"Ніколи не здавайся!" Арсеній Яценюк розповів про боротьбу свого великого і сильного батька (додано відео)
Сьогодні, в день Петра і Павла, ми всією сім’єю разом з татом мали святкувати його 79-й день народження. Не справдилося. Перший його день народження без нього.
Про це на своїй сторінці у ФБ написав Арсеній Яценюк.
Минулого року він покинув цей світ і відійшов у інший, кращий світ.
Він - людина великого серця, глибокої душі, високої порядності розуму і достоїнства. Мій найвищий титул - син Петра Яценюка!
У цей день я хочу розповісти дещо з його життя. Точніше боротьби за життя. Студенти і друзі, які його обожнювали і поважали, не все про це знають.
Ця розповідь для тих, хто втрачає надію в себе. Ця розповідь для того, щоб сповідувати життєве кредо - ніколи не здавайся! Ця розповідь про мого великого і сильного батька.
Мій тато мав онкологічні захворювання. Три! Перше - меланома, сталася коли я був на другому курсі юридичного факультету. 1992 рік. Друзі нашої родини - лікарі сказали, що татові залишилось три місяця. Мама плакала. Я сказав - будемо боротись. Тато зберігав спокій. Хірург у Чернівцях, прізвище якого я пам’ятаю вже 28 років, - Муромцев, зробив топ-операцію. Друга онкологія - карцинома кишківника. 2000 рік. Тут вже давали не три, а шість місяців. Батько сказав - нічого страшного немає. Я знайшов лікарів, і він полетів на операцію. За півроку ніхто б і не здогадався, що він важко хворів.
Третя онкологія - рабдоміосаркома - виявилась сильнішою. Два з половиною місяці ми провели разом. Билися за його життя. Інколи він сварився зі мною, що змушую його їсти, ходити, робити вправи. Але навіть це він робив дуже по-доброму. Для медиків це був якийсь неймовірний приклад - як людина може перебороти такі важкі захворювання. А для мене це було підтвердження того, яким є мій батько, – сильний, вольовий, розсудливий. Переможець. Мені треба ще багато в чому брати з нього приклад.
Він прожив чудове життя. 27 років він прожив від першої і 19 років - від другої онкології.
Боріться!! Зажди!! Боріться за себе, за родину, за ближнього, за того, хто потребує допомоги. Боріться за нашу країну.
Боріться і перемагайте, як це робив мій ТАТО.
***
Це одна з останніх фотографій разом із татом. Зроблена за півтора місяці до смерті. Кожен день ми були разом. До останнього його дня.
