Про сильні і слабкі сторони політиків, або чому у Чернівцях не дебатують

Під час ефіру  1 листопада програми „Суть речей” на Станції ФМ її ведуча Оксана Денисюк торкнулася теми дебатів, яка стала наболілою не тільки для суб’єктів виборчого процесу, але й для журналістів. На програмі «Суть речей», зауважила Оксана Денисюк, вдалось провести тільки одні дебати, тобто у тому розумінні дебат, коли у студії був представник від провладної партії та опозиції. У мене, в контексті цього, склалась така думка (яку я озвучувала минулого четверга у цій студії), що ані суспільство, ані політка, ані політики зокрема не дозріли до дебатів. Запрошені гості: Анатолій Круглашов, доктор політичних наук ЧНУ та журналіст Юрій Чорней поділилися своїми думками з цього приводу. 

Анатолій Круглашов: моя ж задача не полягає в тому, щоб сварити владу чи хвалити опозицію, або навпаки. Я ніколи цього не робив і сподіваюсь, що не буду цього робити зараз і в майбутньому. Я лише хочу сказати, що дебати мають бути необхідним, або я б навіть сказав обов’язковим елементом виборчої кампанії, включно до знаття кандидатів з виборів, якщо будь який кандидат – чи то кандидат-президент чи кандидат-депутат до Верховної ради чи будь-якої іншої ради, ухиляється від дебатів – то це вже елемент, який має породжувати суспільну недовіру.

Чому?

Тому що в усіх розвинених демократичних суспільствах дебати є найважливішим засобом спілкування кандидатів з виборцями, де вони висловлюють свої позиції, де вони висловлюють взаємні претензії, аргументують і при цьому знаючи, що за неправдиві дані вони можуть бути притягнути до судової відповідальності, де вони показують глибину своєї професійної підготовки, свої моральні та комунікативні якості.

І якщо наші кандидати (не має значення які) ухиляються від цього і позбавляють виборців можливості скласти свою власну точку зору, то таким чином суспільство перебуває у стані дезінформації, воно не може порівняти, а тільки шляхом порівняння кожен виборець може зробити свою власну оцінку. І нехай ця оцінка буде будь-якою, але вона повинна базуватись на порівнянні.

А замість цього ми мали потоки односпрямованих монологів, ніякої дискусії, крім заочної скандальної дискусії на ТАР «Чернівці», про яку я навіть не хочу говорити, і врешті-решт, ми мали що – виборець не мав можливості спів ставити. Він що мав ходити від дверей до дверей, цілувати зображення того чи іншого кандидата і на цій основі робити висновок? Це абсурд і це не демократична практика.

І я вважаю, що якщо Президент гучно заявив про те, що мають бути враховані зауваження міжнародних спостерігачів, то, на мою думку, перше, що має бути враховано – це обов’язковість дебатів, як безумовний елемент виборчої кампанії і жорсткі санкції, включно до знаття кандидатів за спробу ухилення від відповідальної відповіді перед суспільством. 

Ведуча: чому ж тоді, на вашу думку, не вдалось зробити цих дебатів під час цієї передвиборчої кампанії?

Анатолій Круглашов: саме через те, що я назвав – дебати одразу виявляють не тільки сильні, але й слабкі сторони, бо, напевно, багатьом не хотілось і їм радили ні в якому разі не демонструвати свої слабкі сторони.

Ведуча: Юрію, хочеться почути вашу думку про дебати, адже ви були безпосереднім свідком того, що й дебатами назвати важко. А також хочу почути вашої думки щодо того, чи готові чернівецькі журналісти гідно провести ці дебати, адже це також має бути проведено на високому професійному рівні.

Юрій Чорней: я хочу підхопити думку пана Анатолія і наголосити на тому, що дебати роблять і політику і політиків відповідальнішими. До них потрібно банально готуватись – не просто за тебе пишуть якійсь речі журналісти чи штаби, ти сам повинен володіти словом, фактажем, принаймні, готуючись до них, ти підвищуєш свій професійний рівень, як політика і це вже плюс, а там вже фортуна розпорядиться хто краще переконає глядача, хто гірше. Тобто це елемент відповідальності політика.

Безумовно, дебати мають проходити на нейтральній території, на жаль, я так думаю, якщо це прийняти на законодавчому рівні, то будуть бажання перетягнути журналіста на свій бік, зманіпулювати так само дебатами, тому що ними насправді теж можна маніпулювати. У мене питання і до вас, Оксано, один із кандидатів, бачите я свідомо не називаю, а може і потрібно називати, але я не хочу уподібнюватись до своїх колег, неодноразово на прес-конференціях, у прямих ефірах говорив про те, що він готовий прийти, у тому числі і на вашу програму «Суть речей» і продебатувати зі своїм опонентом. Чому цього не відбулось – ви не в нас питайте, а самі нам розкажіть, чому в програму «Суть речей» не відбулось дебатів?

Ведуча: тому що один із кандидатів у народні депутати відмовився прийти на дебати.

Юрій Чорней: от вам і відповідь на все.

Ведуча: хоча, даруйте, попередня домовленість була.

