унікальної «Трипільської енциклопедії», доктор історичних наук Михайло Відейко. Трипільські старожитності з Буковини, де їх, зокрема, досліджував відомий археолог, громадський діяч і поет Олег Кандиба (Ольжич) представлені у музейних колекціях Відня, Берліна, Лондона. Велика колекція таких старожитностей також є у фондах Чернівецького обласного краєзнавчого музею. 2014 року науковці з Румунії, України та Молдови  зустрілися у Чернівцях і домовилися про спільне видання п’ятитомної енциклопедії цивілізації Трипілля-Кукутень. Планується, що енциклопедія  побачить світ англійською мовою і стане вагомим науковим аргументом для  Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Очікується, що три європейських країни, на території яких в минулому поширювалася землеробська цивілізація Трипілля-Кукутень - унікальна пам’ятка історії та культури Південно-Східної Європи, об’єднають зусилля для досягнення спільної мети. Кожна країна – Україна, Румунія, Молдова вже мають вагомі наукові напрацювання у дослідженні цієї культури.  Сучава, Ясси та Кишинів опрацювали певні організаційні питання. Тепер залишилося об’єднати зусилля усіх країн і спільними зусиллями досягнути амбітної мети.

Про початок спільного з румунськими колегами процесу номінування археологічної культури Трипілля-Кукутень до Списку всесвітньої спадшини ЮНЕСКО українська сторона офіційно оголосить 7 лютого 2017 року під час чергового засідання Національної комісії ЮНЕСКО. Фахівці припускають, що вся процедура номінування і внесення до списку може розтягнутися на 3-4 роки. Проте нинішня зустріч дозволяє з оптимізмом дивитися у майбутнє. Україна і Румунія - сторони процесу номінування, до яких  приєднається також Молдова, успішно подолають цей шлях. 

Сторони домовилися продовжити консультації щодо номінування культури Трипілля-Кукутень до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Генеральний директор Музею «Буковина» в Сучаві Константин-Еміль Урсу запропонував, щоб  наступна їхня зустріч відбулася у Сучаві. А Генеральний консул Румунії у Чернівцях п.Елеонора Молдован запевнила, що усіляко сприятиме налагодженню плідної співпраці між представиками зацікавлених країн. 

Після робочої наради у Генеральному консульстві Румунії експертів прийняв Чернівецький міський голова Олексій Каспрук. На зустрічі у мерії також були присутні Генеральний консул Румунії в Чернівцях п. Елеонора Молдован та Генеральний директор Музею «Буковина» в Сучаві Константин-Еміль Урсу.

- Останнім до списку Всесвітньої спадщини від України 1998 року потрапив ансамбль історичного центру Львова. І 13 наступних років українські об’єкти не номінувалися.  Завдяки зусиллям Чернівецького національного університету Резиденцію Буковинських та Далматинських митрополитів (нині будинок ЧНУ імені Юрія Федьковича) 2011 року включили до списку, - сказала Олена Сердюк, виконавчий директор Українського національного Комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць  (ІСОМОS). - Вони не зупинилися на досягнутому, продовжують працювати в цьому напрямку. В університеті створено потужну кафедру ЮНЕСКО. Сам Бог велів нам визначити Чернівці, як  науковий центр реалізації на практиці ідей, пов’язаних з ЮНЕСКО. Впевнена, що Чернівецький національний університет, як об’єкт номінації, також підтримає і цей новий проект.  Так потроху цивілізаційний центр переміщується зі столиці до Чернівців. Приємно, що ці процеси підтримує Чернівецький міський голова Олексій Каспрук. Мер усвідомлює місію, яка випала на долю Чернівців, щодо пошуку нашою країною спільного європейського  культурного коріння. Україна вже не раз започатковувала рух у цьому напрямку, проте, на жаль, він не завжди отримував належну підтримку.

Київські гості окремо відзначити  роль відділу охорони культурної спадщини у цих процесах в особі його керівника Олени Пушкової. За словами Олени Сердюк,  начальник відділу охорони культурної спадщини  - це душа, мотор цього, без перебільшення, всеукраїнського і навіть європейського проекту. Реалізувати його без такої підтримки було би значно важче, а то й взагалі неможливо.     

Олексій Каспрук висловив підтримку ідеї номінування пам’яток Трипільської культури до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і пообіцяв всіляко сприяти вирішенню цього питання.

Фінансову і організаційну допомогу проекту готовий надати Благодійний Фонд «ПЛАТАР. Пам'яті Сергія Платонова», заснований 2005 року відомими українськими меценатами Сергієм Тарутою, Сергієм та Миколою Платоновими.  

- Маємо успішний досвід такої співпраці, - підтвердила Інна Подгорецька,  директор музею історичного культурного надбання Платар.  - 2007 року у Ватикані підготували спільну виставку «Трипілля-Кукутень», де були представлені експонати з України, Румунії і Молдови. Виставка була вдалою і мала неабиякий успіх у відвідувачів. Сергій Тарута очолює підкомітет  з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Повсякчас  заохочує активну виставкову діяльність.