Останні події змушують думати про вікаріат православних румунів, аби вийти з-під впливу Московського Патріархату

У селі Михальча тітушки нападали на парафіян, не допускали віруючих до свого храму. А дехто з румунів доводили, що це румунська земля. Дорога румунська меншино, брати православні, невже не прогодує нас одна земля? Вигодувала ж наших батьків, які не вмирали з голоду до жахливих 1946-1947 років. Нема землі румунської, ні української, бо апостол Павло каже: «Господня земля і те, що наповнює її» (1 Кор. 10: 26). «І сказав Господь Мойсеєві на горі Синаї... Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у мене» (Лев. 25: 23). «Немає ні елліна, ні юдея… але все і у всьому Христос» (Кол. 3: 11). 

В Румунії українська меншина не воювала, а згідно канонів створила вікаріат та й живе, має мову свою і культуру. 

Невже Українська Церква завдала якоїсь кривди румунам православним, які так завзято борються проти Церкви України? 

Румуни, молоді хлопці (не менше десяти) брали направлення в нашій єпархії на навчання в Румунію. Жоден не прийшов подякувати, хоч послугами нашої Церкви скористалися. Це ми повинні б кривдуватися. Я знаю, як українська діаспора кривдувалася, що свідомість, культура, мова в діаспорі бідніють і потребують оновлення. Тож наша Церква румунській меншині йшла назустріч. 

Чому сьогодні румуни Буковини так щиро борються за Москву? Чому не зорганізуватися у вікаріат в нашій Церкві (ПЦУ) згідно канонів? Навіщо непотрібна боротьба, а вірніше сказати, шукати гріха в Церкві? Церква ж покликана перемагати гріх. Святе Письмо застерігає: гріх на тебе чатує, але ти пануй над ним (Бут. 4: 7). Москва на Буковину не принесла нічого, крім насильства і зневаги канонів. Коли що доброго православні румуни отримали від Москви? Чому вони нині так щиро для неї працюють???

Митрополит Чернівецький і Буковинський ДАНИЛО

Газета «Відродження», №53, 31.12.2020 р.