Резолюція ПАРЄ визнає окупацію Росією Криму та Східного Донбасу
Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) визнає окупацію Росією Криму та Східного Донбасу, що є перемогою української дипломатії і свідченням високої якості роботи української делегації.
Як зазначив Сергій Соболєв, перший заступник Голови фракції «Батьківщина», заступник керівника української делегації у ПАРЄ, Резолюція щодо виконання Україною своїх зобов’язань має три ключові перемоги для нашої держави:
1. у Резолюції визнано окупацію Росією не лише Криму, але й Східної частини Донбасу;
2. всі спроби провести рішення щодо необхідності проведення виборів на Донбасі без попереднього вирішення безпекових питань провалилися і всі поправки представників лівих партій до Резолюції ПАРЄ також не було підтримано;
3. ПАРЄ підтримала рішення українського парламенту щодо заборони комуністичної та фашистської символіки як тоталітарних: «Усі спроби лівих засудити закон, який забороняє комуністичну та фашистську символіку, провалилися».
Сергій Соболєв наголосив, що Резолюція ПАРЄ щодо виконання Україною зобов’язань, взятих при вступі до організації, є продовженням попередніх резолюцій щодо України, в яких абсолютна більшість делегацій ПАРЄ підтримує ключові позиції щодо нашої держави.
Перший заступник Голови фракції «Батьківщина» зауважив: окремо в Резолюції наголошується, що корупція наразі залишається головним чинником, який заважає проведенню реформ. В ПАРЄ впевнені, що жодні складнощі – війна з Росією, анексія Криму тощо – не можуть стояти на заваді боротьби з корупцією.
Нагадаємо, що «Батьківщина» послідовно виступала і виступає за повернення Криму до складу України та проти будь-яких перемовин з терористами чи проведення будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях.
Юлія Тимошенко неодноразового наголошувала на тому, що так звані «мінські угоди», це не що інше, як план Кремля. Він передбачає чотири виграшні для країни-окупанта позиції:
1. Росії потрібно було «нейтралізувати» західні країни, показавши їм «план мирного врегулювання» і добившись, щоб світ не посилював санкції;
2. РФ хотіла нейтралізувати постачання оборонної зброї в Україну – і добились цього;
3. РФ хотіла нейтралізувати саму нашу оборону: і на тлі щоденних закликів до тиші агресія лише посилювалась;
4. Кремль вигравав час, щоб створити свою коаліцію агресії у світі.
Юлія Тимошенко впевнена в тому, що від усілякого роду таємних перемовин Україна має повернутись до безпекового формату, визначеному у Будапештському меморандумі. І після того, як завершиться формування нової влади в США, першою темою зустрічі з Дональдом Трампом має стати ініціатива України про переговори в Будапештському форматі.
ТЕКСТ РЕЗОЛЮЦІЇ:
Парламентська Асамблея вітає амбітну програму реформ, поставлену українською владою заради вимог, висунутих громадянами України під час Революції Гідності. Асамблея визнає, що ці реформи відбуваються в складних умовах, які сталися внаслідок російської агресії на сході України і незаконної анексії Криму. Визнаючи зв'язок між Мінськом процесом і рядом реформ, Асамблея підкреслює, що відсутність прогресу в здійсненні Мінських угод не повинна використовуватися, як привід для зниження темпу або прихильності при здійсненні реформ, що необхідні для демократичної консолідації країни. Значний прогрес був досягнутий в зміні нормативно-правової бази, необхідної для реформ. Тепер важливо, щоб ці законодавчі зміни реалізовувались та призводили до змін в поведінці і практиці.
2. З урахуванням ролі Ради Європи в якості ведучої правозахисної організації, яка забезпечує високі європейські правові стандарти і акумулює передовий практики в їх здійсненні, Асамблея вітає тісне співробітництво України з відповідними органами Ради. Така взаємодія включає в себе підтримку в реалізації в стратегічно важливих областях внутрішніх реформ, в тому числі, децентралізації, судового та виборчого законодавства, боротьби з корупцією та ефективного захисту прав людини. Значна частина цієї підтримки здійснюється в Раді для України, і Асамблея вітає значний прогрес, досягнутий у здійсненні поточного плану дій на період 2015-2017 років.
3. Асамблея висловлює свою стурбованість з приводу загартовування політичного дискурсу після подій Євромайдану і війни на сході України, коли опонуючи одна одній українські політичні сили звинувачують одне одного в зраді або екстремізмі. У той час, як проблеми минулого необхідно вирішити, Асамблея закликає всі політичні сили подолати розбіжності і ворожість і працювати разом заради стабільності і демократичної консолідації країни. Асамблея закликає владу вжити всіх заходів для забезпечення плюралістичного політичного середовища, в якому політична опозиція може в повній мірі виконувати свою демократичну роль.
