Путінський 'золотий батон' у Мінську - традиційний елемент російської практики ведення загарбницьких воєн

Путінський "золотий батон" у Мінську - традиційний елемент російської практики ведення загарбницьких воєн

02.03.2022, 16:01
Тільки днями думав про те, що для давно напрацьованої російськими імперіалістами практики ведення загарбницьких воєн бракує однієї важливої деталі. Звичайні громадяни про це часто забувають, а фахівці давно добре знають напевно. Неодмінною складовою будь-якого наступу російських душителів на інші народи є обов'язкове вдавання, що росіяни вбивають їх на їхнє ж власне прохання.
 
Для цього у московії заздалегідь створювали маріонеткові уряди для відповідних територій, які планували загарбати. Зазвичай до такого утворення добирали кількох ренегатів з тубільців, проти яких у той момент воювала московія. У разі воєнного успіху, цих покидьків з обозу російської армії оголошували законним урядом попередньо окупованої російською зброєю території. Відтак саме з цими зрадниками потім підписували якісь договори, заключали мирні угоди, легалізовуючи власну агресію.
 
Так було завжди. Наприкінці 1917 року, коли ленінська Росія напала на Українську Народну Республіку, після відповідного ультиматуму. (Нічого не нагадує?) В обозі більшовицьких банд кривавого Муравйова тоді слідував маріонетковий уряд фейкової Донецько-Криворізької радянської республіки. Саме ці люди мали вдавати з себе легітимну українську владу перед лицем усього світу. Сам Ленін наполягав, щоби члени цього фейкового уряду підписували свої декрети українськими прізвищами, а не більшовицькими партійними кличками або російськими складниками подвійного прізвища. Овсеєнко, замість реального Антонов-Овсеєєнко. Хоча всім було зрозуміло, де, як і з якою метою створювався цей лже-уряд.
 
Згодом те саме намагалися провернути під час нададу Росії на Фінляндію, Прибалтійські держави, особливо масово після 1944 року, коли радянські режими насаджували у країнах Центральної Європи тощо.
 
І саме цього суттєвого штриха дуже бракувало під час нинішнього нападу убивць на Україну. Аж доки ЗМІ не почали передавати новину про появу "золотого батона" у Мінську. Картина традиційної для ненажерливої російської утроби поведінки набула необхідного завершення.
 
 
 
ДОВІДКОВО:

Президент-втікач Віктор Янукович наразі перебуває у Мінську, наразі Кремль готує його до спецоперації, повідомляє українська розвідка.

Джерело: співрозмовник УП в українській розвідці

Деталі: Зазначається, що за одним зі сценаріїв його спробують оголосити "президентом України" там.

Отримана інформація вказує на можливу підготовку Кремлем якоїсь інформаційної операції чи акції з повернення до України експрезидента Януковича або публікації найближчим часом звернення від його імені до українського народу.

Бажання Кремля зробити президента-втікача Віктора Януковича "президентом України" говорить про тотальне незнання Росією реальних настроїв в Україні, впевнені в Офісі президента.

Джерело: радник голови ОП Михайло Подоляк у коментарі "Українській правді"

Пряма мова Подоляка: "У такій феєричній історії з "Януковичем, який у Мінську" важливими є кілька аспектів. Перший і ключовий: будь-яка згадка прізвища Янукович, як якась "можливість", вкотре показує нам тотальне незнання РФ реальних настроїв в Україні.

Повна відсутність розуміння, що за країна. Жодної об'єктивної аналітики у росіян ніколи не було - звідси такі вбивчі рішення. З цього ряду – пропагандистські розповіді про "масової зустрічі російських танків квітами". 

Насправді жодних, навіть поодиноких "зустрічей" немає - тільки ненависть, найжорстокіше знищення цих самих танків і навіть масові спроби зупинити бронетехніку своїми тілами.

Помилково сподівалися, що до них поставляться по-доброму в країні, яка ненавидить будь-яких загарбників. З цього ж ряду – впевненість російських еліт у тому, що у нас вулицями маршують стотисячні армії націоналістів. Коротше, взагалі нічого не розуміють в Україні.

Другий аспект цієї дивної історії полягає в тому, що Янукович – це ж абсолютний "політичний труп". Настільки давній аутсайдер із токсичною репутацією, що згадка його прізвища звучить навіть якось зухвало. Безперечно, спровокує ще більший опір".

Деталі: Він зазначив, що такого ж ефекту викликають особи кума Путіна Віктора Медведчука та іншого проросійського політика Євгена Мураєва. За словами Подоляка, ці персони "цілком несумісні з українським контекстом".

1