Марія Порчук: «Мені хочеться кричати, що всі посади в міській раді не є політичними – це орган міського самоврядування, муніципалітет!»

Друкопис програми «Суть речей» на радіо Станція 103.2 ФМ від 19 лютого.

Запрошена гостя: Марія Порчук, заступник Чернівецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

Ведуча: Оксана Денисюк.

 ВЕДУЧА: 31 липня вас було призначено заступником Чернівецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради. Питання, якими ви опікуєтесь – це економіка, інвестиції та розвиток, так? Я нічого не забула, нічого не упустила?

 МАРІЯ ПОРЧУК: є заступники з питань діяльності виконавчих органів міської ради, але кожен заступник має свою парафію, що він курує. І саме питання економіки, залучення інвестицій і все, що з цим зв’язано – це та ділянка, на яку я якимось чином впливаю.

 ВЕДУЧА: власне, економіка та інвестиції для вас зовсім не нові.

 МАРІЯ ПОРЧУК: це моє.

 ВЕДУЧА: до того, як ви стали заступником міського голови, які корисні для Чернівців проекти ви вже зреалізували?

 МАРІЯ ПОРЧУК: це вже 16-ий рік, який я працюю у Чернівцях. І ті тематики, які ви перерахували, це те поле, на якому я працювала безпосередньо. Окрім громадської організації, яку я очолювала протягом цих довгих років і це все великий досвід, але багато знайомств, напрацювань, спілкувань з фондами мені дала робота на посаді координатора німецького проекту GIZ. Так, 31 липня за мене проголосували депутати міської ради, я досі всім дякую, тому що це була досить велика кількість депутатів, які довірили мені бути заступником – це 44 депутати. але у зв’язку з перевірками і всім решту я призначена офіційно з 1 жовтня 2014 року.

 ВЕДУЧА: які найперші кроки у своїй роботі ви виокремили як найважливіші на новій посаді?

 МАРІЯ ПОРЧУК: це дуже важке питання. Я по життю максималістка і тому дуже хочеться зробити все заразом. Але мої вчителі мені завжди наказували, що для того, щоб досягти певних успіхів повинна бути обов’язково пріоритезація. Так сталось, що я брала участь у підготовці стратегії розвитку Чернівців: першої, успішної, яку ми розробляли у 2006-2007 роках, та другої, яка до кінця не доведена, але я чудово знала основні напрямки розвитку міста. Вони не змінились. Стратегія дійсно є тим документом, яким треба керуватись, який допомагає, тобто це як Біблія для економічного розвитку міста і тому я гордилась, коли ми інноваційно на рівні України визначили три пріоритети. Тобто ми це не просто назвали розумними словами, але щоб було зрозуміло всім, ми визначили три такі пріоритети: Чернівці гостинне місто, Чернівці комфортне місто і Чернівці місто можливостей. Що означає – комфортне місто – абсолютний фокус на жителях Чернівців, щоб місто було комфортним для проживання, для реалізації своїх можливостей. Гостинне місто – це пріоритетний розвиток такого економічного сектору як туризм і всіх галузей, які з ним пов’язані, тобто у більшості для тих, хто сюди приїжджає. І місто можливостей – це те, що стосувалось залучення інвестицій, розвитку економіки, виробництва. Такі три пріоритети і не потрібно було нічого вигадувати – вони вже були на поверхні, просто треба було вже з цих пріоритетів визначати те, що треба було робити терміново і те, що можна робити зараз дуже швидко. Саме це і було тим дороговказом, з якого ми почали. Якщо врахувати, що це була осінь та врахувати всю нашу ситуацію і зважаючи на тему нашого ефіру: чи реальний розвиток Чернівців, я хочу сказати, що це не просто реально і можливо – це необхідно. І це ми робимо.

 ВЕДУЧА: посада заступника міського голови політична?

