Ліси – скарби для народу, а не для олігархів

Лісова галузь на Буковині почала розвиватися з приходом австріяків. Саме вони розпочали впорядковувати лісові масиви: провели зйомку, опис лісів, створили лісову охорону. У лісах і тепер можна зустріти межові знаки – дубові стовпці та глибокі рови, які відділяли ліси Релігійного фонду від інших власників.

У книзі «Загальне краєзнавство», виданій краєвим жандармським управлінням 1898 року в Чернівцях, є відомості про площу лісів, їхній запас, приріст на 1 га, переробку деревини, лісові дороги, вузькоколійки, сплавні контори, експорт пиломатеріалів і багато інших цікавих даних про лісову галузь.

Минуло понад 100 років. Ліси, викохані нашими дідами та прадідами під керівництвом австрійських лісівників, вирубали, а на їх місці ростуть нові, хоч у Чудейському лісництві, на Сторожинеччині, ще є ділянка площею 0,9 га, на якій росте модрина європейська. Її вік 150 років, а висота понад 40 м.

Змінилось кілька поколінь, та є чимало трудових династій лісівників, які дбайливо і з любов’ю доглядають ліси, маючи великий досвід, успадкований від дідів та прадідів.

Буковинські ліси завжди приваблювали своєю красотою, колоритністю та різноманітністю. Вони розташовані у рівнинній, передгірській та гірській зонах. У свій час колишній король Румунії Мігай приїздив сюди на полювання, про що нагадує збудований для монарха мисливський будинок в Їжівському лісництві. Відома співачка Едіта П’єха приїздила відпочивати на Путильщину.

Те, що лісова галузь на Буковині розвивається в потрібному напрямку, виконуються в повному обсязі всі лісогосподарські заходи, не раз відзначали колишні керівники Держлісагентства та їхні заступники під час інспекційних перевірок: Микола Тимошенко, Микола Шершун, Володимир Пристая, Юрій Марчук та інші.

Кілька років тому з’явились «активісти», які безпідставно зупиняють лісовози та машини з лісопродукцією. Неодноразово на станціях Глибока-Буковинська та Вадул Сірет вони вимагали розвантажувати вагони з дровами, які Сторожинецький лісгосп відправляв на фірму «Shweighofer», що в Румунії. Державне підприємство зазнало збитків, а активісти нічого протиправного не виявили. Перешкоджали вони й Кіцманському лісництву.

Держава звела фінансування з держбюджету на проведення лісогосподарських робіт до нуля, тому лісівники проводять посадку лісових культур, освітлення, прочистки та інші роботи за власні кошти, які мали б використати для оновлення техніки, модернізації виробництва, закупівлі сучасних станків для переробки деревини. А якщо ще введуть новий податок на лісові землі, то лісгоспи стануть банкрутами. У парламенті є проект законів про внесення змін до Податкового кодексу України. Ставка податку на лісові землі обмежуватиметься розміром не до 5%, як зазначено у чинній нормі Податкового кодексу, а лише до 0,1%. Але це тільки проект.

Багато розмов точиться про передачу лісів у концесію.

Постійні перевірки різних силових структур, інспекцій, податківців не дають лісівникам працювати спокійно. Попри все вони сплачують мільйонні податки до держбюджету, не мають заборгованості по зарплаті та внесках у Пенсійний фонд, допомагають лісівникам південних областей держави, у яких важке фінансове становище, а також бійцям на сході. Ветеранам АТО завозять паливні дрова.

То чому таке ставлення до лісівників? Йде війна, і нам як ніколи потрібні взаєморозуміння, єдність, згуртованість і виваженість.

 Волинський десант у буковинських лісах

Більше двох років обов’язки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) виконував перший заступник. Кілька здібних фахівців краю проходили співбесіду в Держлісагентстві на призначення очільником буковинських лісів, але чомусь не пройшли… Мабуть, столичні керівники захотіли мати свого… І знайшли… аж на Волині. 32-річного Віктора Сахнюка призначили 19 грудня минулого року на посаду заступника начальника Чернівецького ОУЛМГ. Він же виконував обов’язки начальника.

Всі дивувались такому призначенню, адже в області багато досвідчених лісівників з діда-прадіда. Згодом пішли розмови, що Сахнюк має високих покровителів у столиці. У городі бузина, а в Києві дядько?

Я зустрівся з Віктором Анатолійовичем десь через 3 тижні після його призначення.

