" Ну ви вопшим поняли, чого Вася в трусах поперся, коли Кличко і ше таких 30 лізли в став посеред зими?" (Блог Мостіпаки)

Посеред зими в Черновцях скінчилася сіль. То не така би була страшна біда, якби не думка про те, що посеред літа можуть врубати центральне тепло, а навесні скінчиться вода. 

***

Но то таке. Наш народ з часів войни і голоду до всього звичний і в него часто чогось не було, коли єго треба, або було забагато того, шо не треба, але й то не часто. Така наша історічєска доля – бовтатися як не в йорданській ополонці, то в калабані на Йвана Купала. Традиція. 

Но є в нашого города діла є поважнєй народних традицій. Дєла політічєскі. І головне з них сего тижня було – "Був" чи "Не був"? Як той ГАМлєт казав. Чи ГамЛЄт. Дідько єго знає. Вася з Віталіком Кличком у ставу... Був чи не був? Врешті народ таки знайшов доказатєльства, що був і то для нашого города є важнєйше політічєске собитіє після посліднього приїзду наслєдніка габсбурзької корони понад сто років тому. 



А чого? Бо наш Вася-узурпатор – тепер лєгітімний. І вже ніякий не узурпатор, а настоящий народний бургомістр. 

А чого? Бо Віталька-боксьор, то в нас не просто Віталька-боксьор десь там при Фірташу з Льовочкіним махає великими кулаками перед динями очманілих афроамериканців, а він тепер поважний газда нашої столиці. Але і то таке. Він не тіко газда нашої столиці, яка тим газдуванням нагадує чи то Лагос чи Катманду, він тепер ше й старший над всіма такими газдунами наших городів. Бо Віталька-боксьор, то тепер ше й голова Асоціації міст України. Бо раньше ця контора була така собі. Часом могла шось сконторити і навіть сказати "Ганьба! Мєстне самоврядування душать!" Ну, це коли там десь шось, а ше як було кому написати, то старий голова або виходив і шось таке читав, або кудись комусь розсилали – тіпа там по Європах всяких, Конгресах місцевих влад, посольствах підтримувачів наших штанів і трусів і прочих поважних організаціях. 

Но фірташівцьо-льовочкінці, то такий странний народ, шо коли в него нема вже шо гребти, а в него відгрібают шось канкрєтне, тіпа горно-обогатітєльних комбінатів, алюмінієвих заводів і облгазів, то він хапає, шо видить. Аби далі єго комусь впарити втридорога, а як нє, то най лежить. То тако цей народ і єго діамантова звізда в парляменті Оксанка Петрівна рішили, шо під ногами валяється якась Асоціація міст України. Не учтьонна і почті заброшена. Так Вітальку-боксьора, а заодно і поважного газду нашого Лагосу, посадили на голову Асоціації міст України. В том то і криється загадка, чого, коли в Черновцях Вася-узурпатор і 28 єго подєльніків скидали мера Каспрука, то Асоціація міст України ніби гі…на в писок набрала. Сиділа тихо-тихо. Того й сиділа, шо її вже нема. Бо є вже Асоціація міст Фірташа з боксьором во главє і Оксанков Петрівнов за фіранков. Отак сімейка і розположилася. Вася – за фіранком у черновіцькій мерії, Оксанка – за фіранков в Асоціації міст Фірташа. А во главє Віталька-боксьор. Бо Віталька чоловік простий. Сказали тра, то й тра. В него он штири в Кабміні лежали і нічо. А тута таке. Якась асоціація. Лежит собі, то й тоже нічо. 

Ну ви вопшим поняли, чого Вася в трусах поперся, коли Кличко і ше таких 30 лізли в став посеред зими? Аби си засвітити – тіпа я тута начальнік Черновців. І в солідній компанії – в ставу посеред зими у столиці, бо де жтам ше більше можна світилися. Хіба ше на "Голосі країни". Отакі діла. То тепер наш начальнік города – серед городських начальніків посеред става посеред ополонки і в одних трусах. Шарман. Тіпа така форма знакомства ділового і політіческого в нас. Заліз в став в трусах – і вже ти посеред начальників і еліти правлячої – арістократ із ополонки. 

Но тута є дві проблеми. Перша, то сам Віталька-боксьор, газда столічний. Він то чоловік простий, як єго боксьорська рукавиця – чуть шо, то зразу в диню. А тута політіка, хазяйство, комунгосп, то да сьо та й ше якась асоціація, чуваки в трусах лізуть ледь не цьоматися, піряться там десь збоку, шо когути, аби їх на знимках було видно. Чудасія, вопшим. То Вітальці від того так скучно, так скучно, що так і хочеться якусь диню припечатати. То то я до того, що кого би Вітальці на представлєнії в ополонці, чи опісля ополонки на "сугрєві" не підсовували, чи то Васю, чи то самого Серафима Саровського, то вже другого дня Віталька скаже: "А то хто?", "Де де ми були?", "Шо, шо там робили?", "В ставу? В зимі? Та ти шо?", "Я і ше 30?", Во, блін діла?", "А нашо?" Ну шось тіпа таке. Скучно вопшим Вітальці-боксьору і на ґаздівстві, і в асоціації, і в ополонці, і в ставу. Як той класик писав: "І скучно, і грустно, і нікому в диню поддать".

А друга проблєма, то чисто морально-етічєска. То єсть сам наш Вася-узурпатор, себто лєгітімний народний бургомістр. Бо Віталька-боксьор, то таки фігура. 

Самєц, харізма, монстр. Герой, любімєц женщін і подростков. Єму, шо в ополонці з лосями купатися, а шо з пінгвінами, а шо в болоті таляпатися з бегемотами – всьо ж він буде на видноті. Такі закони гламурного жанру. Звізда є звізда, шо не кажіть. А тута ше якихось 30 і серед них наш.. І хто такі. Горобці, шо хочуть клюнути шось зі столу слави могучого гривастого когута. І серед них такий біленький упітаний горобчик в трусєлях, який, до того ж, участіє в "сугрєві" бере чисто тєорітічєске. Так шо всьо то мочіння організма в ставу задарма. Ой, задарма – тіко труси мокрі. Ніц віддачі. Шото з піаром провтик.

Джерело:  Блог Мостіпаки