Кінці, як відомо, можна ховати не лише у воду, але й в пісок і сіль

До двох традиційних слов'янських бід навесні в Чернівцях обов'язково додається третя. Замість радіти сонцю й теплу, щойно на вулицях сходить сніг, городянам доводиться рятуватися від здійнятої весняними вітровіями куряви. Науковці підтвердять: вітер на Буковині, як правило, посилюється саме при зміні сезонів, наприклад, навесні, коли зима повертає на літо... Де вже тут до милування першою зеленню, весняними запахами чи співом перших пташок. Окрім вітру, неприємний скрип піску на зубах, відчуття дискомфорту в очах і у горлі, чернівчанам також традиційно забезпечують двірники. (Започаткована ще в 2004 році практика прибирання вулиць Чернівців ранцевими порохотягами німецької фірми Stihl розвитку, на жаль,  не отримала). Неприхована зневага, з якою ці лицарі мітли й лопати нерідко метуть сміття прямо під ноги ошелешеним перехожим, змушує припускати в їх діях щось особисте. Хоча, здавалося б, куди спішити. Наметеними вздовж дороги купками піску згодом знову грається вітер, повертаючи упродовж дня відібране людьми назад природі. До наступного ранку...

Сіль – це не тільки посипковий матеріал...

Кліматичні особливості минулої зими дозволяють припускати, що цьогорічна весняна курява в Чернівцях буде особливо щільною. Основний місцевий засіб боротьби з травматизмом і заторами на слизьких дорогах й тротуарах – сіль – цього року виявився недієвим. За особливо низьких температур повітря (від мінус 20 і нижче) сіль просто не діє. Тому й довелося цьогоріч більше налягати не на хлористий натрій (наукова назва солі), а на пісок.

Хоча ще в грудні ніщо не віщувало комунального лиха. Перший день зими область зустріла не просто з плюсовими позначками температури повітря, але й з виразною тенденцією до їх подальшого зростання. Якщо вірити офіційній інформації, перші 60 кубометрів піщано-соляної суміші і 30 тонн солі потрапили на дороги й тротуари обласного  центру  лише у третій декаді першого зимового місяця. Та й то ненадовго. Новий рік і добра половина січня тішили буковинців середземноморською зимовою погодою.

За умови збереження відповідних погодних умов, із заявленої владою в жовтні кількості солі й піску, необхідних для посипання доріг взимку, чимало ще могло б лишитися. (Потребу піску в області на весь зимовий період обласна служба автомобільних доріг оцінила в 11 тис. м куб. З них станом на жовтень 2011 року  було  заготовлено 7 тис. 700 м куб., або 70% від потреби. З сіллю, схоже, було сутужніше. За потреби у 2 тис. 800 тонн солі в наявності на той час було лише 350 тонн). Щоправда в обласному центрі - свої розрахунки. Ще в квітні мерія відрапортувала, що для утримання вулично-шляхової мережі Чернівців заготовлено запас протибуксівних  матеріалів:  піщано-соляної суміші,  висівок  - 1 тисяча 364 куб. м (при плані  5 тисяч 500),  солі – 6 т (при плані – 2 тисячі тонн).

Проте зекономити на піску не судилося. Друга половина січня, а згодом майже весь лютий стали для буковинців справжнім випробуванням. За цей час відповідні служби щонайменше двічі передавали штормове попередження, лякаючи мешканців краю морозами від мінус 28 до мінус 34 градусів за Цельсієм. Загалом низькі температури трималися протягом майже 20 днів. Згідно з даними Чернівецького гідрометеоцентру, з 27 січня по 20 лютого середньодобова температура повітря не піднімалася вище -15°С, а в деякі дні морози сягали нижче за - 20°С.

І чомусь тільки тоді комунальники раптом з'ясували, що сіль, виявляється, морозу не завада. А піску в місті – катма. Чернівцями поповзли чутки, що заколисані легким початком зими комунальники просто не мають чим посипати дороги. Згідно з інформацією з достовірних джерел стало відомо, що ще на початку лютого міська влада гарячково шукала додаткову кількість піску для підсипання доріг під час негоди. Попри всі оптимістичні запевнення чиновників, виявилося, що Чернівцям піску таки бракує. Але отримати пісок при морозі в мінус 20 градусів було проблематично.