– Мене направили у довгострокове відрядження – сказав він. – Я вже ознайомився майже з половиною лісгоспів. Станом лісів задоволений, зруби зачищені десь на 70%, решта до весни будуть доочищені і там проводитимуть лісовідновні роботи. Потрібно збільшувати вихід ділової деревини у спецлісгоспах АПК. Я поставив завдання директорам цих підприємств у місячний термін ввести електронний облік деревини.

На моє запитання, чи не буде міняти кадри, сказав:

– Я за 12 років роботи пройшов шлях від майстра до першого заступника начальника Волинського облуправління і знаю всі тонкощі ведення лісового господарства. Якщо підприємство працює стабільно, виплачує зарплату, сплачує податки, ліси в належному стані, то у мене ніяких претензій бути не може.

Видно сподобались новому начальнику ліси і краєвиди, мисливські угіддя і буковинська мамалига з бринзою та яєчнею, бо незабаром з Волині прибуло ще 5 «десантників». Це колишній директор одного з лісгоспів Сергій Смічик, який обійняв посаду заступника. Одного «десантника» відправили в Сторожинецький держлісгосп інженером лісового відділу, інших – у Чернівецький та Сокирянський лісгоспи.

Пішли чутки, що в лісгоспи Буковини завезуть консервовані гриби та березовий сік з Волині а також, що незабаром замінять деяких директорів лісгоспів. Сік закупили тільки два підприємства. У Чернівецький лісгосп надійшов рахунок на передоплату, та директор відмовився перераховувати кошти.

Друга наша зустріч із Віктором Сахнюком відбулась 22 червня, через кілька днів по тому, як його призначили начальником ОУЛМГ. Очільник Буковинських лісівників похвалився, що за 5 місяців цього року у порівнянні з минулим об’єм реалізації деревини зріс на 25%, а середня зарплата збільшилась на 1000 грн і становить 8539 грн.

– У галузі краю працює близько 3000 чоловік, це ж кожного місяця 30 млн грн!!! –
з піднесенням сказав начальник. Розповів, що за два весняних місяці облаштовано 38 рекреаційних майданчиків, встановлено 700 щитів наглядної агітації.

Як уточнюють лісівники, частина щитів була виготовлена на Волині, але це заслуга лісгоспів області, бо управління своїх коштів не має.

Хоча Віктор Анатолійович говорив, що управління має лиш рекомендаційні важелі, та робилось усе в наказовому порядку. На мою думку, це добре, але коли жодної копійки не виділяється на проведення лісогосподарських заходів, то такі рекомендації можна було відкласти на пізніший період, а закупити станки й іншу техніку.

Забігаючи наперед, скажу, що про щити та рекреаційні майданчики досить критично висловилися 10 грудня на профспілкових зборах колишній начальник облуправління Анатолій Ковальський і кілька учасників зборів.

Поскаржився Сахнюк, що не зміг знайти працівника на посаду головного бухгалтера управління на період декретної відпустки, бо мізерна зарплата. Ходив до голови облдержадміністрації, шукав і в лісгоспах, та дарма. Знайшов аж… на Волині. Цікаво, як виживатиме головний бухгалтер на мізерній зарплаті, винаймаючи житло у Чернівцях, яке досить дороге.

– Ми є координуючий, рекомендуючий і контролюючий орган і в економічну діяльність лісгоспів не втручаємось, – повторив мені Сахнюк.

 Несподівана комісія

Про таке «невтручання» я дізнався на виробничій нараді в Сторожинецькому держлісгоспі 23 червня. Цього дня в лісгосп мали приїхати члени комісії, аби зачитати акт перевірки, яку проводили 14-22 червня. Комісія Держлісагентства в кількості понад 20 чоловік перевіряла лісгоспи області. Найбільше ті, в яких термін контракту трудової угоди директорів закінчувався цього або наступного року. В комісії були фахівці з різних областей України. Про приїзд комісії ніяких повідомлень на сайті ОУЛМГ не було. Я спитав Віктора Сахнюка чому. Він відповів:

– Ви погано дивитеся сайт.

Але таки не було, це можуть підтвердити всі. 

– А з чим пов’язаний приїзд?

– Митниця допустила збитків на 28 млн грн. Лісгоспи відправляли технологічні дрова замість паливних.

– То чому перевіряють не митницю, а лісівників?

– Вони могли зрубати більше.

Комісія особливих порушень не виявила. Стало відомо, що члени комісії приїдуть на 11 год. в Сторожинець ознайомити колектив з результатами перевірки. Та ніхто не приїхав. Чекали кілька годин. Згодом з управління повідомили, що комісія терміново виїхала з області. Зателефонували Сахнюку, аби він приїхав зустрітися з колективом лісгоспу, та він відповів, що на збори колективу їхати не зобов’язаний. (Додам, що чекали його півдня і в квітні кілька десятків людей, коли лісгосп вручав документацію та ключі від 5-тьох нових трелювальних тракторів). Отже, не вперше знехтував запрошенням дирекції та колективу.