 МАРІЯ ПОРЧУК: знову цікаве запитання. Я вперше на вашій передачі і вдячна вам за такі запитання. Мені хочеться кричати, що всі посади в міській раді не є політичними – це орган міського самоврядування, це муніципалітет. Мені дуже подобається американська система підходу до керування містом, де обирають депутатів, де депутати обирають міського голову, а міський голова наймає сіті-менеджера, тобто наймає професійного класного менеджера, який приходить зі своєю командою. В цьому меседжі майже весь зміст, тобто у будь-якому місті реально щось зробити командою. А коли у нас політичні підходи до формування цієї команди, тоді виходить так, як казала моя бабка: один до лісу, а другий до бісу. Однозначно це має бути команда і це мають бути менеджери, професійні люди – тільки тоді є шанс на успіх. Тому я переконана, що формування складу міської ради може бути політичним, але що стосується виконавчого комітету і складу управлінь, відділів, департаментів – це мають бути професійні люди і їх політичність має бути в тому, що вони мають просто любити місто, в якому вони живуть.

 ВЕДУЧА: коли ви були депутатом міської ради, то очевидно, що створювали та подавали якійсь проекти для розвитку міста, чи вдавалось їх тоді реалізовувати, коли містом керував Віталій Михайлішин, в опозиції до якого ваша політична сила тоді була? Чи був тоді патріотичний дух міста на першому плані, чи переважали політичні моменти?

 МАРІЯ ПОРЧУК: дуже важко, коли ділять на білих і чорних.

 ВЕДУЧА: але так є – це політичні реалії нашого маленького міста.

 МАРІЯ ПОРЧУК: але, незважаючи на те, що я була у фракції Фронт змін і ми були на той момент чорні, я була координатором німецького проекту і все рівно ми робили дуже багато для Чернівців. Протягом німецького проекту за кошти економічної допомоги ми тричі презентували Чернівці на туристичній виставці в Берліні, ми зробили гарний туристичний портал, який зараз, на жаль, не дуже добре працює, але його краще оновити, аніж робити з самого початку. Ми зробили аудіо туристичні маршрути, за кошти проекту було зроблено ролики про Чернівці – ми почали витягувати місто на інший рівень піару та презентації. Це тільки те, що стосується туризму. І це робилось разом з органом місцевого самоврядування, з працівниками міської ради, якими на той час керував Віталій Михайлович, тому сказати категорично, що нічого не давали робити я не можу. Ми зробили концепцію розвитку Чернівців як міжрегіонального торговельного центру, її треба трошки адаптувати та впроваджувати, тому що я переконана, що це один з пріоритетних напрямків, які можуть дати дуже багато бонусів Чернівцям. Так, ми більше працювали на область, але у 2012-2013 роках ми працювали з містом і не заважало те, що я була депутатом міської ради – якщо бути відвертою і чесною.

 СЛУХАЧ: у мене два питання: щодо залучення переселенців з Криму і Донбасу до економічного розвитку міста і щодо співпраці з відомими українськими фондами – Дмитра Фірташа, Рената Ахметова та Пінчука?

 МАРІЯ ПОРЧУК: щодо переселенців – це питання на злобу дня. З одного боку це наша біда, а з іншого боку кожна біда може бути фактором можливостей. Що стосується міської ради, то у нас є волонтерські фонди, які працюють з переселенцями та для потреб учасників АТО, зараз міська рада виділила ще одне окреме приміщення для прийому цільової групи, для роботи з ними. Це буде два окремих приміщення, тобто окремо зможуть працювати для переселенців і для учасників АТО. Мова йде про приміщення у центрі міста – Центральна площа, 9 – відремонтовані гарні приміщення, але ми також будемо й надалі надавати наші кабінети: 109 та 308. Окрім цього, міська рада разом з обласною радою виграла конкурс ЄС, який дає можливість створити антикризовий центр для переселенців, де люди могли б зустрічатись, не тільки отримувати допомогу. Я розумію, що окрім фінансової допомоги, хоча це дуже важливо, є й інші потреби – є потреби працевлаштуватись, зустрічатись, говорити про свої проблеми, є потреби відновлювати документи і просто жити. Також у нас була розмова з переселенцями, колишніми працівниками Донецького театру ляльок, які спершу хотіли відродити це у Чернівцях, але справа у тому, що в них колектив розділився і тому можливості допомогти не було не тільки з нашого боку, але й з їхнього. Я розумію, що вони хотіли працевлаштуватись і йшла мова про наш центр «Шепетівка».

