Коли плачуть берізки, або чи варто заради копійчаного бізнесу глумитися над природою?

Та звісно, що ось-ось, коли правдами, а здебільшого неправдами заради кухлика соку так тяжко добутого деревами з-під товщі землі, свідомо підточуємо силу цих воістину красивих у природі дерев.

Та чи так уже й цілющий цей трунок, який дехто для реклами, а дехто за надуманими версіями ставить його в ранг найцінніших? Щось таки є. Та насправді березовий сік з числа рядових, за який ділки від торгівлі правлять за нього фантастичні ціни. Як було донедавна? Переробники заготовляли в добувачів цей продукт буквально за копійки, а в магазинах з додаванням до нього туфти у вигляді ароматизаторів правили за нього вдесятеро більше.

• Але вже утялося, – сказав з приводу головний лісничий Сторожинецького держлісгоспу Василь Костянтинович Романюк. – Не заготовляємо його із двох суттєвих причин: справа ця обтяжлива, затратна, збиткова, а, по-друге, щоб не глаголили, добування березового соку завдає лісу шкоду. Бачили, як плачуть берізки? Ще й довго-довго опісля того, як із них добули той сік. Я просто в шоці, коли не раз спостерігав таке варварське дійство. Але вже по всьому. Нема жодних планів і вказівок на цей рахунок.

• І я так міркую, – підтримав колегу лісничий Клішковецького лісництва, Хотинського держлісгоспу Володимир Миколайович Дарчук. – Брали, заготовляли, згідно з планами, цей трунок також в угіддях мого лісового підприємства. Як було? Я ставив робітників і, аби не бачити, як ті берізки плачуть, не просто їх залишав, а втікав.

• І я, Володимире Миколайовичу, з тієї когорти, хоча, як і ви, всілякого начувся про «фантастичні» властивості березового соку. Свого часу з уже покійним лісничим Колінківецького лісництва Василем Михайловичем Карбунарем, буваючи в його угіддях, чув від нього одне: «Та коли ж начальство оговтається і не змушуватиме мене, і таких, як і я, глумитися над природою? Подивіться, як плачуть-ридають берізки. Усі підряд…»

• Як міг, заспокоював свого давнього і залюбленого  в природу приятеля. А нині подумав: як би возрадувався сьогодні Василь Михайлович, коли те начальство нарешті втямило, що заради копійчаного бізнесу в лісі економіки не добудеш.

Іван Агатій,

Заслужений журналіст України