Розбитому чернівецькому водоканалу саме припливло до рук велике щастя: воно майже задарма отримало дві нові потужні пісколовки для очисних споруд. Комунальне підприємство якраз шукало близько 10 мільйонів гривень, щоб терміново замінити старе обладнання, оскільки ледь відкараскалося від 20 мільйонів гривень штрафних санкцій, нарахованих державною екологічною інспекцією за ненормативні скиди брудних стічних вод (сплатили лише 2 мільйони, але й це для підприємства великі гроші).

Аж ось Євросоюз дав згоду реалізувати запропонований Буковинським центром реконструкції і розвитку транскордонний проект «Поліпшення екологічної ситуації в басейнах річок Прут і Дністер через покращення систем очистки стічних вод у Чернівцях і Дрокії», який передбачає встановлення на водоканалі сучасних пісколовок.

Знецінені гроші

Задум був такий: Чернівці максимально фільтрують викиди у Прут завдяки сучасним уловлювачам твердого стоку, а молдовське місто Дрокія, що нижче за течією, пропускає стічні води через нові модулі інтенсивної біологічної очистки. І далі річка котить чисту хвилю до Румунії в Дунай.

Головний партнер Євросоюзу — Чернівецька міська рада. Їй як найбільш зацікавленій стороні дали змогу сформувати кошторисний запит, а відтак — бюджет проекту, який фінансували спільно: 10% — Чернівці, решту — Євросоюз (такі самі умови прописали і для районної ради Дрокії).

За цифрами, звісно, звернулися до водоканалу. Його спеціалісти разом із департаментом ЖКГ міськради на око оцінили вартість обладнання і будівельно-монтажних робіт, випадково помилившись (як потім самі визнали) на кілька мільйонів гривень. Буковинський центр реконструкції і розвитку, головний менеджер проекту, без уточнень і перевірок зафіксував названу суму в контракті, який у грудні 2013 року урочисто підписав з представниками ЄС тодішній керівник Чернівців Віталій Михайлішин. Місто зобов’язувалося сплатити з бюджету за пісколовки 61 тисячу євро, а Євросоюз — 426,3 тисячі. До слова, проект загальною вартістю понад 1200 тисяч євро передбачив 203 тисячі безпосередньо Буковинському центру реконструкції і розвитку за належний менеджмент.

Половина суми від ЄС одразу надійшла на рахунок міськради, її конвертували у гривню, яка одразу знецінилася валютним стрибком. А виконана після отримання гранту проектно-кошторисна документація засвідчила, що встановлення пісколовок потребує ще додаткових 207 тисяч  євро. «Чим ви думали раніше?» — слушно запитали комісари ЄС і, звісно, відмовилися доплачувати до вже наданого Чернівцям гранту.

Дольова участь міста у проекті з 10% сягнула 43%. Тепер Чернівці мають внести 320 тисяч євро (торік — 61 тисячу). Перед новообраним міським головою Олексієм Каспруком постала необхідність виправити помилки менеджменту проекту і спрямувати з резервного фонду 8,1 мільйона гривень, щоб закрити дірку у його співфінансуванні. 

Нічого не знали, нічого не чули?

«Ми обов’язково знайдемо і покараємо винних у прорахунках, бо через них місто втрачає бюджетні мільйони», — пообіцяв депутат міськради, голова постійної комісії з бюджету і фінансів Ростислав Білик, який окремим розпорядженням попереднього міського голови з самого початку офіційно представляв Чернівецьку міську раду у «пісколовному» проекті.

«Не було прозорості, нас ніхто ні про що не інформував», — обурювався депутат Дмитро Сірман, який, коли формували технічну і фінансову документацію, саме очолював департамент житлово-комунального господарства Чернівців, а отже, краще за всіх мав би знати про ситуацію.

Багато хто з народних обранців взагалі уперше почув про важливий для міста транскордонний проект. Але це не завадило їм здійняти гучний скандал із закликами розірвати контракт з ЄС і звинуватити міськраду ледь не у фінансовому шахрайстві. Хоча міськрада — це в першу чергу депутати, які представляють і відстоюють інтереси територіальної громади.

До речі, саме тоді, коли зароджувався проект з пісколовками, депутати Чернівецької міської ради у нинішньому складі першими в країні зробили революцію у місцевому самоврядуванні (хтось називає це палацовим переворотом). Вони намагались довести, що господар міста — депутатський корпус, а не міський голова, якого й відправили тоді у відставку. Але, схоже, так і не зрозуміли, що керувати містом означає відповідати за ухвалені рішення і кроки, зокрема й залучати позабюджетні кошти через участь у  міжнародних програмах.

