Парубій привітав Чернівці із 75-річчям звільнення міста від нацистських загарбників
Шановні чернівчани!
29 березня — особлива дата в історії Чернівців. У цей день 75 років тому в запеклих боях ваше місто було визволено від нацистських загарбників.
Сьогодні ми, як ніколи, усвідомлюємо, яка висока ціна миру і свободи і наскільки важливим є вчасно зупинити та дати відсіч фашизму та агресії, хоч би звідки вони прийшли.
Подвиг мужніх визволителів Чернівців упродовж багатьох десятиліть залишається прикладом для молоді. Сьогодні, коли на сході України захищають свою землю наші брати і сестри, життєвий досвід ветеранів Другої світової війни, їхня велична звитяга надихають та підтримують у боротьбі за цілісність та незалежність країни.
Глибока шана визволителям Чернівців. Довічна вдячність та слава полеглим воїнам. Будьмо гідними пам’яті героїв України всіх часів!
Бажаю вам нових звершень у розбудові вашого прекрасного міста, щасливого майбуття Чернівцям та його чудовим мешканцям!
Слава Україні!
Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ.
ДОВІДКОВО:
Сьогодні, 29 березня виповнюється 75 років з дня визволення Чернівців та області від німецько-фашистських загарбників.
29 березня 1944 року Чернівецька область була повністю звільнена від загарбників за допомогою військ трьох фронтів, чотирьох армій, 49 з'єднань і окремих військових частин в ході трьох наступальних операцій.
Першими на територію області зі сходу вступили 22 березня 1944 року воїни 42-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Ф.О. Боброва, 51-го стрілецького корпусу генерал-майора П.П. Авдєєнка 40-ї армії (командувач генерал-лейтенант Ф.Ф. Жмаченко) під час Уманської наступальної операції, яку проводив 2-й Український фронт на чолі з Маршалом Радянського Союзу І.С. Конєвим. 40-ва армія, яка мала 3 стрілецьких корпуси, 7 стрілецьких дивізій, 1 повітряно-десантну дивізію, укріплений район, 24-ту винищувально-протитанкову артилерійську бригаду і 328-й полк реактивних мінометів, звільнила Кельменецький, Сокирянський і Хотинський райони.
З півночі область визволяла 1-ша танкова армія 1-го українського фронту. З протитанкових артилерійських полки, З мінометних полки, автотранспортний полк і полк зв'язку, а також мінометний інженерний батальйони. Підтримка бойових дій армії з повітря покладалась на 5-й винищувальний авіаційний корпус під командуванням генерал-майора авіації Д.П. Галунова і 227-му штурмову авіаційну дивізію полковника А.О. Ложечнікова 2-ї повітряної армії, якою командував генерал-полковник авіації С.Я. Красовський.
27 березня в кінці дня до Садгори почав підходити 11-й гвардійській танковий корпус. Командарм Катуков наказав підполковнику Бойку увійти з бригадою в підпорядкування 11-го гвардійського танкового корпусу і сумісними зусиллями звільнити Чернівці.
Командир корпусу генерал Гетман одержав наказ командувача армією звільнити Чернівці так, щоб вони не були пошкоджені і зруйновані.
На світанку 29 березня почався штурм Чернівців. Виконуючи наказ генерала Гетмана, 64-та гвардійська танкова бригада підполковника Бойка разом з 168-м стрілецьким полком 24-ї стрілецької дивізії, форсувавши ріку Прут в районі Калічанки - Магали, наступала на обласний центр зі сходу, а 45-та гвардійська танкова бригада під командуванням полковника М.В. Моргунова з 274-м стрілецьким полком, долаючи Прут біля Ленківців, наступала на Чернівці з заходу.
Щоб противник не міг посилати підкріплення своїм військам в Чернівці, танковий взвод молодшого лейтенанта В.Ф. Шкіля 64-ї гвардійської танкової бригади зайняв з боєм місто Новоселицю на схід від обласного центру. А посилена танкова рота на чолі з лейтенантом Г.П. Корюкіним 45-ї гвардійської танкової бригади оволоділа містом Сторожинцем на заході. О 14 годині 29 березня Чернівці були звільнені.
Ворог втратив в Чернівцях 25 танків, 190 автомашин, 12 гармат, 2 літаки і близько 1200 вояків; 480 - взято в полон, захоплено 14 ешелонів і складів з різним майном, 40 літаків. .
Звільнення обласного центру було досягнуто з мінімальними втратами - загинуло 16 воїнів 1-ї танкової армії.
Джерело: https://molbuk.ua/




КОМЕНТАРІ (1)
Можливо досить цих совітсько-комуняцьких т.зв. "свят", "відзначень"... Хіба це було визволення? Це ж була зміна одного загарбника на іншого, не менше підступнішого... Поки ми це не "забудемо" повністю - не буде дійсно незалежної України!...
Дьордій
29 березня 2019 18:58