Нова влада продовжить вибирати гравій з річок. Але під наглядом

Є інформація, що просто зараз у Горбово люди перекрили дорогу і не випускають машини, які незаконно вибрали і вивозять гравій.

Як інформує Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, наразі руслорегулючі роботи на річках області проводяться згідно «Порядку організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим видаленням гравійно - піщаної суміші», схваленого рішенням колегії облдержадміністрації від 09.08.2010 №12/2, та проектної документації, погодженої в установленому порядку шляхом укладання договорів підряду на проведення руслорегулюючих робіт із суб’єктами господарювання з правом часткового видалення гравійно-піщаної суміші за межі русел для компенсації понесених затрат при регулюванні русел.

Згідно Порядку Дністровсько-Прутським БУВР визначено перелік ділянок, де у 2014 році можливе проведення руслорегулюючих робіт та погоджено його в установленому порядку. На період проходження нересту визначено ряд ділянок в різних частинах області, де проведення робіт буде проводитись без посереднього контакту з водою, тобто без впливу на рибні ресурси. На даний час басейновим управлінням укладено договори на проведення руслорегулюючих робіт з такими суб’єктами господарювання:

ТОВ «Водбудмонтаж» - р. Прут біля с. Глиниця-Дубівці Кіцманського району;

ПВКФ «Зірка» - р. Прут біля с. Новий Киселів, що на Кіцманщині;

ТОВ «ПМК-311» - р. Прут біля с. Бурдей Кіцманського району;

ТОВ «Вижницька біопаливна компанія» - р. Черемош біля с. Іспас Вижницького райрну;

ТОВ «Роднічок Буд» - р. Сірет в смт Берегомет на Вижниччині;

ФОП Нікітін Г. П. – р. Прут біля с. Маршинці Новоселицького району;

ТОВ «Роднічок» - р. Прут біля с. Припруття Новоселицького району;

ТОВ «Екобуд Сервіс» та ТОВ «Агрошляхбуд» - р. Прут біля с. Зелений Гай, що на Новоселиччині;

ПП «Мадіс-Транс» - р. Сірет біля с. Стерче Глибоцького району;

ФОП Нікітін Г.П. – р. Прут біля с. Горбова (діл. 1 та діл. 2) Герцаївського району.

Відповідно до доручення голови Чернівецької обласної державної адміністрації Романа Ванзуряка від 6 травня 2014 року «Про посилення державного нагляду (контролю) за проведенням робіт на землях водного фонду області, видобуванням гравію та піску» і керуючись ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Дністровсько-Прутському басейновому управлінню водних ресурсів, департаменту екології та туризму облдержадміністрації та Державній екологічній інспекції у Чернівецькій області, доручено провести обстеження русел річок області й сформувати Перелік ділянок, на яких необхідно першочергово виконати руслорегулюючі роботи у 2014 році.

З метою запобігання незаконній вибірці гравійно-піщаної суміші профільним відомствам запропоновано посилити контроль за проведенням робіт на землях водного фонду області Окрім цього, зазначено, що УМВС України у Чернівецькій області має посилити контроль за перевезенням гравійно – піщаної суміші вантажним транспортом на території краю, а у разі виявлення фактів незаконного видобування та перевезення гравію і піску - забезпечити їх вивантаження на території найближчого найближчого підрозділу ДП «Чернівецький облавтодор», з подальшим обліком та зберіганням.

Державній екологічній інспекції у Чернівецькій області доручено ініціювати питання  щодо внесення змін в Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині збільшення штрафних санкцій за порушення права державної власності на надра і за порушення правил охорони водних ресурсів.

Доручено розробити порядок подальшого використання вилученого гравію та піску для ремонту й будівництва комунальних доріг. Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну діяльність», погодження та реєстрацію проектної документації на проведення робіт на землях водного фонду області дозволено проводити лише після отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Довідка BukNews:

Науковці вже не перший рік застерігають від такого варварського поводження з річками. Власне, зміна рельєфу басейну річок чи видобування піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок і так заборонені статтями 80 та 86 Водного кодексу України. І то вже давно! 