 ВЕДУЧА: так, і щодо цього ми маємо запитання від Людмили Григорчук, яка у Фейсбуці залишила питання: переселенки хочуть створити мистецький центр. Шукають приміщення. Кажуть, що зверталися з проханням прийняти їх до директора «Шепетівки», але вона категорично проти. Чи знаєте ви про цю проблему і чи не можете їм допомогти? Переселенки планують збиратися разом, співати, грати на музичних інструментах, просто спілкуватися. Їм це дуже потрібно.

 МАРІЯ ПОРЧУК: це запитання можна розділити на частини: приміщення, працевлаштування і реалізація того, що вони хочуть. Перше, щодо приміщення: він так і називається культурний центр, тому має бути відкритим для всіх і ми запропонували створення певного гуртка, тобто це реально. Щодо працевлаштування, якщо це люди фахові, то зараз відкрита вакансія художнього керівника цього культурного центру і ми будемо оголошувати конкурс. Ми розуміємо, що люди, які приїжджають – вони теж володіють певними навиками, досвідом і т.д. Третя частина щодо того, що вони хочуть зустрічатись. У нас була комісія, ми розглядали це питання і я запропонувала їм інституалізуватись – це може бути громадська організація, це не займає багато грошей, це не обов’язково навіть має бути юридична реєстрація, а, наприклад, шляхом оголошення. І в такому випадку вони матимуть можливість взяти участь у нашому конкурсі соціальних проектів, презентація якого відбудеться завтра. Звичайно, там будуть свої пріоритети, з міського бюджету поки що виділено 60 тисяч гривень, але ми перерозподіляємо залишки і шукаємо можливість збільшити цю суму для того, щоб ті громадські організації, які достойні і представлять конкуренту заявку отримали фінансування на реалізацію своїх заходів. Звичайно, якщо переселенки організуються, то в них величезні шанси виграти такий соціальний проект. І повернусь ще до приміщення на Центральній площі, 9 – за рахунок міських коштів та волонтерських організацій, а сама левова частка – це за рахунок коштів ЄС – облаштовується дуже гарний центр для проведення тренінгів, для зустрічей з психологами, для проведення майстер-класів тощо. Я ще раз переконана в тому, що треба з біди зробити велику можливість, тобто люди фахові, треба, щоб вони соціалізувались, відчували себе потрібними, думаю, що ми врахуємо цей такий урок. Якщо говорити взагалі про фонди, то буде несправедливо, якщо ми будемо говорити тільки про фонд Ахметова, Фірташа і Пінчука – прізвища скандальні, неоднозначні. Я дуже заздрю Львову, в якому за фінансування та сприяння фонду Ахметова була розроблена стратегія кластерного економічного розвитку міста, що дало величезний поштовх економічному розвитку Львова та фокусування на двох пріоритетних напрямках – це ІТ і туризм. Це не секрет, всі знають, що це було зроблено за фінансування фонду Ахметова, потім вони так само тісно працювали з Вінницею. З фондом Ахметова Чернівці не працюють, з фондом Пінчука Чернівці теж не працюють як орган місцевого самоврядування, але я знаю, що за сприяння цього фонду є класні школи для професійних людей, то, можливо, хтось з Чернівців брав в них участь, але я цього зараз сказати не можу. Що стосується фонду Фірташа, то не секрет, що третій рік поспіль за його сприяння чернівчани мали можливість відсвяткувати Новий рік, тобто цей фонд допомагав у фінансуванні безкоштовної ковзанки, оплачував оренду будиночків, де було Різдвяне містечко і будинок Діда Мороза з безкоштовними пряниками та оплачував роботу анімаційної групи. Але хотілось би продовжити розмову про більш серйозне фінансування та співпрацю Чернівецької міської ради з іншими фондами. Насамперед – це екологічний та економічний фонд НЕФКО, який складається з фінансових вливань 5 скандинавських країн, він несе екологічне навантаження і у нас тісна продуктивна співпраця протягом короткого часу. Ці всі бюрократичні процедури у них проходять повільніше, а нам треба вже. Я вже казала, що я свою професійну діяльність почала восени, коли стояло питання не тільки нашої незалежності, як держави, але й незалежності енергетичної і між цими речами я ставлю знак дорівнюю, тому що чим менше ми будемо залежати від російських енергоносіїв, тим більше Україна буде мати шансів на незалежність, як держава. Отже, ми почали з невеликих кредитів, але вони надзвичайно пільгові – коли дається кредит муніципалітету у валюті під 3% на 13 років з відтермінуванням сплати тіла кредиту до моменту використання коштів, то я думаю, що й кредитом це назвати дуже важко. Ми розглядаємо два кредити, які виграли комунальні підприємства міської ради, але з метою зменшення відсотків ми це оформляємо на міську раду, тому що коли це оформляється на комунальне підприємство – це 6% річних, а якщо на міську раду – це 3%, а оскільки ці комунальні підприємства майже на 100% фінансуються з міського бюджету, то ми й економимо цих 3%.