Знайшли час приїхати на збори голова Сторожинецької РДА та райради Ярослав Бартош та Іван Лосік, депутат облради Іван Палій, голова галузевої профспілки Володимир Барабах. Емоційним був виступ лісничого Буденецького лісництва Василя Карлійчука:

– Чому не приїхав до нас начальник управління, аби вислухати нас? Навіщо посилати таку комісію? Я в галузі працюю 50 років, і всяке було, але я бачу, що наше підприємство хочуть знищити, довести його до банкрутства.

– Ми неодноразово запрошували начальника на зустріч з колективом, та він ігнорує.

Микола Костюк – лісничий Верхньо-Петрівецького лісництва:

– Я виставляю на аукціон 104 кубометри бука першого сорту 3-го числа, а 17-го управління дає результат, погоджує чи не погоджує. 502-й, 503-й лоти проходять, 530-й також, а наш ні. Це або непрофесіоналізм, або шкідництво, або… не знаю, якими словами назвати такі дії. Продукції на складах на 2 млн грн. Бук тріскає в штабелях. Ми маємо прямі договори з біржею. Я хотів би задати питання начальнику – чому так???

Виступів було багато. Як з’ясувалося згодом, подібні випадки втручання управління в біржові торги були і в Чернівецькому лісгоспі.

Директорів та головних спеціалістів лісгоспів викликали в Київ… для підписання акта перевірки. Стало відомо, що особа, яка перевіряла відділ кадрів Чернівецького лісгоспу, сказала, що директору контракт не продовжать. Це було в червні місяці, отже питання усунення Тимофєєва з посади готувалося заздалегідь. Чим він не вгодив новопризначеному начальнику? Своєю принциповістю, незмінною позицією, не хотів виконувати різні забаганки та протизаконні вказівки Сахнюка, зокрема закупити березовий сік з Волині, на який прийшов рахунок, хоч деякі лісгоспи під тиском начальника все ж таки придбали сік.

Був також конфлікт на рахунок легковика «Renault Duster», який лісгосп мав придбати для управління. Сахнюк захотів придбати негайно, та підприємство не мало коштів і придбали авто в кредит.

Було також завдання Держлісагентства збудувати автономну котельну на твердому паливі для адмінбудинку Чернівецького лісгоспу – тим самим відмовитись від централізованого опалення. Але це шкідливі викиди, а поруч з адмінбудинком – лікарні, навчальні заклади. За невиконання доручення директор отримав догану.

Третій пункт підстави для звільнення – несвоєчасний ремонт актового залу, в якому управління проводить колегію та збори.

А ще Тимофєєв відмовився підписати договір на реалізацію дров по занижених цінах комерційним структурам, директори яких наближені до Сахнюка.

Варто зазначити, що лісгосп має досить привабливе розташування. Це ліси довкола Чернівців, приміська зона Цецино, Валя Кузьмін, а ще ліси вздовж річки Дністер, які приваблюють олігархів. Отже, в директорському кріслі потрібно мати свою людину. Масиви лісгоспу розташовані в семи адміністративних районах, а лісгосп зареєстрований як юридична особа в смт Глибока.

Олександр Тимофєєв у лісовій галузі понад 30 років, з 2005-го директор. Працівники розповідають, що прийняв підприємство з боргами, зарплату не виплачували по півроку. Згодом мало-помалу все налагоджувалось, а тепер, коли йому залишилось до пенсії 3 роки, контракт не продовжили.

Мені не раз доводилось бувати на Глибоцькій лісодільниці і маю з чим порівняти. Тепер там встановлено сучасне обладнання, сушильні та пропарочні камери, збудовано цех переробки, проведена реконструкція. Працівники Держлісагенства, які тут побували, сказали, що це один із кращих деревообробних цехів України. Нинішній начальник лісодільниці Олександр Кірик розпочав тут свою трудову діяльність понад 40 років тому.

8 років тому мені довелось побувати в Кіцманському лісництві. Контора була як звичайнісінька сільська хата 60-х років минулого століття. Після реконструкції та капремонту любо глянути. Є всі побутові зручності, як у місті. І це зробила жінка-ліснича з допомогою дирекції лісгоспу.

Завершили будівництво контори Кучурівського лісництва, яку почали зводити ще чверть століття тому.

