Рибак пропонує запровадити депозитну систему тари для зниження забруднення довкілля
Всесвітній день охорони навколишнього середовища - це гарний привід знову привернути увагу влади та громадськості до екологічних проблем, зокрема - засмічення нашого довкілля. Саме це критичне питання ми сьогодні обговорювали на конференції “Нова політика управління відходами – основа економіки замкнутого циклу”, що проходить цими днями у Києві.
Про це повідомив народний депутат України Іван Рибак.
Нова політика управління відходами має розглядатись, насамперед, у контексті реформи децентралізації та ролі місцевих громад у її впровадженні. Реалізація цієї політики є вимогою часу і нашими зобов’язаннями в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС та Директив ЄС. Тому держава повинна сформувати ефективну та чітку політику щодо утилізації та переробки сміття.
На сьогоднішній день ми вже маємо схвалену Урядом Національну стратегію управління відходами до 2030 року. На рівні парламенту вже розглядається ціла низка відповідних законодавчих ініціатив, які широко обговорюються, але підтримки серед більшості народних депутатів не мають. Тому необхідно говорити про рамковий законопроект, на базі якого буде ґрунтуватись подальша структура поводження з відходами в нашій державі. А далі вже розглядати законодавчі ініціативи, котрі вирішуватимуть цю проблему окремо у різних галузях.
Але насамперед, суспільство повинно розуміти, що вирішення проблеми забруднення довкілля – це питання ментальності людей.
Ще у 90-х роках українці самі спромагалися переробляти відходи. Наприклад, залишки їжі згодовували худобі, папір спалювали, склотару, як оборотну, здавали, повертаючи частину коштів. Екологія була більш захищена від побутових відходів.
Що відбувається зараз. Виробник для здешевлення вартості продукції для себе і збільшення своєї маржі у ціні товару пакує, розливає, розфасовує свою продукцію переважно в упаковку із пластику. Вона природнього рециклу не має, або ж період розпаду такої тари дуже тривалий. Внаслідок цього виникає справжнє екологічне лихо. Подивіться на узбіччя доріг, окраїни сіл і міст, на стихійні сміттєзвалища. Ми не маємо часу, щоб і далі на це заплющувати очі.
Вирішення цієї проблеми ми пропонуємо з колегами у Законопроекті №5614, що вже зареєстрований у Верховній Раді. Мова йде про запровадження в Україні депозитної системи тари. Ця ініціатива варта уваги, адже вона передбачає повернення коштів споживачу за використану пляшку з під напоїв (крім лікеро-горілчаних виробів). А хто стане викидати гроші у смітник? В результаті такого заохочення в державі істотно знизиться забруднення довкілля, адже за експертними даними щорічно на ринок України потрапляє 11, 8 млрд пляшок з під різних напоїв. А як показує досвід країн, де ця система вже успішно працює, вона здатна забезпечити повернення до 90% тари проданої продукції.
Що стосується енергетичної складової управління відходами, потрібно максимально використовувати принцип рециклу у поводженні зі сміттям і його переробці на джерела енергії для громад та підприємств. І ми маємо всі можливості це зреалізувати. За підтримки українського Уряду та Парламенту, використовуючи досвід наших іноземних партнерів, створити чітку дорожню карту щодо утилізації та переробки сміття на джерела енергії. Потрібно замінити ставлення до відходів, як до проблеми, на розгляд їх, як енергетичної сировини.
ДОВІДКОВО:
Україні до 2017 року взагалі була відсутня система управління відходами. Про це під час конференції «Нова політика управління відходами – основа економіки замкненого циклу», яка сьогодні, 5 червня, розпочалася у Києві, сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
Він зазначив, що загалом в Україні управління відходами було орієнтовано на захоронення і при цьому були відсутні економічні стимули для переробки вторинної сировини та механізми притягнення до відповідальності, наприклад, за шкоду, завдану довкіллю.
«Торік Уряд ухвалив розроблену Мінприроди спільно з міжнародними експертами Стратегію управління відходами, яка стала першим документом незалежної України, що визначає вектор розвитку цієї сфери. Якщо говорити про побутові відходи, то, наприклад, зараз лише 3% із них переробляється та повторно використовується, але Стратегією визначена амбітна мета, щоб до 2030 року 70% таких відходів в Україні перероблялося чи повторного використовувалося», - пояснив Остап Семерак.
Він зазначив, що для досягнення поставлених цілей потрібні, у першу чергу, політична воля та соціальна відповідальність бізнесу для запровадження в Україні сучасних потужностей і систем для переробки всіх видів відходів, адже Стратегія охоплює також будівельні, промислові та інші види відходів.
Також Мінприроди розробило Національний план дій, який дозволить реалізувати на практиці прописані цілі у Стратегії та допоможе зменшити обсяги муніципальних відходів, налагодити систему збору, переробки відходів тощо. Документ зараз проходить експертне обговорення.
Нагадаємо, 8 листопада 2017 року Уряд ухвалив Національну стратегію поводження з відходами, яка стала першим стратегічним документом національного рівня, підготовленим робочою групою за участю українських профільних міністерств: Мінприроди, Мінекономрозвитку, Мінрегіону, експертів GIZ, ЄБРР та проекту Twinning.
