Село Виженка чи Горішня Вижниця? Громадські активісти домагаються повернення історичних назв об'єктам культурної спадщини Вижниччини

У місті Вижниця, що на Буковині, небайдужі люди  намагаються повернути населеним пунктам та об'єктам культури їхню історичну назву.

За словами Іллі Стринадка, до депутатів під час прийомів та публічних заходів неодноразово зверталися громадяни, які нарікають, що в повідомленнях, опублікованих у ЗМІ, соцмережах, на рекламних щитах і панелях трапляється недостовірна інформація про пам'ятники культури Вижниці, що підлягають обліку, вивченню та охороні.

"Місто Вижниця занесене до Списку історичних населених місць України ІІІ категорії, затвердженого у 2001 р. постановою Кабінету Міністрів як місто з частковою збереженістю старовинної містобудівної структури і невеликою кількістю об'єктів культурної спадщини, але таких, що відіграють активну роль в їхній структурі й архітектурному обличчі", - каже Ілля Стринадко. Краєзнавець розповідає, що на замовлення Вижницької міськради (угода № 14 від 2013 р.) малим приватним підприємством "Архітектурна майстерня "Симетрія" м. Львова був розроблений історико-архітектурний план Вижниці. Проведено інвентаризацію історичної забудови, аналіз історичного розвитку планувальної і об'ємно-просторової структури поселення, визначено цінність складових частин міського історичного середовища. Важливо, що в результаті натурних обстежень та досліджень іконографічних даних у 2013 р. виявлено чимало нових об'єктів, пропонованих до Переліку об'єктів культурної спадщини, які разом з наявними пам'ятками архітектури, історії та мистецтва місцевого значення, були підставою для визначення межі історичного ареалу на території міста.

За його словами, вже при проектуванні і реалізації першого історико-архітектурного плану міста були допущені грубі помилки, пов'язані з частковим посиланням на недостовірну і сумнівну інформацію. Так, у розділі 1. "Історичний та планувальний розвиток населеного пункту" не відображено, що село Виженка і річка Виженка в документах, які збереглися, називалися певний період Вижниця (Горішня Вижниця) і цьому є підтвердження - "Звернення до єпископа Буковини з нагоди відбудови згорілої церкви у Вижниці" від 15 червня 1787 р., а також у листі до консисторії від 21 квітня 1848 р. та інших офіційних документах, які зберігаються в Державному архіві Чернівецької області.

Ці факти опубліковано та більш детально описано в книзі Іллі Стринадка "Вижницька православна громада". Там, зокрема, зазначено, що в даному недопрацьованому історико-архітектурному плані не вказано скит у Вижниці (збудований у 1694 р.), у якому в 1776 році проживало сім черниць. А Свято-Іванівська церква з 1792?1928 рр називалася Миколаївською (наказом від 28 квітня 1928 р. єпархіальна рада прийняла рішення зберегти її під назвою Святого Івана Хрестителя). Відповідно була допущена помилка і в назві нинішньої Свято-Михайлівської церкви ? у розробленому історико-архітектурному плані її названо Миколаївською, яка в дійсності мала попередню назву (з 17/30 вересня 1923 р. ? 17 червня 1962 рр.) Свято-Успенську. Крім перерахованих помилок і упущень, які повторюються і в інших розділах історико-архітектурного плану, присутні й інші помилки та неточності, які поширюють у ЗМІ не тільки пересічні громадяни, але й науковці, серед яких Коротун І.В. (у 2014 р - завідувач кафедри архітектури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) та Довганюк А.І. (у 2014 р - асистент кафедри архітектури ЧНУ) та ін.

Щоб не втрачати наявний потенціал розвитку туризму різних видів (археологічні, етнографічні, історичні, архітектурні пам'ятки, об'єкти природно-заповідного фонду на території Вижницької міської ради),  Вижницькій міськраді пропонують внести зміни і доповнення до історико-архітектурного плану міста, - зазначає Ілля Стринадко.

Він пропонує до переліку культурної спадщини внести об'єкти, що не увійшли у розроблений історико-архітектурний план, зокрема як втрачені забудови:

- пам'ятну каплицю у Горішній Вижниці (біля нинішньої Свято-Іванівської церкви) з написом на камені: "До цего місця доходила чума і татарська навала. Цю каплицю збудовано в 1860 р". Цей український напис знищили румуни в 1935 р.;

- скит (1776 року тут проживало сім черниць) і церкву Святого Миколая, заснованих у 1694 р. Радівецьким єпископом Миколаєм Васілієвичем;

- Свято-Михайлівську церкву, яка згоріла у 1785 р. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці;

- церкву Арх. Михаїла, яка діяла у першій половині XVIII ст. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці;

- церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1867 р.), яка згоріла 10 липня 1909 р. на території нинішньої Свято-Михайлівської церкви по вул. Л. Кобилиці, 5;

- єврейський темпль у Вижниці (розташовувався біля друкарні);

- церкву Святих апостолів Петра і Павла у Вижниці, колишня вул. Леніна (Українська), 48, яка була розібрана у 1980 р.

Також об'єкти:

- символічну могилу борцям за волю України (1993 р.);

- пам'ятну каплицю на честь 75-річчя з дня проведення Буковинського віча;

- могилу священика Алексія Коморошана, помер у 1836 р. (могила на старому цвинтарі, на колишньому церковному подвір'ї Арх. Михаїла);

- могилу священика і громадського діяча Степана Маланчука (1872-1939), похованому на подвір'ї Свято-Миколаївської церкви Виженки;

- могилу Миколи Павлусевича на вижницькому цвинтарі, викладача Вижницької гімназії, громадського діяча;

- могилу Івана Гайдука на вижницькому цвинтарі, вчителя, громадського діяча, репресованого;

- могилу Омеляна Гайдука (1930-2001) на цвинтарі Свято-Іванівської церкви, художника, громадсько-політичного діяча;

- могилу Валерія Жаворонкова (1940-2016), художника, педагога, директора Вижницького коледжу прикладного мистецтва;

- могили учасників АТО Віталія Крутофіста (1986-2016), Олега Косована (1985-2016), Василя Паламарюка (1981-2015).

"У зв'язку з цим звертаємося до голови Винницької міськради О. Чепіля з проханням підтримати цю ініціятиву і знайти можливість коштом міського б'юджету надрукувати книгу з усіма змінами і доповненнями, провести паспортизацію об'єктів культурної спадщини та включити їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також ушанувати видатних особистостей та історичні події шляхом спорудження нових пам'ятників та встановлення меморіальних дощок", ? повідомив Ілля Стринадко.

Питання включили до порядку денного сесії Вижницької міськради, що відбудеться у лютому.