— Історія з пісколовками показала, що міська влада не готова співпрацювати з європейською спільнотою в інфраструктурних проектах. Хоча це потужний додатковий фінансовий ресурс і дієвий засіб розв’язання нагальних проблем територіальних громад. Те саме можна сказати про обласну і районні держадміністрації, — зазначає виконавчий директор Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав Кирпушко. — Причина не тільки у браку відповідних спеціалістів в органах влади. Немає виважених стратегій розвитку територій, визначення пріоритетів.

Подайте місту!

Після палких дискусій і багатогодинних засідань депутати міськради таки згодилися надати з резервного фонду на пісколовки додатково 5 мільйонів гривень, аби зберегти репутацію міста як надійного партнера і не ставити під сумнів подальшу участь Чернівців у транскордонних проектах ЄС. Депутати також звернулися до Кабінету Міністрів, Міністерства екології, обласної державної адміністрації та обласної ради з пропозицією долучитися до співфінансування пісколовок…

Нові пристрої мали запрацювати у жовтні нинішнього року. Проте лише днями замовник нарешті зміг визначити виконавця робіт. Тим часом Брюссель, обіцяючи продовжити контракт, офіційним листом зажадав від Чернівців пояснень у зволіканні реалізації «пісколовного» проекту та ще шести проектів, у яких в області також виникли схожі проблеми.

«Має бути конструктивна співпраця, а не галас перед виборами»

 Марія ПОРЧУК,

заступник Чернівецького міського голови 
з питань діяльностівиконавчих органів:

 — З фінансової, екологічної, інфраструктурної точки зору міжнародний проект з поліпшення екологічної ситуації через покращення систем очистки стічних вод необхідний Чернівцям. Його належно не підготували. Але ми зробимо все, щоб успішно завершити роботу над ним.

Менеджери цього проекту зволікали з реєстрацією, через це Чернівці не змогли скористатися законодавчими пільгами, передбаченими для програм міжнародного співробітництва, які дають змогу акумулювати грантові кошти на їхню реалізацію у євровалюті. Місто втратило великі гроші для виконання заходів проекту під час продажу майже 300 тисяч євро саме коли був стрімкий валютний стрибок. Такі самі похибки, до речі, допустив менеджмент важливих інфраструктурних проектів у райцентрах Сторожинець і Кіцмань, що взагалі загрожує їхній реалізації.

Тепер влада і громадські організації вчаться чути одне одного і працювати разом, зокрема й над освоєнням європейських грантів. Навіть на помилках, допущених через некомпетентність учасників. Складні технічні проекти, які передбачають залучення місцевих бюджетів, не можуть грунтуватися на взятих з голови цифрах. Вони не повинні залежати від цінової пропозиції тендерів на виконання робіт. Я не кажу, що дороге обладнання — це неодмінно найефективніше, але дешеве — однозначно не найкраще. Ми ж під час розгляду тендерних пропозицій щодо пісколовок з жахом побачили, що всі локальні кошториси від учасників тендеру не відповідали технічному завданню проекту, а потенційний переможець просто забув внести у свій план пусконалагоджувальні роботи вартістю у кілька мільйонів гривень, тому й запропонував низьку ціну.

Зараз європейські транскордонні програми акцентують саме на співпраці в інфраструктурних проектах. Безумовно, Чернівці братимуть у них участь. Але щоб уникнути помилок, які потім дорого обходяться місту, міськрада, беручи участь у співфінансуванні певного проекту, має бути в ньому не весільним генералом, а повноцінним партнером: погоджувати, супроводжувати, контролювати проект і відповідати за його реалізацію перед європейськими партнерами і територіальною громадою.

Окреме розпорядження міського голови якраз визначає алгоритм ефективного співробітництва з міжнародними організаціями щодо залучення  зовнішніх фінансових ресурсів і забезпечення належного, цілеспрямованого та стабільного виконання стратегії розвитку міста. Тепер ми маємо чітку і прозору процедуру розробки та погодження всіх документів різних програм Європейського Союзу. А безпосередньо проектною сферою відтепер займається відділ інвестицій та міжнародних зв’язків міськради.

Окрім того, ми запровадили навчання з проектного менеджменту для чиновників, на які запрошуватимемо і міських депутатів. Депутатський корпус — це важлива складова керівництва містом. Він може бути опозиційним виконавчій владі. Але це має бути конструктивна опозиція, а не галас перед виборами до місцевих рад.

Світлана ІСАЧЕНКО 

 Джерело: http://ukurier.gov.ua/