Історія любовних стосунків між найвидатнішими німецькомовними поетами відтепер доступна у Чернівцях
Інґеборґ Бахман / Пауль Целан Пора серця. Листування
В чернівецькому видавництві «Книги – ХХІ» вийшла чергова книга в серії «Меридіан серця» «Інґеборґ Бахман / Пауль Целан Пора серця. Листування».
З листуваннями між Паулем Целаном і Максом Фрішем, а також між Інґеборґ Бахман і Жизель Целан-Лестранж / Упорядкували й прокоментували Бертран Бадью, Ганс Гьоллер, Андреа Штоль і Барбара Відеман. Пер. Лариса Цибенко та Петро Рихло. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2012. – 416 с.
Любовні стосунки між обома найвидатнішими німецькомовними поетами після 1945 р. починаються у повоєнному Відні. Інґеборґ Бахман студіює там філософію, для Пауля Целана Відень – тільки проміжна станція. У травні 1948 року вони знайомляться, наприкінці червня він їде до Парижа. Їхнє листування після розлуки спочатку нечасте, нерішуче, відтак воно набирає обертів і продовжується в нових драматичних фазах. Кожна з цих фаз має своє власне обличчя: свій особливий тон, свої теми, свої сподівання, свою динаміку, свою власну форму мовчання. Наприкінці 1961 р. листовний діалог й особисті зустрічі припиняються, після того як психічна криза Целана під час т.зв. «афери Ґоль» досягає свого апогею.
Переклали Лариса Цибенко та Петро Рихло.
Зойфер Юра. Кінець світу: Драми та проза
В чернівецькому видавництві «Книги – ХХІ» вийшла чергова книга в серії «Меридіан серця» «Зойфер Юра Кінець світу. Драми та проза» / Упор., пер., післям. та прим. Петра Рихла. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2012. – 296 с.
Ім’я Юри Зойфера українському читачеві майже невідоме, хоча сьогодні без його політичних віршів, полум’яної публіцистики, а насамперед без його драматичних творів не обходиться жодна антологія австрійської літератури міжвоєнного часу. У виданні вміщено його «Пісню про Дахау», яка стала гімном в’язнів нацистських концтаборів, гостросюжетні викривальні п’єси, оповідання та есе австрійського письменника трагічної долі, який народився і провів свої дитячі роки в Україні.
«Упродовж кількох повоєнних десятиліть творчість Юри Зойфера була відома лише вузькому колу спеціалістів – для більшості театралів він був загадковим незнайомцем. Його ім’я неможливо було віднайти в історіях літератури, хіба що в історії кабаре про нього згадували як про автора тридцятих років, коли мистецтво віденської «малої сцени» було ще великим. Незважаючи на цю велич, майже всі інші творіння того часу забуті. Натомість п’єси Юри Зойфера живуть донині, їх, як і перше, ставлять на багатьох театральних підмостках, і то не тільки в Австрії.»
Горст Ярка (Міссула, Монтана, США)
Юра Зойфер (1912-1939) – син харківського підприємця, що втік від більшовицької революції до Відня, – належить до найпомітніших постатей віденської «субкультури» 30-х років 20 ст. Його називали «австрійським Бюхнером». У своїй творчості він продовжив традиції політичної сатири Генріха Гайне, Ґеорґа Гервеґа, Карла Крауса й Курта Тухольського, поєднавши принципи віденського народного театру Фердинанда Раймунда та Йоганна Нестроя з прийомами політичного кабаре та драматичними ефектами молодого Бертольта Брехта. Життя 26-літнього Юри Зойфера трагічно обірвалося у нацистському концтаборі Бухенвальд. У книзі, що виходить до сторіччя з дня народження австрійського письменника, вміщено його найвідоміші п’єси, оповідання та есеї.
За додатковою інформацією звертайтеся: Василь Дроняк, «Книги – ХХІ»
050 918 32 02
