Повсюди вже провесінь, а довкола відпочивального комплексу, що «Аквою» зветься, ще зима…

Діти досі ліплять снігові баби, рибалки з-під льоду стібають на юшку крихітних з мізинець окунців та пліток, а там, де вже зійшов лід, поважно плавають постійно зимуючі лебеді.

Величальне це дійство: хоч на переважній частині краю вже завтра хлібороби ладні у поле вийти, а тут у цьому мальовничому куточку краю ще календарно хазяйнує зима. Ну, все так, як повинно бути о цій порі.

Ходжу, милуюся, і воістину тішуся «витівками» погоди. Упевнюючись, що якими б вони не були, вони завжди прекрасні. І на стрічу диву, від споглядання якого серце повниться шанобою до довкілля, хочеться завітати ще не раз. На зрізі часу, коли зима стрічає провесінь, а рибалки тим часом вудять з-під льоду крихітних пліток та окунців.

Іван Агатій (фіксував 16 лютого)