Підтримка Закарпатською обласною радою угорської мови (фактично всупереч державній) – значно загрозливіша, ніж може видатися на перший погляд…

В Сінгапурі, як відомо, державна мова – англійська, в силу історичних обставин. А друга – китайська класична… Саме Лі Куан Ю, з великим потугами й несамовитою боротьбою, свого часу здолав відцентровий мовний сепаратизм і домігся - і того ,що Сінгапур сьогодні говорить англійською, і того, що китайська – саме класична, а не діалектна. Це допомогло зберегти “сінгапурську ідентичність”, стабільність, та помірковану культурну моногамію в цьому строкатому і далеко не найспокійнішому регіоні планети…

І от коли Лі Куан Ю вже був на пенсії та не впливав на рішення уряду, той самий уряд вирішив лібералізувати мовну політику, і (всього-лиш) дозволити мовлення на діалектних китайських мовах по місцевому ТВ… Хай, мовляв, старички порадуються на схилі років, подивляться серіали рідною кантонською чи на хок-к’єн…

І тоді старий Лі Куан Ю, вдяг костюма, поїхав до уряду, і сказав: “Тільки через мій труп!”… І це помилкове рішення було скасоване...

Лі Куан Ю був мудрий стратегічний дід. Він чудово розумів, що з таких “малесеньких, дрібних та незначних” речей розпочинається руйнування основ, і невдовзі його годі буде спинити…

Vitalii Chepynoga

ДОВІДКОВО:

Закарпатська обласна рада ухвалила звернення до президента Петра Порошенка з вимогою ветувати новий закон "Про освіту".

За відповідне рішення 21 вересня проголосували 38 із 56 депутатів облради, повідомляє кореспондент "Укрінформу".

Під будівлею облради в Ужгороді у цей час зібралося кілька десятків активістів, які виступають на підтримку закону "Про освіту" і проти цього звернення.

Прес-служба облради Закарпаття повідомляє, що звернення щодо закону "Про освіту" внесли на розгляд першим – позачергово, у зв’язку з клопотаннями від понад третини депутатів. 

Головуючий зазначив, що представники 4-х фракцій облради вважають, що ухвалений Верховною Радою 5 вересня закон обмежує права всіх національних меншин на навчання рідною мовою, а сам закон суперечить: Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, закону України "Про національні меншини в Україні" та міжнародним договорам.

Голова облради Михайло Рівіс наголосив, що Закарпаття – багатонаціональна область, де положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської.

Він нагадав, що голова ОДА Геннадій Москаль уже закликав президента ветуватиабо повернути парламенту з поправками ухвалений закон "Про освіту".

Рівіс додав, що ще 7 грудня 2016 року облрада запропонувала включити до законопроекту "Про освіту" №3491-д норму, яка б давала представникам національних меншин і корінних народів право на навчання рідною мовою одночасно з українською мовою у місцях компактного проживання таких осіб.

Під час обговорення 21 вересня депутат Андрій Шекета сказав, що закон насправді хороший, до нього внесено 196 поправок від різних політичних сил, однак жодної – від угорців. Аби не відправити хороший закон у небуття через 7 статтю, він запропонував відправити його на експертизу до  Венеціанської комісії.

Напередодні українські національно-патріотичні організації Закарпаття закликалиоблраду не голосувати за "антиукраїнський проект звернення до президента" щодо освіти. 

Також 20 вересня в Ужгороді патріоти пікетували генконсульство Угорщини через критику угорської влади українського закону "Про освіту".

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.

З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.

Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Низка країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухваленого закону. Статтю 7 закону "Про освіту" спрямували на експертизу до Ради Європи.