 ВЕДУЧА: що це за підприємства?

 МАРІЯ ПОРЧУК: Міськсвітло і Теплокомуненерго. Мова йде про 3,5 мільйони гривень на Міськсвітло на локальну заміну освітлення міста. І тут є момент – у нас ще не саме відстале освітлення, тому те, що ми поміняємо у центрі, у парку «Жовтневому» та Центральній площі встановимо у Садгорі, де питання освітлення стоїть дуже гостро, тому від цього проекту ми отримаємо подвійний ефект. Друге – це теж пільговий кредит на альтернативну котельню в одному з районів міста і це кредит на 6 мільйонів гривень. Окрім цього, також з НЕФКО і ще з одним скандинавським фондом ми вже десь на третій сходинці реалізації проекту енергоефективності у бюджетній сфері. Це означає, що залучаючи кредитні кошти фонду НЕФКО під 3% річних на 25 років ми розраховуємо на кредит від них на 5 мільйонів євро з відстрочкою до моменту освоєння коштів і виплатою тіла кредиту рівними частинами протягом 25 років. Цей кредит «смачний» тим, що він несе з собою в парі 3 мільйони євро гранду в інфраструктуру – це взагалі унікальна можливість, бо це кошти, які безповоротно вкладаються в інфраструктуру, в заходи енергозбереження шкіл і садочків міста. Запитання: для чого це? Відповідь проста – у світовому ракурсі йде велика боротьба зі зміною клімату. Окрім цього, ще десь 9 мільйонів євро до кінця року ми повинні вкласти у заходи енергоефективності шкіл і садочків. Для цього ми працюємо ще з іншим німецьким фондом, який окрім того, що багато допомагає інформативно, навчально, консультаційно, вони оплатили нам енергоаудит для того, щоб ми мали основу і знали які саме заходи нам потрібно робити. Вже проведено міжнародний тендер, куди подалось чотири міжнародні консалтингові фірми, виграла австрійська фірма, яка вже працює над техніко-економічним обґрунтуванням і до квітня у нас будуть всі заходи, які необхідно провести в школах і садочках з переліком ефективності кожного заходу.

 ВЕДУЧА: це довготривалі проекти, але я так розумію, що перші результати ми будемо бачити вже цьогоріч?