Юрій Чорней: моральна відповідальність журналіста дуже значна, коли він погоджується на те, щоб проводити ці дебати. У мене, наприклад, була моральна дилема, коли я погодився прийти на прямий ефір з одним із кандидатів. Якого плану? Цей прямий ефір маркувався, що це передвиборча агітація. З точки зору журналістських стандартів, я вважаю, журналіст не має права своїм іменем чи підписувати передвиборчу агітацію, чи бути присутнім на такому ефірі, бо тут є певні етичні моменти. Ми всі люди і у всіх нас є свої симпатії та антипатії і це не зовсім чесно по відношенню до виборця. Чим я заспокоїв свою совість і чому я погодився? По-перше, це було особисте прохання людини, за яку я збирався голосувати, це головне. Не штаб мене запрошував – це був дзвінок на мій мобільний номер, друге – я робив це безкоштовно, я дивлюсь усім в очі, мені це було цікаво з професійної точки зору, тому що я газетник все-таки, а не телевізійник і мені було цікаво спробувати себе в такій ролі. І ще один досить суттєвий момент – я на період виборчої кампанії звільнився з роботи. І це, до речі, не поодинокий випадок серед чернівецьких журналістів, я знаю, що у «Молодому буковинцеві» була ситуація, коли деякі із журналістів, які працювали у штабах – вони на період виборчої кампанії, щоб їх особисті симпатії не впливали на те, що вони пишуть і щоб вони не маніпулювали фактами, вони звільнялись. І я теж це зробив на період виборчої кампанії і тому я йшов на ефір з чистою совістю, я дійсно був готовий не підігрувати жодному із кандидатів. Скажу навіть таке – той, хто мене запрошував не знав які питання я буду ставити, ми з ним, до його честі, цього не обговорювали. Три ефіри ми з ним проводили і всі бачили той останній, ми могли теми якійсь визначити, які нас цікавлять… 

Анатолій Круглашов: давайте робимо комплімент Оксані, бо я точно не знаю зміст питань, які звучали і які ще будуть сьогодні звучати.

Юрій Чорней: я теж. Так і повинно бути. Так от – запрошували іншого кандидата, спонтанно він прийшов, про те, що він прийшов мені сказав режисер у навушник. Відповідно, було видно, що все відбувалось спонтанно – стільки піднесли, ми пересовувались у прямому ефірі, формат дебатів не був обумовлений і все це мало відбуватись на очах у глядачів, ми мали визначитись про що говорити, ми були готові говорити так, що ви, наприклад, озвучите якійсь свої передвиборчі тези, ви поставите один одному запитання, а я буду стежити за часом. Тобто, це усе мало народитись прямо у прямому ефірі, у всіх на очах. На жаль, цього не сталось.

Анатолій Круглашов: я хочу сказати, що цього не сталось і в іншій ситуації, коли наше студентське та аспірантське товариство теж запросило по своїй ініціативі, я погодився на це, щоб відбулись дебати між протилежними кандидатами по кількох округах. Було прийнято, що краще передати меду, аніж не додати, і ми запросили трьох провладних і лише двох опозиційних кандидатів, але, на жаль, прийшли тільки кандидати з одного боку. Це теж дуже сумно і я делікатно це пояснив присутнім це зайнятістю кандидатів з протилежного табору і в залі залишились представники тільки з опозиції.

Юрій Чорней: а президентські дебати у нас відбуваються? Єдині, які були це Ющенко з Януковичем – все. У 2010 дебатів основних кандидатів не було і це свідчить про те, що наші політики насправді є не самостійними і про це говорила колега, яка звільнилась і я її тут підтримую в цьому. Фактично людям пропонують голосувати за голограму, за імідж – це створений журналістами, професійними технологами образ, і навіть самі журналісти не знають що ця людина собою представляє.

До речі, інколи може бути, що ця людина на багато краща, як людина і має людські якості на багато кращі, аніж той образ, який їй за великі гроші роблять. Можливо б, цей кандидат погодився, всі б побачили, що він нормальний хлопець, але це вже свідчить про характер цього політика – значить він не може грюкнути кулаком по столі свого штабу і сказати, що я готовий до дебатів. А якщо він просто слухає, що йому кажуть технологи, то вибачайте – то це політик з великою натяжкою.

Ведуча: аби закрити цю тему, то на вашу думку, чи готові самі журналісти гідно і професійно провести дебати?

Юрій Чорней: як хто. Це особливе мистецтво. Але якщо чітко прописати правила, то чому б ні? Є багато професійних журналістів телевізійників, радійників (я на вас зараз дивлюсь), я впевнений, що ви б не підігрувались комусь із кандидатів. Якщо чітко прописаний регламент дебатів, які теми обговорюються, скільки часу, чи ставлять вони один одному запитання – це, зрештою, не потрібно винаходити велосипед, всі дивились дебати Обами та Ромні, які Обама програв з тріском.

Ведуча: так, і на третіх дебатах помітили прихильність журналістки до Президента і це піддали нищівній критиці у США.

Юрій Чорней: ми з вами про це говорили – у мене теж була прихильність і я картався через це, але я звільнився для того, щоб не використати десь ще цю свою прихильність, крім згаданого ефіру.

Стенограма програми „Суть речей” на Станція ФМ від 1 листопада. Ведуча: Оксана Денисюк. Запрошені гості: Анатолій Круглашов, доктор політичних наук ЧНУ та журналіст Юрій Чорней.

Джерело: БукІнфо.