Поголос кинувся спростовувати начальник департаменту ЖКГ міської ради Дмитро Сірман. "Всупереч чуткам, що ширяться містом останнім часом, повідомила прес-служба мерії, Дмитро Сірман запевнив, що як паливно-мастильними, так і посипковими матеріалами Чернівці на сьогодні забезпечені на 100%".  Крім того, за його словами, ще 3 вагони піщано-сольової суміші повинні прибути до міста вже незабаром. За кілька днів колега пана Сірмана начальник комунального підприємства «МіськШЕП» Віталій Червінський уточнив, що його підприємство має в резерві 80 тонн солі та 500 кубометрів відсіву. Щоправда, за його інформацією, найближчими днями до Чернівців мали прибути не 3, а цілих 5 вагонів із посипковими матеріалами. Інформацію про цілий ешелон солі, що знаходиться "в дорозі до Чернівецької області", поширила також прес-служба ОДА. Підрахувавши при нагоді, що станом на початок лютого 2012 року для боротьби з ожеледицею в області наявні 2 тонни 670 кг піщано-соляної суміші, 4 тонни 400 кг піску, 50 тонн солі, 9 вагонів  технічної солі перебувають на відвантаженні.

Словом, крім суто комунальної, проблема солі й піску набрала також політичного забарвлення. Опозиція в міській раді не тільки вимагала провести щодо них позачергову сесію, але й спробувала піймати владу на піщано-соляних нестиковках. "У переліку заходів підготовки до зими було вказано, що буде придбано 2 тисячі тонн солі.  Керівник  департаменту Сірман доповідає, що за всю зиму було використано 450 тонн солі. З них у період снігопаду з 3 по 9 лютого лише 90, - коментував ситуацію депутат Олексій Каспрук. -  Незрозуміло, де розкидали більше триста тонн солі до снігопаду?! Однак нехай буде. Після цих заходів, очевидно, у міськШЕПу мало б залишатися ще 1,5 тис. тонн солі. А  вказують, що залишилося 50 тонн".

Питання принципове: розчищення, посипка, утримання доріг у місті коштували платникам податків мільйон гривень на місяць. А кінці, як відомо, можна ховати не лише у воду, але й в пісок і сіль.

Кубометри куряви

Найбільш щедрими для розкидання містом піску, згідно з офіційної інформацією, виявилися 7 та 20 лютого. Піскорозкидачі ПР ЗІЛ-130 трудилися в ті дні безупинно. Випадково чи ні, але саме напередодні приїзду в область голови ради Федерації роботодавців Дмитра Фірташа, який завітав у Чернівці 8 лютого, на дороги обласного центру за добу висипали рекордну кількість піщано-соляної суміші. У переддень майже 100 м³ суміші та 42 тонни солі, а в самий день візиту – ще 50 м³ суміші та 16 тонн солі. Тоді ж до прибирання вулиць від снігу долучились солдати 300 полку і саме тоді сніг вперше почали вивозити з Чернівців. Більше, ніж у ті перші дні лютого, піщано-соляної суміші на вулиці Чернівців  вивалили лише 20 лютого – понад 190 м³.

Здійснюючи від 2-х до 106-ти рейсів на добу, піском посипали не лише дороги, площі та тротуари, а й пішохідні переходи, зупинки очікування громадського транспорту, майданчики для збору твердих побутових відходів тощо. Додатково - круті підйоми вулиць Гагаріна, Київської, Головної, а також район вулиць О.Кошового-Канівської, Винниченка-Руської, Кармелюка-Винниченка. Часто не лише з 5-ї чи 7-ї години ранку, як це було визначено рішенням виконкому, а цілими ночами. (На дорогах області працювало загалом понад два десятки піскорозкидачів).