А саме формулювання "руслорегулюючі роботи" є некоректним, яке вигадали винятково для обгрунтування забору гравію. Насправді, якщо слідувати такій логіці регулювання, то русла всіх річок світу треба перетворити на гладкі канали. Відтак навіть якщо вже сьогодні повністю заборонити відбір алювію, то річки все одно зможуть відновити свій попередній стан не раніше ніж за сотні років, – з року в рік запевняв професор кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення ЧНУ ім. Ю. Федьковича Юрій Ющенко. Можливі негативні наслідки для життя людей такого бездумного експериментування зі стихіями – від зникнення води у криницях і аж до катастрофічних зсувів – взагалі тема окремої розмови.

Але ж без глини, піску і гравію у нинішньому світі, як кажуть, і ні туди, і ні сюди. Ось і придумали таке поняття, як руслорегулювання та руслоочистка, замість того щоб відверто назвати речі своїми іменами. Надто вже багато зацікавлених у доступі до стратегічного ресурсу: від двох вуйків з лопатами, які за кожну завантажену машину чи навіть фіру шутру отримують суттєвий доважок до свого куцого сімейного бюджету, органів місцевого самоврядування – сільських рад, з якими суб'єкт господарювання, який претендує на отримання дозволу на вибір гравію, обов'язково узгоджує питання його видачі, податкових органів (вони отримують платежі з кожного забраного з ріки кубометра алювію) і далі по ланцюжку нагору. Адже для чогось та навідуються депутати райрад та облради на сесії сільських рад, на яких має розглядатися питання надання фірмам дозволів вибирати гравійно-піщану суміш, які зазвичай сплачують до бюджету села сміховинні суми з кожного кубічного метра легально видобутої на його території суміші? І це тільки те, що на поверхні, а якщо копнути тему глибше? Бо усім згаданим, так само як і не названим тут фізичним особам, державним та самоврядним структурам, вигідно як перешкоджати несанкціонованому вибору гравію, так і просто закривати на нього очі. Такий ось парадокс, який вирішується залежно від того, що переважить: державний чи особистий інтерес.

            Проте аргументи науковців і голос здорового глузду, схоже, чиновники чують тільки тоді, коли йдеться про необхідність усунути від стратегічного корита конкурентів з іншого політичного піддашшя.

Бо лише того, хто сам хоче бути обдуреним, може заспокоювати той факт, що зараз, наприклад, водії більшості вантажівок з гравієм, яких інспектори Держекоінспекції зупиняють для з'ясування походження вантажу, переважно засвідчують його забір... з так званих гравійних териконів. З річки, нібито, ніхто не везе, усі – з териконів, – пояснюють схему екологи. – Інакше кажучи – з велетенських насипів алювію, створених ще минулих років на берегах річок. Складуванням таких пірамід займалися не лише місцеві підрядники, але й заїжджі. Словом, усі, хто розжився дозволом на забір гравію. Що могли, використали на відбудові, а решту – поскладували у кучугури, щоб вода не повернула собі назад у неї ж відібране".

І нікого не обходить, що забране з піраміди-терикону за день вночі, майже як у казці, знову поповнюється. І так до безкінечності. Де-де, але у країні, значна частина населення якої склала голови на золотих копальнях Колими, мали би добре знати, що способи обліку згромадженого у кучугури гравію людство давно винайшло. А той, хто про такі наразі не чув, нехай попитається у старих маркшейдерів, які за допомогою теодолітів визначали об'єми опрацьованої зеками за місяць породи. Врешті, було би бажання, а налагодити ефективну систему обліку завжди можна. Скільки, наприклад, зламали списів і пощербили шабель у боротьбі з тим таки гральним бізнесом? А щойно комусь стало вигідно – вирішили проблему одним натисканням кнопки.

Ще 2005 року громадськість краю довідалася про надзвичайну подію на українсько-румунському кордоні, який в районі буковинського села Тереблече проходить по річці Сірет. Тоді, нагадаю, через змиття 8 метрів річкового берега разом з інженерними спорудами чернівецькі прикордонники зафіксували зміни в лінії держкордону, причиною яких, на думку експертів, стала саме несанкціонована вибірка гравію. Скільки ще символів української державності має піти за водою, щоб можновладці врешті припинили свої небезпечні ігри? У тому числі з гравієм!..