Про фашизм та так званих антифашистів на Буковині

15 травня на Соборній площі пройшов так званий антифашистський мітинг. Шеф-редактор газети "Час" Петро Кобевко про мітинг та мітингарів, про фашизм та антифашистів.

Ми намагались дізнатися, де на Буковині фашизм та фашисти, намагались зрозуміти, чому проблема фашизму так болить партію влади, а не проблеми доріг, корупції, вседозволеності та безкарності влади. Марно. 20-хвилинний мітинг пройшов під антифашистськими загальними фразами перед пасивними зігнаними людьми (правда, були й партійці). 

Навіщо? Хіба фашизм - найважливіша проблема буковинців? І чому вона так за один день почала хвилювати наших регіоналів? Тому ми сказали учасникам та організаторам мітингу - не будіть лихо, поки воно тихо.

«Наші і фашисти» – політтехнологія президентської кампанії 2015 року

Сьогодні стає все очевиднішим, що Партія регіонів та їхні сателіти – комуністи у президентській кампанії 2015 року розігруватимуть політтехнологічний виборчий сценарій «Наші і фашисти». Протиставлення «наші» – свої (правильні) і «не наші» – фашисти. Все, що проукраїнське – це фашисти, отже опозиція – це фашисти, тобто «не наші».

Ця колись радянська дитяча гра має стати замінником міфологеми «Янукович – господарник», яку розігрували в період з 2003 по 2010 роки. Дана міфологема мала акцентуватися на економічному покращенні і спрямовувалася, в першу чергу, на бідні постіндустріальні (та «постколгоспні») прошарки населення сходу та півдня. Навіть, на перший погляд, ідеологічна міфологема «дружба з Росією» містила, насамперед, економічну складову: «відновимо братерство – буде вам, дурним совкам, все дармове від кремлівських друзів». Ця складова і стала головною відповіддю/меседжем про джерела покращення за часів правління Януковича.

Через три роки президентства Януковича стало очевидним, що Віктор Федорович не має економічних талантів, а «головне джерело» покращення насправді є чорною дірою. Отож, міфологема «Янукович – господарник» сама собою здулась, як першотравнева кулька. За таких умов на перший план виходить міф «Наші і фашисти», який так добре з «легкої руки» московських політтехнологів був запущений в 2004 році.

Про цей міф оточення Януковича не забуває, ба більше, постійно підтримує в активному стані: совєтські та новоросійські агітпроповські фільми про другу світову та «бандерівські банди», «антифашистські» ток-шоу є повними господарями українського та російського телевізійного етеру; колони та ходи з стінами плачу в Україні періоду Януковича проходять майже не кожного місяця; в українських школах моложаві ветерани НКВС стали необхідним атрибутом промивання учнівських мізків.

Виходячи з цього, маємо усвідомити, що допоки будуть використовувати та підтримувати в активному стані міфологеми, створені «брежнєвським» та «новопутінським» агітпропом щодо часів другої світової війни, доти й перебування при владі Януковича, при наймі його політичної сили на сході і півдні України, буде нездоланною реальністю.

Отже, Опозиції необхідно опрацювати контрзаходи з нівелювання означеного виборчого сценарію, в першу чергу, унеможливити втягнення опозиційних політичних гравців у політтехнологічний дискурс, нав’язаний владою.

Геннадій Григоренко, політолог, Харків

Джерело: www.chas.cv.ua