 МАРІЯ ПОРЧУК: ми дуже спішимо і в цьому є плюс, адже наші партнери бачать зацікавленість, що для них навіть є трошки дивним, адже будь-які органи державної влади – бюрократи. Ми б дуже хотіли, щоб перші заходи почали робитись влітку, щоб у зиму увійти більш підготовленими. Але це тільки одна сторона медалі. Ми розуміємо, що енергоефективність – це перше, адже це незалежність і це бюджетні гроші. Ми розуміємо, що на виході, коли тепло дійшло до шкіл і садочків, нам треба зробити все, щоб це тепло не тікало. І перші енергоаудити показали, що ці заходи можуть зберегти від 40 до 60% тепла. Коли я говорю про збереження, у мене перед очима така картинка, коли копійки наповнюють баночку – це бюджетні кошти, які можуть піти на інші потреби міста, а особливо, коли чуєш, що газ подорожчає на 280%, то бачиш, як вже не копійки, а пачки грошей виходять через дах чи вікна. І тому для того, щоб отримати максимальний ефект нам потрібно підійти комплексно, тобто треба не втратити тепло до того часу, як воно підійшло до шкіл і садочків. Кажуть, що відкривають тим, хто стукає і ми стукали у різні двері, стукаємо досі. І щодо теплозабезпечення ми мали тісні переговори з двома банками – це Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції і розвитку. І коли ми думали, що в нас все вийде з Європейським інвестиційним банком і ми були першими у спільній програмі з Мінрегіоном, то потім нам сказали, щоб ми не розраховували на державні гарантії, бо це дуже важка процедура, дуже бюрократична, то ми зараз отримали дуже гарні результати з інших дверей, куди стукали – це Європейський банк реконструкції і розвитку і 20 лютого на інвестиційній раді цього банку буде вирішуватись питання щодо фінансування міста Чернівців у розмірі 14 мільйонів євро, з яких 7 мільйонів кредиту під 6%, 3 мільйони кредиту під 0,75% на біокотли і 4 мільйони гранту на індивідуальні теплові пункти. І знову ж таки чому гранти? Для того, щоб зробити конкурентним ринок теплозабезпечення, адже звичайно, що Теплокомуненерго не дуже зацікавлено у збільшенні індивідуальних теплових пунктів, тому їм і надається грант для цього. Щодо кредитів, то вони будуть направлені на наші три основні котельні, які покривають 70% тепла в місті, абсолютна їх модифікація і модернізація, заміна десь 66 кілометрів труб – це все вже прораховано, саме головне, щоб нам завтра Бог допоміг і ми сподіваємось, що все буде добре, і влітку ми зможемо розпочати роботи.

 ВЕДУЧА: пані Маріє, ви говорили про те скільки ми можемо зекономити бюджетних коштів, запроваджуючи енергозберігаючі технології у місті. Протягом останній кількох тижнів я зустрічалась з гостями Чернівців, які востаннє тут були кілька років тому і фактично всі вони говорили, що, на жаль, місто стало гіршим. А ви як раз говорили про Львів, який добре розвивається зараз саме у туристичному напрямку. Це я так підводжу до того, що чи не на розвиток туризму раптом планується використовувати зекономлені гроші?