 Чужаків керувати не допустимо

Я домовився з Сахнюком про зустріч у четвер, бо 19 грудня спливає рік його плідної діяльності на Буковині. Коли приїхав, сказали, що він буде пізніше. Біля входу в Чернівецький лісгосп на східцях побачив з десяток людей. Зайшов у вестибюль, то там було понад 100 людей. Як з’ясувалося згодом, це працівники лісництв приїхали на навчання.

Одночасно заступник начальника управління (2-й «десантник») представляв колективу чергового «десантника» з Тернопільщини Михайла Кільчицького на посаду т.в.о. директора лісгоспу в зв’язку з непродовженням контракту з Олександром Тимофєєвим (наказ Держлісагенства №462/Н від 22.10.2018 р.)

Мені пригадалися сторінки з історії Буковини початку 50-х років, коли кадри присилали з центру (голів колгоспів, учителів, фельдшерів і інших), аби мати своїх надійних людей.

Заступник намагався провести новопризначеного до директорського кабінету, та працівники перекрили вхід на другий поверх. Сергій Смічик сказав, що контроль за виконанням наказу покладено на управління – і вони повинні його виконати, та працівники були непохитні.

– Наказ виданий з порушенням закону, – сказав головний інженер Олександр Малишевський. – Звільнення не погодила Глибоцька РДА.

Виступи і звинувачення з обох сторін тривали понад годину.

– Віднині є діючий виконуючий обов’язки директора! – підвищеним тоном сказав Смічик. – На це є відповідний наказ!!!

Не домовившись нічого, заступник та Кільчицький під вигуки «Ганьба!» вийшли з приміщення.

– Чому не радилися з нами, а з Громадською радою при управлінні? Ми що – не громада? Хіба рада краще знає нашу роботу та показники?

 «Чорна» рада і козацька варта

Близько півтора року тому при ОУЛМГ створена так звана Громадська рада. Очолив її ще досить молодий пенсіонер-відставник МВС Іван Федорійчук.

З достовірних джерел мені стало відомо, що в раді нема жодного фахівця з лісотехнічною освітою. Тож що може радити така рада? Свого часу хотів стати членом ради і колишній начальник управління, який раніше 12 років обіймав посаду міністра лісової галузі Криму, кандидат наук, нині викладач ЧНУ Анатолій Ковальський, але йому відмовили.

Цієї осені члени ради перешкоджали роботі заготівельної бригади Кіцманського лісництва поблизу села Кострижівка.

Згодом приїхав і начальник управління, та в лісгосп не зайшов. Разом із Сахнюком з’явилися «зелені чоловічки». Молодики в зеленому одязі стали на дверях управління.

– А Ви куди йдете? – запитали мене грізно.

– До начальника. Я домовився.

– Не можна!

Але, оглянувши редакційне посвідчення, пустили.

Начальник звично розповів про досягнення за 11 місяців. Про те, що встановили 700 щитів наглядної агітації, 78 рекреаційних майданчиків, фонд оплати зріс більш ніж на 50 млн грн. Розрахункова лісосіка зменшилась на 34,5 тис. м куб., проте реалізації плюс 81 млн грн.

– За ці кошти ми закупили транспорт, забезпечили спецодягом усіх штатних працівників.

На питання про заміну керівників двох лісгоспів Віктор Анатолійович повідомив, що закінчився контракт директорів «Хотинського лісгоспу» та «Чернівецького лісгоспу». Наказом Держлісагентства тимчасово призначені виконуючі обов’язки директорів.

– Ми вивчали біографії, оцінювали фахові здібності і ніяких недоліків не знайшли. Ще раз нагадую, що вони призначені на законних підставах, і на те, що хтось хоче, хтось ні, є діюче законодавство.

Згодом я поспілкувався з одним зеленим чоловічком. З’ясувалося, що це – члени ГО «Козацька варта». Я спитав, що вони тут роблять.

– Маємо очистити стоянку від авто.

Цими авто приїхали працівники лісгоспу на навчання.

– Ви працюєте чи навчаєтесь?

У відповідь мовчанка.

– А хто вам платить зарплатню?

Співрозмовник повернувся спиною до мене і пішов.

Працівники лісгоспу кажуть, що бачили цих козачків тут неодноразово...

Вдалося поспілкуватись і з Михайлом Кільчицьким, новопризначеним т.в.о. директора ДП «Чернівецький лісгосп». Він розповів, що родом з міста Чортків, 1961 року народження. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут, працював майстром, інженером, лісничим на Закарпатті. Був начальником базового лісорозсадника в Самборі, на Львівщині. Згодом 16 років – директором ДП «Чортківський лісгосп», а потім 4 роки помічником народного депутата Ігоря Побера від партії УДАР.