4. Поляризація і напруженість вплинули на медіа-середовище тим же чином, що і на політичне середовище, в результаті чого кілька відбуваються нападів на журналістів і ЗМІ, що неприпустимо. Вітаючи засудження цих нападів з боку влади, Асамблея закликає владу в повній мірі і прозоро розслідувати напади і забезпечити, щоб винні були притягнуті до відповідальності. Асамблея зазначає, що ряд російських журналістів і представників ЗМІ було оголошено загрозою національній безпеці і конституційного порядку, і їм заборонили в'їзд в Україну. У той час, як побоювання української влади про пропагандистську та інформаційну війну Росії є законними і зрозумілими, забороняючи журналіста з в'їзду в Україну слід застосовувати тільки, як крайній захід, відповідно до статей 16 і 17 Європейської конвенції про захист прав людини (ETS № 5) та ст. 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу публікації імен та адрес великого числа журналістів, акредитованих в Донбасі, яких звинувачували у співпраці з повстанцями, ставлячи під загрозу їх особисту недоторканність.
Асамблея ще раз підкреслює важливість всебічної конституційної реформи для успішного здійснення загальної реформи країни. Тому тепло вітає пріоритетну увагу з боку влади і Верховної Ради в процесі конституційної реформи і результатів, досягнутих на сьогоднішній день. Зокрема, Асамблея:
5.1. вітає тісне співробітництво з Європейською комісією за демократію через право (Венеціанська комісія) і Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в розробці децентралізації, на основі Європейської хартії місцевого самоврядування ( ETS № 122) та інших чинних стандартів Ради Європи. Прийняття цієї глави тісно пов'язане з прогресом в реалізації Мінських протоколів. У зв'язку з цим, Асамблея висловлює надію на те, що прогрес у здійсненні Мінських протоколів усіма підписантами, зокрема, Росією, дозволить прийняти поправки, які будуть прийняті в остаточному читанні найближчим часом. В даному документі підкреслюється, що процес децентралізації має важливе значення для стабільності і демократичної консолідації країни в цілому, а також з урахуванням етнічного складу регіонів;
5.2. вітає прийняття в остаточному читанні конституційних поправок щодо судової системи, які усувають важливі перешкоди на шляху реформування судової системи, відповідно до вимог Ради Європи щодо норм і стандартів. Асамблея закликає владу, і перш за все, Верховну Раду, негайно прийняти всі необхідні закони, реалізувати, а також, в разі необхідності, внести поправки в чинне законодавство для здійснення цих конституційних змін;
5.3. зокрема, вітає скасування функції загального нагляду Генеральної прокуратури, що суперечить європейським стандартам. За рахунок скасування цієї наглядової функції, Україна виконала одне зі своїх зобов'язань при вступі до Ради Європи.
6. Асамблея очікує, що прийняття конституційних поправок, щоб надати нового імпульсу реформі судової системи з метою забезпечення її справжньої незалежності від зовнішнього і внутрішнього втручання і впливу. Тому Асамблея:
6.1. вітає прийняття нового закону про судову систему і статус суддів відповідно до конституційних змін;
6.2. бере до відома запропоновану зміну до закону про Конституційний суд, який, на думку Венеціанської комісії, є поліпшенням в порівнянні з чинним законодавством; він закликає владу розглянути інші рекомендації Венеціанської комісії, зокрема щодо індивідуальних скарг до Конституційного суду;
6.3. бере до відома той факт, що проект закону про Вищу раду юстиції було складено в тісній співпраці з Радою Європи і вітає прийняття Верховною Радою цього закону, в якому відображені рекомендації Ради Європи та є сумісні зі своїми стандартами в цій галузі. Асамблея просить владу враховувати думку Венеціанської комісії з прийнятим законом і здійснювати будь-які рекомендації, що містяться в цій думці.
7. Асамблея вітає прогрес в дослідженнях і знову закликає владу в повній мірі розслідувати насильство і зі смертельним наслідком під час Євромайдану, а також події в і навколо будівлі профспілок в Одесі, відповідно до рекомендацій Міжнародної консультативної групи Ради Європи.
На думку Асамблеї, конституційний процес реформування не повинен обмежуватися децентралізацією та судовою главою, а й вирішувати проблеми з інших областей, де були відзначені недоліки, в тому числі, щодо розподілу повноважень.
9. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу тих проблем в області прав людини, які були підняті у відношенні закону про люстрацію. У зв'язку з цим, настійно закликає Верховну Раду прийняти невідкладно поправки до цього закону, які були підготовлені у співпраці з Венеціанською комісією, з метою вирішення цих проблем і шукати додаткові заходи для забезпечення того, щоб всі рекомендації, що містяться в підсумковому висновку Венеціанської комісії, були відображені в законі, а також, щоб реалізація закону була в повній відповідності до європейських стандартів.
10. На думку Асамблеї, широко поширена корупція в Україні продовжує залишатися головним пунктом занепокоєння. Тривала відсутність помітного і конкретного прогресу в цій області, в тому числі, щодо судового переслідування і засудження, потенційно може зменшити наслідки масштабних реформ влади і, в кінцевому рахунку, підірвати довіру суспільства до політичної і судової системи в цілому. У цьому контексті Асамблея стурбована тим, що темпи боротьби з корупцією є занадто повільним, і конкретні результати занадто обмежені. Крім того, знову висловлюємо свою стурбованість з приводу переплетення політичних і економічних інтересів в політичному середовищі країни, яка впливає на суспільне сприйняття і може перешкодити боротьбі з корупцією. У зв'язку з цим, Асамблея вітає створення головної інституційної основи для боротьби з корупцією в країні і чекає, що це в даний час приводять до відчутних і конкретних результатів, в тому числі щодо судового переслідування і засудження. Зокрема, Асамблея:
10.1. вітає впровадження системи електронного декларування та закликає владу забезпечити, щоб Національне агентство з попередження корупції мало необхідні ресурси для проведення аудиту декларацій;
10.2. закликає владу забезпечити, щоб Спеціалізована Антикорупційна прокуратура мала у своєму розпорядженні достатні ресурси для виконання її завдань, в тому числі, відкриття офісів в усіх регіонах країни;
10.3. закликає владу створити Спеціалізований Антикорупційний суд для боротьби з широким поширенням корупції в судовій системі, що має важливе значення для успіху боротьби з корупцією в цілому;
10.4. вітає прийняття закону про державну службу та закликає владу забезпечити якнайшвидше ухвалення всього законодавства, необхідного для реалізації цього закону.
11. Асамблея знову закликає до прийняття єдиного кодексу про вибори, який вводить пропорційну виборчу систему, у повній відповідності до європейських стандартів. Асамблея висловлює занепокоєння з приводу того, що стаття 81 Конституції України допускає звільнення члена парламенту, який змінює партію або фракцію з тієї, від якої його було обрано. Це суперечить європейським стандартам і ця конституційна стаття повинна бути змінена в контексті триваючої конституційної реформи. З тих же причин, Асамблея закликає Верховну Раду скасувати недавні поправки до закону про вибори народних депутатів, які дозволяють політичним партіям проводити постфактум зміни в партійних списках кандидатів.
12. Асамблея відзначає, що Верховна Рада відклала ратифікацію Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та побутового насильства (СДСЕ № 210, "Стамбульська конвенція"). Асамблея закликає Верховну Раду взяти до порядку денного це питанян і забезпечити можливість якнайшвидшої ратифікації цього важливого документа.
Асамблея відзначає, що окремі члени Верховної Ради звернулися щодо Закону про засади державної мовної політики до Конституційного суду, стверджуючи, що неконституційність деяких його положень, а також порядок за яким цей закон було прийнято. Асамблея висловлює свою стурбованість тим, що деякі законопроекти спрямовані на скорочення поточних прав національних меншин. Це має першорядне значення, щоб національні меншини зберегли нинішні права на використання своїх мов меншин, що передбачено Конституцією та всіма міжнародними зобов'язаннями країни. Наголошуючи на важливості продовження інклюзивної політики щодо мов меншин для стабільності країни, Асамблея закликає владу забезпечити, щоб в тому випадку, якщо Закон про державні мови скасовується судом, низький поріг для використання мов меншин, що міститься в цьому законі, зберігся.
14. У зв'язку з цим, Асамблея закликає всі відповідні органи Ради Європи і надалі надавати Україні необхідну експертну допомогу спрямовану на зміцнення демократичних інститутів, продовжити моніторинг ситуації в Україні і навколо нєї, і вжити всіх можливих заходів, щоб Російська Федерація дотримувалась своїх зобов'язань за міжнародним правом і міжнародним зобов'язанням з метою забезпечення дотримання прав людини в Криму і звільнення всіх українських політв'язнів і незаконно затриманих осіб.
