«На върба в сряда», або рак на горі таки свиснув: неймовірне коронавірус зробив цілком вірогідним
Про коронавірус та фразеологію
Поки все населення нашої багатостраждальної (в тім числі, з вини цього самого населення) планети Земля з жахом споглядає за поетапним переходом від м’якших до жорсткіших умов карантину і назад, а церкви скасовують богослужіння (чого не було навіть під час війни!), я хотів би розглянути період карантину як шанс дочекатися здійснення найзаповітніших - подекуди нереальних мрій! І я поясню, чому.
Почну з того, що декілька місяців тому Елладська православна церква перенесла святкування Воскресіння Господнього (тобто Великодня) на ніч на 27 травня. Якщо ми поглянемо на календар, то виявиться, що прихожани ЕПЦ святкували Великдень в ніч.... з вівторка на середу. Свято Входу Господнього в Єрусалим, за логікою, теж мало б бути перенесеним – на 20 травня. В нинішній винятковий рік замість Вербної Неділі у Греції була Вербна Середа.
Варто нагадати, що у болгарській мові є фразеологізм «на върба в сряда» («на Вербну Середу»), аналогічний до «як рак на горі свисне». З іншого боку, у німецькій мові про подію, яка ніколи не станеться, іронічно говорять, що вона станеться «коли Великдень та Трійця припадуть на один день». А від 27 травня до Трійці недалеко. Також, у російській мові є ще фразеологізм з таким самим значенням «в Вознесенье, когда оно будет в воскресенье». Зазвичай Вознесіння припадає на четвер, однак якщо ми уявно перенесемо Великдень на 27 травня (між іншим, за день до Вознесіння за Православним Календарем!), то Вознесіння, яке святкується на 40-й день після Великодня, припаде на (зачекайте)...5 липня. Неділю!
Виходить, що коронавірус вирішив посміятися над фразеологією... Нам стільки всього обіцяли виконати і стільки подій перенесли на Вербну Середу, на неділю на Вознесіння, на день, коли Великдень і Трійця співпадуть, на Кінський Великдень – і взагалі, на день, коли рак свисне! Результат – вищезазначені дні мали бути пересиченими подіями – настільки, що не статися не мали права. Так що, треба дякувати коронавірусу за те, що він дозволив нам хоча б сподіватися на те, що 20 травня або 5 липня рак таки свисне на горі, що простимулює реалізацію найзаповітніших та найнереальніших мрій та чудесних подій.
А може рак вже свиснув, але ми цього не чули?
В будь-якому разі не полишаємо оптимізму і продовжимо мріяти! Позитивний настрій піде нам тільки на користь.
Влад Горенюк