– Я написав заяву в Держлісагентство. Хочу закінчити трудову діяльність у лісовій галузі. Працівники «Чернівецького лісгоспу» сказали мені багато негативу. Зв’язок тепер – не проблема, і їхні колеги з Чорткова та Закарпаття можуть розказати правду про «десантника».

– А хіба не можна було підшукати кандидатуру з лісгоспу на посаду т.в.о.? – спитав я Сергія Смічика.

– До нас ніхто не звертався.

– А якби звернулись?

– Справа би, може, вирішувалась в іншому руслі. А те, що люди зібрались, то треба ще з’ясувати, що це за навчання, чи мають вони відрядження і чому не на робочих місцях.

Згодом Смічек вийшов, з «зеленими чоловічками» вони сіли у дві патрульні машини Рено Дастер і поїхали. Наступного дня я дізнався, що були в лісових масивах Турятського, Тарнавського та Кучурівського лісництв. Перевіряли, чи, бува, якийсь дядько-пенсіонер не везе на підводі з лісу хмиз або сушняк, чи не сховав під ріщем якусь метрівку? Чи мстили за недопущення в службовий кабінет директора?

Лісгоспівці повідомили, що о 12 год прийде начальник управління разом з т.в.о., але не прийшов. Мабуть, зачув, що пахне смаленим. Чортківський десантник нервово тупцював по коридору та приймальній управління, а в Сахнюка радились, як вийти з цієї каламуті, створеної з його участю.

Запросили Сахнюка письмово на п’ятницю. Кажуть, що приїде в.о. голови Держлісагентства Володимир Бондар.

У понеділок, 10 грудня, в День прав людини, приїхали понад 150 чоловік членів профспілки на профспілкові збори, і нарешті Сахнюк В. А. вперше зустрівся з колективом, хоча контора управління по сусідству за 15 метрів. Не по-сусідськи.

На збори запросили ЗМІ, голову галузевої профспілки Володимира Барабаха, заступника голови Глибоцької РДА Олександра Коломійця, колишніх керівників облуправління лісового господарства. Питання було одне – причина звільнення Тимофєєва. До Сахнюка було багато питань, і їх ставили руба:

– Хіба в колективі немає фахівця, який би виконував обов’язки директора? – спитав головний інженер лісгоспу Олександр Малишевський. – Перед вами стоїть завдання знищити колектив лісгоспу. Коли ви мене визвали в кабінет, то з ваших уст я почув, що ви розженете Чернівецький лісгосп, весь колектив. Чому ви дзвонили на біржу без нашого дозволу? Ви говорите, що ми нанесли збитків на 8 млн грн, та якби це було так, то нас усіх давно б уже посадили. Ви прийшли сюди керувати, а не розганяти.

Виступали як фахівці апарату лісгоспу, так і лісничі та майстри.

– Ми прийшли захистити наші права і директора, – в унісон звучало з залу.

Головний лісничий Вадим Скакун спростував усі звинувачення Сахнюка про кримінальні справи, порушені проти лісгоспу:

– Вони всі сфабриковані, – сказав Вадим Іванович. – Ми були в обласній екоінспекції, в Мінекології – і в нашій роботі ніяких порушень не знайшли. Незабаром буде рішення суду – і ми докажемо свою невинуватість.

– Такого директора у нас ще не було. він усе робить виважено, мудро, для підприємства, а не набудовує собі будинків.

– Я працюю з Тимофєєвим понад 30 років, – сказав начальник Глибоцької лісодільниці Анатолій Кірик. – Олександр Петрович не терпить брехні, безгосподарності, поважає колектив, завжди допомагає людям і всі речі називає своїми іменами.

Колишній начальник управління:

– Вікторе Анатолійовичу, коли ви приїхали на Буковину, то я вам порадив – ведіть себе тут по-буковинськи. А ви мене не послухали – і от наслідки… Чому ви не зустрілися з колективом, аби почути його думку раніше, а не сьогодні? Поруште клопотання перед Держлісагентством про скасування наказу, вибачтеся перед колективом лісгоспу, а якщо ні, то збирайте чемодани і їдьте на Волинь.

Виступів і запитань до начальника було ще багато-багато. Збори ухвалили рішення направити лист до Президента, прем’єр-міністра, в ЦК профспілки та Держлісагентство.

Як повідомили мені вчора, на стадії вирішення питання про призначення т.в.о. директора з фахівців лісгоспу.

Петро КИРСТЮК

Фото автора

Газета «Відродження», 13.12.2018 р.