На Буковині домашні голуби це не краса, а справжня біда

Тотальне засилля цих птахів, яких хтось колись та ще й з чужого голосу назвав «голубами миру», на сьогодні всуціль заполонили міста. І водночас витіснили таких корисних в природі як горобців та синичок. Водночас домашні голуби є перенощиками вкрай небезпечних хвороб, представляючи серйозну небезпеку для здоров’я людини

Не треба переконувати, що являють собою ці так звані «голуби миру». Пройдіться вуличками та площами. Всюди, майже на кожному кроці вони занапастили все, що бачить око – пам’ятники, підвіконня, під’їзди. Та так, що гидко споглядати.  Залітаючи хмарами з смітників на майданчики дит.установ, «голуби миру» представляють загрозу здоров’ю і нашій малечі.

А де ж наші улюблені горобці та синички. Де, де? Вони пощезали з міст років з 20-30 тому, бо їх витіснили домашні голуби, зайнявши абсолютно все. І навіть місця для гніздування згаданих корисних птахів. А де ж їх гніздитися, коли навіть «голуби миру» і горища зайняли, де, в комфортних умовах впродовж сезону плодять до 3-5 виводків. 

Ні, боронь Господи, я ні скільки не нагнітаю ситуацію довкола «голубів миру». Адже що є, те й маємо. Але за висновками провідних екологів, якраз засилля домашніх голубів в містах й призвело до катастрофічного зменшення корисних для природи птахів. Зокрема, згаданого горобця, який, до речі, знищує каштанову міль. Та що казати: через засилля домашніх голубів тільки в Європі спричинило зменшення корисних птахів до 1 млрд особин. А 6 видів узагалі назавжди зникло.

А природа тимчасом не прощає жодного промаху в діяльності людини. Людині начебто все потрібно. В тому числі і освоєння навколоземного простору. Будь-яким чином. І що в результаті маємо? Спробуйте зараз у полі на роздоллі почути милий серцю спів жайворонка. Або побачити жовту трясогузку, яку я в далекому дитинстві за милу душу спостерігав на пасовищах за селом. Як-бо й інших не менш корисних птахів. Окремих видів очеретянок, щеглів, соловія (на Буковину він не прилітає вже кілька літ підряд), та й зозулі, кування якої чуємо все рідше та рідше. А ми тимчасом освоюємо, освоюємо… В результаті чого перелітні птахи збиваються з міграційних шляхів і масово гибнуть, так і не долетівши у рідну сторонку. За висновками тих же екологів тільки в Європі на сьогодні безповоротно зник кожен корисний 6-й птах. 

Повертаючись до проблеми із засиллям «голубів миру», її треба вирішувати усім миром, зважаючи, що вони представляють для людини серйозну загрозу здоров’ю. Ніхто, впевнений, не закликає до якихось радикальних засобів та методів. Але треба таки щось робити. Аби в містах ми знову побачили горобців та синичок. А в лісах та перелісках тишу по весні красній сколихував спів соловія, а десь у прибережжі Прута кувала віку тая сива зузуля. 

Іван Агатій, заслужений журналіст України       (спеціально для buknews)