Семен Глузман: "Причиною кінця України буде не Путін"

Відкритий лист Президентові Петру Порошенку написав знаний в Україні громадський діяч і психіатр Семен Глузман Глузман - людина дуже авторитетна не лише в Україні. Правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини, член Американського товариства психіатрів, Королівського коледжу психіатрів Великобританії, Товариства психіатрів і неврологів Німеччини, співголова українського Комітету "Бабин Яр" (разом з Мирославом Поповичем та Іваном Дзюбою)...

Нещодавно Семен Глузман написав главі держави відкритого листа, в якому напророкував... швидкий кінець української державності.

У ньому - дуже неприємні та дуже болючі слова: "Розумію, все це погано закінчиться. Незабаром. І причиною кінця нашої державності буде не Путін... На жаль, час можливостей минає... Пан Квіташвілі поїде. У США, зрозуміло. Адже він зберіг своє американське громадянство. Мабуть, виїдете і ви, переслідуваний новим, зовсім недемократичним режимом. Я - залишуся тут. Зосереджуся на своєму основному ремеслі, буду доглядачем на кладовищі пам'яті. Так буде. Шкода Україну..."

-- Чому ви вирішили написати листа Порошенкові?

-- Передумови постійно накопичуються, пояснює Семен Глузман газеті "Експрес". Президент, на мою думку, говорить неправду, або не говорить взагалі. Влада, на моє переконання, намагається використовувати ситуацію війни для пояснення своєї бездіяльності й корупції. Я знаю від д-у-у-же високих чинів у СБУ (там же теж не всі покидьки і не всі злодії), що корупція у верхах зашкалює.

А ще суб'єктивно це рішення пов'язане з моїм особистим відчуттям втоми. Я вже надто давно хочу жити в іншій країні: щоб назва була та сама, народ той самий, а влада - іншою.

І ось ці численні абсолютно ідіотські кадрові рішення... Я добре ставлюся до грузинів, литовців, але не зовсім розумію: ми що, живемо в африканській країні, де більшість неграмотні? У нас що, немає порядних людей?

-- А чому ваш крик душі звернений саме до Президента? Все-таки у нас парламентсько-президентська форма правління...

-- Формально в нас і Конституція є, а реально її всі ігнорують. На практиці всі розуміють: головний нині у країні Президент. І його Адміністрація, яка за Конституцією має лише обслуговувати його діяльність, насправді керує країною. І це не лише моя думка, а багатьох-багатьох інших людей.

-- А як ви оцінюєте роботу самого Порошенка?

-- Я реаліст, розумію, в якій ситуації опинилася країна. Але і влада має у цих умовах бути іншою.

-- А це якою?

-- Твердою владою! Але чесною владою! А коли Президент не скорочує кількість своїх фабрик у інших країнах - це дивно...

-- А ще ви написали Президентові: "Наша дивна, але, тим не менш, реальна війна - зовсім не перешкода для проведення реформ. Але реформ немає. І, як я розумію, не буде". Чому такий висновок?

-- На жаль, такий. І це відчувають, це розуміють численні негідники і пройдисвіти, жваво користуються Президентовою слабкістю. Так, слабкістю, саме так. Я щодня спостерігаю це в системі охорони здоров'я країни, в її психіатричній підсистемі. Невирішені раніше проблеми, непокарані махінатори і розкрадачі наполегливо, впевнено повертаються у владу. З безпосередньою допомогою жвавих депутатів, які називають себе борцями з корупцією та непідкупними люстраторами. На жаль, беруть. Беруть і вони, непідкупні... Бо ж реформ немає.

-- Але все-таки прийнято десятки законів, які й експерти з громадського сектору визнають прогресивними...

-- Реформи - це не лише ухвалені закони і постанови. Це й обов'язково виконувані закони та постанови. А цього у виконавчій владі ми як не бачили, так і не бачимо.

-- Що ви думаєте про роль прем'єр-міністра у нинішній ситуації?

-- Я не маю відчуття, що прем'єр справді спробував принципово змінити систему відносин держави, економіки і громадянина. Справа в іншому... Я не обирав Яценюка прем'єром - його обирали депутати, зокрема з подачі Президента. От хай вони й тиснуть на нього. Зате я точно знаю, що я обирав цього Президента (на відміну від попереднього), тому я маю право писати йому листа.

-- "Розумію, все це погано закінчиться. Незабаром. І причиною кінця нашої державності буде не Путін..." -- це ваш страшний прогноз...

-- Мене дуже турбує відчуття тривоги, яке охоплює численних розумних людей, представників  інтелігенції із різних царин суспільного життя, з якими я перетинаюся і спілкуюся. Всі відчувають завислу в повітрі тривогу. Не страх, а саме тривогу за майбутнє країни.

Тому що ці хлопці при владі сліпі, вони не цікавляться соціологічними опитуваннями. Точніше, їх цікавлять лише соціологічні опитування на одну тему - рейтинг політиків і партій. Інші опитування їх не обходять. А мене цікавить, що народ думає про своє життя, що думає про свою і влади роль у цьому, про те, як жити далі.

Маю знайомих у Білому домі, в МЗС Франції та високопоставлених знайомих у деяких інших європейських столицях. І я бачу, що люди, які працюють там і професійно займаються Україною, значно більше стривожені, ніж ті... хто керує нами тут. І це жахливо. Колись один дипломат, покидаючи Україну, сказав мені: ми дуже добре до вас ставимося й хочемо надалі вам допомагати, але якщо триватиме ця корупція і уряд не боротиметься з нею реально, то якоїсь миті ми відійдемо від вас і ви залишитеся сам на сам із Путіним. Що можна почути страшніше?

-- Ви напророкували Президентові, що "виїдете і ви, переслідуваний новим, зовсім недемократичним режимом". Чому так?

-- А ви думаєте, він залишиться у підпіллі і відстрілюватиметься?

-- А чому наступний режим обов'язково має бути недемократичним?

-- Тому що такою є логіка історичного процесу в таких випадках. У разі провалу демократичного експерименту настає час експерименту з жорстким авторитарним режимом.

Андрій ГАНУС, газета "Експрес"

Експрес онлайн
Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2015/07/15/143488-semen-gluzman-prychynoyu-kincya-ukrayiny-ne-putin