Сергій Соболєв: Уряд не має ресурсів для підвищення мінімальних зарплат

В уряду немає жодного ресурсу на підвищення мінімальних заробітних плат, можливе лише створення інфляції та падіння курсу гривні.

Перший заступник керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв заявив, що у проекті бюджету відсутні стимули для приватного сектору виплачувати працівникам мінімальну заробітну плату 3200 грн. Натомість, цілком реальними є ризики скорочення чи переведення працівників на неповний робочий день.

Потрібно наголосити, що оскільки уряд знищив існуючу систему взаємозв'язків між прожитковим мінімумом, розміром мінімальної зарплати, та розміром оплати праці за 1-м розрядом ЄТС, то проект бюджету можна ухвалювати лише за умов внесення змін до низки законів і нормативно-правових актів, починаючи від Бюджетного кодексу і закінчуючи Генеральною Угодою. 

      Окрім того, виявилося, що реальна заробітна плата складатиме не 3200, а лише 2500 гривень. Як зазначив віце-прем'єр Павло Розенко, податки від збільшеної мінімальної заробітної плати (3200 гривень) складуть 700 гривень, а «на руки» працівник отримає лише 2500 гривень. Тобто широко розрекламоване урядом підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень виявилося виключно акцією політичного PR.

     Сергій Соболєв нагадав, що фракція «Батьківщина» завжди відстоювала підвищення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму та індексування доходів громадян на рівень інфляції. І «Батьківщина» знає, де на все це взяти гроші. Фракція «Батьківщина» подала свої пропозиції щодо наповнення бюджету країни за рахунок деофшоризації, виключення корупційної складової бюджету, а саме: 

-       88,6 млрд гривень за рахунок дооцінки прогнозу доходів на основі затвердженого Урядом прогнозу макропоказників на 2017 рік;

-    77,5 млрд. грн за  рахунок врахування додаткових доходів від деофшоризації економіки (такі надходження надійдуть при запровадженні норм законопроектів реєстр. №№ 4380 і 4381 від 12.04.2016 року, які подані на розгляд ВР фракцією ВО «Батьківщина», прогнозується зростання легального номінального ВВП України приблизно на 10%);      

-       5 млрд гривень за  рахунок врахування доходів від легалізації та фіскального унормування видобутку бурштину;

-       20 млрд гривень за рахунок збільшення надходжень від вилучення чистого прибутку НАК «Нафтогаз України» в доходи бюджету;

-       11,7 млрд гривень за рахунок додаткових доходів від продажу ліцензій мобільним операторам на використання 4-G;

-       7 млрд гривень за рахунок збільшення ставки оподаткування дивідендів по акціях та корпоративних правах, які будуть нараховуватися резидентами – платниками податку на прибуток підприємств з 5% до 18% (прогноз на 2017 рік обсягу прибутку, що розподілятиметься відповідними підприємствами на виплату дивідендів оцінюється не менше 60 млрд гривень);

-       22,1 млрд гривень додаткових надходжень від ПДФО при підвищенні фонду оплати праці внаслідок збільшення розміру мінімальної зарплати. 

При уточненні надходжень у 2017 році необхідно також врахувати зменшення надходжень в сумі 51,7 млрд гривень, із них:

-       29,6 млрд гривень внаслідок відновлення системи оподаткування сільгосптоваровиробників, яка була чинною в 2015 році, (100% акумульованого ПДВ залишати на розвиток; не здійснювати бюджетне відшкодування ПДВ зернотрейдерам);

-       22,1 млрд гривень внаслідок врахування заборгованості ДФС по переплаченому податку на прибуток, яка повинна бути повернути платникам податку.

Додаткові надходження нададуть можливість збільшити видатки на 163,8 млрд гривень.