Додайте до цього армію з-понад міських 300 двірників, кожний з яких щодня висипав на вулиці Чернівців щонайменше відро піску, й отримаєте дуже приблизне уявлення щодо його кількості, яка тепер гуляє містом.  Завершився цей "піщаний карнавал" лише в середині березня. Згідно з офіційною інформацією, востаннє чернівецькі дороги "посолили" 13 березня, а підсипали піском – 14-го.  За дуже приблизними підрахунками, за весь цей час у місті розсипали майже 2 тисячі кубічних метрів піщано-соляної суміші. Це не рахуючи 450 тонн солі, якою землю "здобрювали" окремо.

Тож чи випадає після цього дивуватися, що з настанням тепла усе це "добро" вітер здіймає в повітря?

“Самі стандарти для оцінки забруднення повітря пилом, самі підходи до них  зупинились у нас на рівні 20-річної давнини. Моніторинг за забрудненням повітря пилом здійснюється на застарілому обладнанні, не запроваджуються нові технології. Немає навіть нових нормативів для оцінки забрудненості пилом виробничих приміщень, атмосферного повітря в населених пунктах, – коментує проблему директор Інституту медико-екологічних проблем Леонід Власик. - У той самий час, коли в країнах ЄС міряють вже не просто загальний пил, але й мікроскопічний. Пов’язано це із запровадженням нових вимог до якості пального, що є джерелом викидів шкідливих для здоров’я людей наночасток пилу. А з 2013 й ці суворі вимоги планується зробити ще більш жорсткішими з урахуванням рівнів ультрамікроскопічних часточок та їх впливу на здоров’я. Адже навіть найменші невраховані частки можуть адсорбувати на собі віруси, гриби, бактерії.  Наші ж державні структури, на які покладено контроль за якістю атмосферного повітря, міряють те, що можуть поміряти своїм застарілим обладнанням: з-понад 200 можливих позицій шкідливих викидів авто перевіряють… аж 3!"

А якщо на все перелічене накласти осінню посуху, підвищену здатність буковинських грунтів до пилоутворення, один із найвищих у країні рівнів автомобілізації, постійні проблеми з миттям чернівецьких вулиць, цілковиту неготовність контролюючих органів (ні технічно, ні методично) протистояти цьому, то чи випадає дивуватися короткій тривалості життя буковинців?  Ні, графіки поливу вулиць Чернівці в робочі дні та у вихідні на 2012 рік мерія вже оприлюднила. Але чи колись бачили, щоб хтось їх виконував? Зазвичай буковинців рятують дощі, які виконують роботу комунальників.

А поки їх немає, доводиться душитися від пилу... Або втішатися новиною, якою влада ощасливила цього тижня: Чернівці запросили до участі у великому європейському екологічному проекті. За 42 місяці, за які розраховано його завершити, науковці планують не лише визначити кількість ультрамікроскопічних (нано) часточок (розміром від 20 до 200 нм) у повітрі п'яти міст Європи (Дрезден, Мюнхен, Прага, Любляна, Чернівці), але й визначити їх вплив на стан здоров’я мешканців цих міст. (За підрахунками лікарів, людина в середньому  пропускає через свої легені до 25 кілограмів повітря на добу. Ось і рахуйте скільки у ньому, власне, чистого, і скільки – не дуже).

Намір, звісно, похвальний. Проте у випадку Буковини загальної негативної картини він, на жаль, не змінить. Адже в Україні тільки планується організувати спостереження за вмістом в атмосферному повітрі дрібнодисперсних твердих часточок пилу (10 мкм). Обмежені фінансові та технічні ресурси не дозволяють виконувати ці роботи і організовувати безперервні або середньодобові виміри концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.

Врешті, хто може згадати, коли востаннє депутати Чернівецької обласної ради, які за будь-якої політичної нагоди звертаються до центральних органів влади, вимагали запровадити в Україні екологічні стандарти, наближені до стандартів Європейського союзу? Не кажучи вже про те, щоб виділити на ці цілі додаткові кошти. Ось вам і звичайна весняна курява у Чернівцях!

 Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"

Фото прес-центру мерії