Лаванда - по всьому полю, це вам не звіробій, від чаю котрого хочеться танцювати, знаменита арніка, рута-м'ята і, звісно, не іван-чай

Достеменно відомо, що у всьому є міра. Навіть при вживанні (в Україні-неньці не п'ють, а лишень вживають) порційки горілочки заздалегідь гоже ще на тверезу клепку поміркувати: скільки годен хильнути за миле здоров'ячко аби градуси не звалили? Попробуй заперечити.

Утім, любі друзі, як ліпше знаєте від автора цих рядків, це стосується не тільки балади про горілочку. І уже, взявшись за боки, "тішимося": на деяких ділянках нашого краю, зокрема під новоселицькими Боянами та на Кіцманщині, не думаючи мізками, взяли і розмістили аж на десятках гектарів таку екзотичну, з агрономічної точки зору культуру, як лаванду. Вірніше культуру, бо ця лаванда за всіма вимірами є трава травою. А відай, ще гірша. Бо ті, хто її розмістив, втямки так і не спромоглися роз'яснити люду: а що в результаті дасть нам ця лаванда і, як мовиться, з чим вона використовується? Ну голова пухне од роздумів по темі.

Прихильники цієї лаванди, вірніше трави, на рівні якоїсь лободи або будяка зголосили, що націдять масла чи то для парфумерної забаганки чи ще якогось дідька. Ну гаразд, подумав: садіть і сійте, але ж не на цілих гектарах від горизонту до горизонту. А аби не набити оскомину, на сотці-другій. А в решту святої землиці дайте насіннячко святої пшенички та іншого хлібного зела. Бо і ви день Божий розпочинаєте з шматини хліба, який був і повіки буде усьому голова.

Втямили ви? Навряд!!! Але на всяк випадок знайте, що на Буковині, в нашому благодатному краї матір-природа з Господнього благословення подарувала такі цілющі рослини, які упевнені, в сто разів корисніші та помічніші для нашого здоров'ячка, як ваша лаванда. На всяк випадок, затямте. Це той же звіробій, від чаю котрого хочеться танцювати, знаменита арніка, рута-м'ята. Ну, і звісно, іван-чай. Не лише тому, що й автор цих рядків також на ймення Іван...

Іван Агатій

Фото: Чернівецький промінь