Формула чернівецького пішохідного щастя (BukNews на вікенд)

 

Складніше класифікувати тих, хто на колесах, але прихильник чинної влади. Відповідно, може й хотів би покритикувати, але гріхи не пускають до раю :).  Відкриті опоненти міської влади, незалежно від того пересуваються переважно на колесах чи на своїх двох, навпаки ініціативу усіляко ганять.

 

Знаю, що в усіх таборах є й такі, хто непокоїться через можливу зміну напрямків транспортних потоків у випадку перекриття центру міста. Тут справді мало приємного, коли просто під вікнами раптом проляже нова траса. Знаю, що сам можу стати жертвою такого сценарію, проте розумію, що причина тут точно не пішохідному центрі. Якби середмістям рухався переважно громадський і велосипедний транспорт, а центр усі без винятку автівки  об’їжджали, такої проблеми просто не існувало б. (Проблему якості пального вивожу за дужки, як фантастичну для нас, але від цього не менш актуальну).

 

Так склалося, що перекритим відрізком вулиці Чайковського проходжу по кілька разів на день. І скільки не приглядаюся, скільки не прислухаюся до власних відчуттів, не можу змусити себе побачити у тих виносних столиках для літніх кафе нічого, що обурювало би мою пролетарську свідомість. Навпаки, є відчуття, що десь на підсвідомому рівні саме так уявляю собі туристичні центри. Натовпи людей, які вільно пересуваються пішохідним центром міста, з безліччю прогулянкових зон з ресторанами, дитячими майданчиками, виносними літніми кав’ярнями, де можна сісти перекусити, випити вина, або просто потеревенити з друзями. Шкода, що одна складова цієї уявної картинки щасливого мирного міста – натовпи туристів – з об’єктивних причин поки відсутня.

 

Врешті, нічого дивного, що я за пішохідний центр з книгарнями і кав’ярнями – я ж пішохід і бібліофіл! :) Змінна власних політичних поглядів з моєї формули чернівецького пішохідного щастя на кінцеві обрахунки, на щастя, теж не впливає. Можу собі дозволити просто бути прихильником ініціативи пішохідного центру, яку озвучував, підтримував і пропагував ще задовго до того, як кабінети у ратуші посіла нинішня владна команда. Наприклад, пригадую власний допис 2015 року, із закликом до тодішнього міського голови наслідувати приклад столиці Франції і мера Парижа. Влітку в Парижі частина берега річки (в центрі міста) перетворюється на пальмову оазу - це Паризькі пляжі. Заради пляжу - просто перед міською ратушею – мер на чотири тижні перекрив автостраду Жоржа Помпіду.

 

Експеримент з пішоходним центром у Чернівцях, якщо і провалиться, то не через перекриття вулиць, а через те, що по справжньому їх якраз і не перекривають. Не дуже вдалою виглядає ідея, яку ще не на повен голос, а крадькома озвучують у ратуші: "питання поділу тротуару на велосмугу та тротуар – щороку все актуальніше". Усіляко підтримуючи розвиток велосипедного трафіку у Чернівцях, водночас, не можу не нагадати: у Чернівцях 80% велосипедистів і так їздять тротуарами ще далеко не пішохідного центру.