Одні вже прилітають, а інші – відлітають... (образок)

Ніхто і ніколи, окрім матері-Природи не розгадає феномен, коли одні перелітні вертають до нас на Буковину, а інші – як снігурі та зимняки з родини яструбиних, уже в путі на крайню Північ та Заполяр'я.

Здається, що ще вчора я залюбки милувався, як зграйка снігурів у кілька особин активно викльовувала останні грона калини, а сьогодні за ними і слід в небесах пропав. Ця загадкова пташина знімається в той небезпечний для себе вирій у точно визначену пору, долаючи додому тисячі і тисячі верст. І в подумках про це дійство потішився тим, що снігурі, для яких наше довкілля є, образно кажучи, другою обителлю, втішився зокрема тим, що вони і знову ж таки у визначену пору, десь по святому Михайлу неодмінно прилетять на теплу для себе перезимівлю. І, може ті самі, або й інші, але все одно повернуться. Тому загодя після перших морозців, що вдарять по врожаю калини (а вона основна в меню цієї птиці), я повсякчас залишаю на розкішному кущі калини майже третину урожаю.

А тепер щодо зимняків – невеличких птахів із сімейства яструбиних, також – із загадкових у царині природи. І також прилітає на перезимівлю до нас з  далеких просторів крайньої Півночі. Користь – просто вражаюча. По прильоту зимняки селяться, як правило, на полях та перелісках, а користь від того, що зрання до вечора на полях випольовують мишоїдних гризунів. Бачили б ви дійство – красота.

"Але ось така незадача, зимняків на наших полях поменшало в рази, якщо іще не більше, – не раз чув про це, зокрема від селян на Кельменеччині. – Відай сталося це через потепління. Шкода, дуже шкода..." А я тим часом, злегка обрізавши загущене віття калини, аби рясніше вродила, мрійливо уявив майбутній приліт снігурів. Вони обов'язково прибудуть. Більше, менше, але все одно прилетять. Тому й постарався з обрізкою куща калини аби рясніше вродила для птиці, яка на шляху до себе, в ту далеч Заполяр'я здолала перші сотні кілометрів.

Заслужений журналіст України Іван Агатій