 МАРІЯ ПОРЧУК: ви провокуєте. Я не згідна, що Чернівці стали гіршими. Ми розуміємо, що у плані розвитку туризму нам потрібно зробити дуже багато і з цією метою ми запропонували депутатам, а вони підтримали, певні структурні зміни – ми виділили відділ туризму з департаменту економіки як окремий відділ, але, на жаль, так сталось, що цей відділ без працівників. У нас не відбувся конкурс через те, що учасники конкурсу не відповідали заявленим вимогам, тому ми будемо повторювати конкурс – анонсую, є вакансія на керівника відділу і фахівця відділу. Плани щодо туризму у нас великі і це те, що необхідно зробити. Як я розумію завдання міської ради – у промоції будь-якого напрямку, в даному випадку туризму. Я переконана, що міська влада має займатись муніципальним маркетингом, тобто її завдання максимально піарити місто, вона не може продавати місця в готелі чи вечері в ресторанах, вона не може проводити фахові екскурсії. Вона має піарити місто, щоб у місто приїжджали – це з одного боку, а з іншого боку – максимально, що вона може запропонувати – це об’єднати операторів, гравців на цьому ринку. Які наші невеличкі перемоги? Чернівці, як окремий суб’єкт, а не просто місто Чернівецької області, було представлено на туристичній виставці в Києві. І ми зробили банер вулиці Кобилянської (не університету, який і так всі знають) з перспективою, з чистим небом, з нашими літніми майданчиками і мені дуже хотілось, щоб цей банер передавав атмосферу Чернівців, мені дуже хотілось, щоб цей банер говорив за нас: що тут безпечно, що тут цікаво, що тут пахне кавою і що тут дуже смачні штруделі. Тобто є все, чого хоче турист, а він хоче подивитись, відпочити, почути, поїсти. Туризм – це емоції. І ось на цьому банері були зображені люди з дітьми, красиві жінки, а в кафешках сиділи задоволені усміхнені обличчя. Хотілось передати емоції – безпечність, смачність і цікавість. Це те, чим володіють Чернівці і це потрібно максимально передати. На найближчий квартал ми маємо кілька заходів, до яких ми вже готуємось. Перше – участь у туристичній виставці наприкінці березня в Києві саме Чернівців. Ми не заперечуємо області і тому кажу саме про партнерство, тому що коли ми виставляємось і пропонуємо область з «зеленим» туризмом, з горами, з туристичними комплексами, лижами, грибами разом з містом, то це 1+1, яке дорівнює 3. Тому що ми показуємо, що ви можете мати гори та місто, тобто інші відчуття і протягом 3-5 дів ви можете багато що побачити. Також у березні ми будемо виставляти Чернівці та область на виставці в Бухаресті, хоча розуміємо, що у зв’язку з цими подіями Україна зараз не є надто привабливою для туристів, але ми будемо працювати ціленаправлено, щоб не втратити нашого найближчого сусіда і цей сегмент туристів. Наприкінці травня буде виставка «На гостини до українців», де ми також будемо брати участь. Зараз йде перерозподіл туристів, ми свідомі, що у зв’язку з цими подіями грошей багато немає в тих, хто хоче поїхати та відпочити, тому ми маємо запропонувати їм Чернівці – ми не є надто дорогі, ми цікаві, ми комфортні, ми гарні. І ще ми хочемо зробити навіть міжнародне відкриття туристичного сезону на початку травня і тому запрошуємо не тільки туристичних операторів. Я категоричний противник того, щоб рахувати прибутковість чи корисність туризму для міста через туристичний збір – це нонсенс, я вважаю, що він навіть більше заважає розвитку туризму, аніж допомагає. Я запрошую наші готелі, ресторани, туристичні комплекси – давайте разом робити це все дуже потужно, разом ми сила, я переконана. Зараз створились такі умови, Львів вже знають всі і ми навіть пропонуємо такий кластерний підхід – у нас є домовленості з туристичними операторами Львова і вони готові продавати Львів+Чернівці, а ми готові продавати Чернівці+Львів і ми готові продавати Чернівці+Хотин+Кам’янець-Подільський і Чернівці+область. Мені дуже подобається як зараз продаються екскурсії навіть для чернівчан, адже на правду багато хто з нас навіть не знає, які цікавинки готують Чернівці. Я собі планую і дуже хочу пройтись по Булгаковським місцям – вони є у Чернівцях, а я їх не знаю. 

 ВЕДУЧА: Чернівці – це чернівчани. На вашу думку, що кожен з нас, кожен чернівчанин може зробити для економічного розвитку міста і для того, щоб ми були туристично привабливим, успішним, усміхненим, гарним містом в Україні?

 МАРІЯ ПОРЧУК: хочу найперше побажати всім чернівчанам та українцям, щоб у нас був мир. Я переконана, що кожен чернівчанин робить те, що може, як може і де може. А щодо розвитку – я закликаю кожного чернівчанина, як би це не було банально: давайте любити своє місто, давайте не смітити, давайте берегти ресурси міста. І звертаюсь: якщо у вас є ідеї, знайомства, будь ласка – приходьте. Міська влада не є чимось відокремленим, це частина чернівчан і міська влада – це ми всі, адже орган місцевого самоврядування, від слова громада. Не треба себе відокремлювати і думати: от ви собі при владі, давайте, працюйте, а я подивлюсь що у вас там вийде і вас покритикую. Давайте це робити разом, є ідеї – чудово! Разом ми зможемо зробити дуже багато.

Інформаційний партнер програми «Суть речей» на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua