Іван Рибак: Лише навівши лад на митниці, з тіні можна вивести 4 мільярди доларів

Про джерела наповнення Держбюджету.

 Коментуючи у ході ефіру на каналі "Рада" заяву Володимира Гройсмана про те, що незабаром буде встановлена справедлива ціна на газ, а також відповідаючи на запитання журналістів звідки мають бути основні надходження до бюджету, Іван Рибак сказав таке.

"Я не погоджуюся, що основними джерелами надходжень до бюджету мають бути кошти від реалізації об'єктів державної власності. Це одноразовий захід.  У подальшій перспективі від цього якогось відчутного і тривалого ефекту я не бачу. Ну підуть під приватизацію стратегічні об'єкти, і що далі? Що буде через 2-3 роки, через 10 років? Ми ці кошти проїмо. Серйозний потенціал у нас закледений  в геології у надрокористуванні, ми маємо сьогодні змогу  через 2 роки видобувати до 20 мільярдів кубометрів українського газу.

Сьогодні ми маємо дуже значні потужності в енергетиці. Цей потенціал закладений в альтернативній енергетиці: вітровій, сонячній, біоенергетиці. Тому треба будувати теплові електростанції на біомасі чи біогазових установках. Також - це сонячна енергетика і треба заохочувати встановлення батарей нового покоління, створення ферм з сонячної енергетики.

Але треба дуже обережно підходити до питання інвестицій. Бо коли ми прагнемо бачити іноземців, як інвесторів у сонячну енергетику, то повинні розуміти кілька речей. Сонячні батареї виробляються у Китаї чи Малайзії, в Україні не створюються робочі місця, кошти "зеленого тарифу" виводяться за кордон. Цей підхід невірний", - переконаний Іван Рибак.

На його думку, такі механізми повинні застосовуватися виключно для українського інвестора і треба створити йому тут усі преференції.

"Якщо говорити про митниці. Так ось, тіньовим потенціалом української митниці, за підрахунками експертів, є приблизно 4 мільярди доларів, які можна залучити до Державного бюджету, навівши лад на українській митниці.

Я мажоритарник з Чернівецької області і на моєму виборчому окрузі у Путильському районі є 2 митних пункти пропуску, які нині не функціонують. А запустивши їх, ми дамо дуже відчутне для регіону і держави освоєння транзитного потенціалу, і в той же час отримаємо додаткові надходження до бюджету від митних платежів. А це розвиток інфраструктури, покращення життя населення, створення нових робочих місць, розвиток бізнесу, повноформатні рекреаційні зони.

І тут потрібно лише бажання і політична воля. Бо коли Євросоюз виділяє 25 мільйонів доларів для реконструкції цих митних переходів, а ми їх вчасно не освоюємо, то такі підходи не зрозумілі нашим донорам. У результаті кошти вимагають повернути назад, а пункти пропуску залишаються мертвою зоною.

Я думаю, що правоохоронні органи повинні з'ясувати у ДФС України, чому ці кошти не були вчасно та ефективно використані", - заявив народний депутат.

Крім цього, парламентар розповів, як на минулому тижні, у тому числі і у Чернівецькій області, відбулося 15-ти хвилинне попереджувальне перекриття доріг. Це синхронно відбувалося по всій Україні, у районах де є спиртзаводи. Ініціювали це профспілки спиртової галузі, де задіяно 5 000 працівників.

"Страйкували спиртзаводи, які через акциз наповнюють Державний бюджет у сумі 750 мільйонів гривень на місяць. А через борги 2012- 2013 років, несплату окремих податків, галузь поставлена практично на межу банкрутства. Такою є позиція ДФС, котра блокує спиртзаводам рахунки, зриває їхні експортні договори, унеможливлює закупівлю сировини у наших аграріїв. Це хіба не ускладнює процес наповнення бюджету?

Потрібно рахувати кожну копійку, причому не у буквальному сенсі, а прораховуючи втрати через недолугі рішення окремих структур. Необхідно ефективно розвивати економіку у всіх напрямках", - каже народний депутат Іван Рибак.

 Щодо Антикорупційного суду.

 Іван Рибак переконаний, що якби правка у Закон про Антикорупційнимй суд, яка стосується справ, які вже розглядаються в судах не була внесена, була б створена правова колізія. Міг утворитися провал між моментом прийняття Закону про Антикорупційний суд і моментом реального запуску цього суду в роботу. Навіщо тоді витрачати мільярди на зарплати антикорупційним правоохоронним органам, справедливо запитує він.

"Я б хотів глибше зупинитися на питанні боротьби з корупцією. Ми маємо достатньо молоді органи цієї системи - НАБУ, САП і вже Антикорупційний суд. Приклад Румунії продемонстрував, що такі антикорупційні органи є ефективними. Але такими вони стали приблизно через 8-10 років після їхнього створення. Та вважати, що тільки створення таких органів поставить крапку на корупції раз і назавжди - наївно.

Я не знаю чому громадяни України в це вірять. Потрібно прибирати корупційні поля з економіки і політики. Антикорупційні ж органи є лише додатковим інструментом. Справжня боротьба з корупцією - це підвищення соціальних стандартів наших громадян. Це знищення джерел корупції", - заявив народний депутат.  

Він навів один з прикладів. Україна навела лад у водному господарстві.  Ця галузь сьогодні почала працювати ефективно. І це було досягнуто низкою простих рішень. У питанні водокористування просто прибрали так звану "вилку" при визначенні вартості послуги, при  видачі дозволів. І предмет корупції було усунуто.

"Що стосується судової реформи загалом, то Україна на відміну від інших пострадянських країн, у тому числі країн східної Європи, є дуже великою країною. В нас у судовій системі задіяні тисячі суддів. Їх, як   поліцейських, не можна набрати просто з вулиці. Ці люди мають мати досвід, освіту, фахову підготовку, щоб іменем України з-під їхнього молотка виходили справедливі, кваліфіковані рішення, щоб громадяни зрозуміли, що судова система працює на їхню користь. 

Найголовнішим є те, що вже сьогодні ми формуємо нашу судову систему так, щоб завтра вона працювала якісно. Всі необхідні кроки зроблено і Президентом України, і Верховною Радою.

Я позитивно ставлюся до виборної системи суддів, бо насправді це є аналогія до мажоритарної виборчої системи народних депутатів. І цікавим є те, що за виборність суддів якраз ратують ті партії і політики, котрі прагнуть знищити ефективну мажоритарну, доступну для людей систему  виборів у Верховну Раду", - наголосив Рибак.

 Щодо Закону про національну безпеку.

 "З прийняттям Закону на практиці реалізується вимога, щоб, наприклад, у СБУ та у ЗСУ працював інститут цивільних на рівні керівників, міністрів та їхніх заступників. Що стосується армії, то це стандарти, за якими сьогодні діють війська НАТО. З прийняттям Закону про національну безпеку Україна фактично підтвердила, що ми впроваджуємо стандарти НАТО, що план дії щодо членства у цьому військовому союзі реалізується. Це означає, що ми отримаємо і дорожню карту, і рано чи пізно пряме членство у НАТО. Зараз ми стаємо його повноцінним партнером.

А це зовсім інші стандарти функціонування збройних сил.

Що стосується СБУ, то вона сьогодні повинна бути сильною і потужною. Бо раніше подібні загрози перед українською державою ніколи не стояли. Зараз СБУ має працювати у першу чергу у питаннях безпеки і контрозвітки", - каже він.

Народний депутат не погоджується з тим, що СБУ не повинна займатися і питанням корупції. Бо саме у них є в наявності найефективніші технічні засоби, які можуть бути ефективними у справі подолання корупції. І тут не потрібно демонструвати перетягування канату, бо є загроза, що цей потужний інструментарій може перейти в інші руки і використовуватися з метою політичного тиску.