Ігор Гах: 90% доріг в Чернівецькій області потребує капітального ремонту, а грошей на цей рік маємо лише на 10 кілометрів…

Суть речей:  Дорожний фонд зараз формується по «остаточному» принципу. Не скільки треба, а стільки лишилося…

 Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 16 липня 2015 року.

 Тема: дороги в Чернівецькій області

 Запрошений гість: Ігор Гах, начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області .

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук: Вже минуло півроку, разом з тим пройшло і половину теплої пори року, тобто того часу, коли дороги зазвичай ремонтують, що зробили за цей період?

 Ігор Гах: Щоб відповісти на ваше питання, я б хотів зазначити, що ми можемо працювати лише за державні кошти. На жаль, на сьогодні, як і останні декілька років, ми не можемо похизуватися тим фінансуванням, яке б забезпечило хоча б мінімальні потреби дорожнього господарства області, тому говорячи про наші здобутки, по-перше, хочу сказати, що ми маємо на це рік 55,8 мільйонів гривень на весь рік. Це включаючи і зимове утримання, і безпеку руху і ямковий ремонт, і водовідведення, і таке інше. Тобто з цих 55,8 мільйонів гривень, ми вже освоїли майже 31 мільйон гривень. Хочу зазначити, що сума 55.8 мільйонів гривень, вона трохи більша ніж минулорічна, але з урахуванням інфляції, росту цін, то по суті, ми маємо фінансування майже в півтора рази менше, ніж в минулому році. Щодо, скажімо так, здобутків, відповідно до фінансування, ми виконали роботи по ліквідації ямковості, це найболючіша тема, 50 тисяч метрів квадратних і в тому числі 7 з половиною тисяч метрів квадратних – струменевим методом. Це одна з сучасних технологій.

 Людмила Григорчук: А у відсотковому відношенні, скільки це?

 Ігор Гах: На сьогодні ми можемо сказати, що ямковість ліквідована на міжнародних дорогах 100%, на національних дорогах – 100%, регіональні дороги – можемо казати про 90%. Територіальних доріг, які також відносяться до доріг державного значення, але мають трохи менший статус, значить, відповідно із 500, майже 600 кілометрів доріг, у нас залишилося таких, які потребують ямкового ремонту і аварійні в тому числі ділянки, це приблизно 180 кілометрів. Таким чином із загальної кількості доріг тисячу кілометрів з чорним покриттям, у нас на 810 кілометрів ліквідована ямковість, це приблизно 80% доріг державного значення. Якщо говорити про відсоток по ліквідації ямковості, то ми десь зробили 75% від загально визначеної на період обстеження кількості квадратних метрів, але ми повинні враховувати, що ямковість з урахуванням стану наших доріг, це процес, який триває, і триває не сьогодні, і ямки продовжують появлятися. І після кожного дощу вони появляються, як гриби.

 Людмила Григорчук: Ямковий ремонт, це ремонт який підтримує дорогу до капітального ремонту, який мав би бути. Які капітальні роботи заплановані?

 Ігор Гах: Я з вами погоджуюся, що ямковий ремонт – це підтримуючий ремонт, щоб хоча б більш-менш забезпечити безаварійний проїзд. 90% наших доріг потребують капітальних ремонтів. Те ж саме можна сказати і про штучні споруди, але на жаль, в цьому році, ми на початку року подали наші пропозиції Укравтодору, де були 8 найболючіших наших питань. Це наприклад, об’їзна дорога на Хотин. Там частина робіт виконана, і там треба провести роботи по верхньому шару. Треба зробити якнайшвидше, щоб ми не втратили те, що вже зробили. Так само по мосту в Звенячині. Там також, не зважаючи на те, що він виглядає краще, але ремонт не закінчений і він потребує завершення, інакше ми ризикуємо втратити все, що зробили. І підпірну стінку треба робить, і опору берегову, і шви, і верхній шар, і підходи до мосту. Це ми говоримо і про продовження капітального ремонту в Сторожинці, який був зруйнований в 2010 році, там, де ми почали роботи і на жаль, не можемо завершити і люди, дорога без моста. Залишаємося так. Це і по дорозі в Путильському районі. Це повеневий район. Ми планували зробити дорогу на Захаричі, планували виконати роботу, щоб хоча б вийти на завершальний етап по цій ділянці. Чернівці-Заставна. Наша болюча тема також не ввійшла. Чернівці-Вашківці. Це дуже болюча тема не перший рік. Також була подана, але всі ці об’єкти, на жаль, вони не отримали свого підтвердження, у вигляді постанови Кабінету Міністрів, тобто фінансування на ці об’єкти нема.

 Людмила Григорчук: Відмовили вам, чи просто не відповіли?

 Ігор Гах: Кабінетом Міністрів не була прийнята постанова про фінансування. Я не можу коментувати, з яких причин. Напевне в державі є проблеми, серйозні проблеми. Можу констатувати, що не тільки по Чернівецькій області, але й по всій Україні, всі об’єкти були анульовані.

 Людмила Григорчук: Скільки треба було коштів, щоб зробити ці найболючіші об’єкти?

 Ігор Гах: Ми розраховували на 72 мільйони гривень. Це цифра не придумана, вона не вийшла від нас, ми на початку року були зорієнтовані на суму в цих межах. Бо якщо говорить про потреби, то ми б давали суми значно більші. В рази, а то і в десятки більше, ніж було доведено. Але, на жаль, і той мізер, підкреслюю, мізер, щоб ці першочергові об’єкти підтримати, ми не отримали. На сьогодні ми маємо лише 55.8 мільйонів гривень на весь рік.

 Людмила Григорчук: І їх вам дають частинами?

 Ігор Гах: Фінансування розбито помісячно і надходить відповідно до планового місячного розподілу. Змушений зазначити, що останніх два місяці, кошти надходять до служби автомобільних доріг, а потім, відповідно, і до підрядних організацій, із затримкою у півтора місяці. Що значно затримує виконання робіт, і маючи прекрасні погодні умови, коли можна працювати, із-за цих затримок, ми не можемо нормально організувати робочий процес, навіть з тих мінімальних можливостей.

 Людмила Григорчук: Що кажуть в Києві? Ви зверталися до них з цими болючими проблемами?

 Ігор Гах: Безумовно, Укравтодор в курсі наших проблем, бо знову ж таки, нікого не цікавить проблема в Україні, але це проблема не лише Чернівецької області, це проблема всієї дорожньої галузі в Україні. І ця проблема відома керівництву. Вони займаються цим питанням, відпрацьовують з Міністерством фінансів питання належного своєчасного фінансування. Але є обставини, які я, на жаль, не можу коментувати, чому воно так відбувається.

 Людмила Григорчук: Ви говорили, що 90% доріг у Чернівецькій області потребують капітального ремонту. Скільки треба коштів, щоб відремонтувати їх?

 Ігор Гах: Безумовно, ми прикидали, я вам може сказати, але не хочу лякати людей і вас.

 Людмила Григорчук: Але ми б хоча б уявили, нас кільки великі ці суми

 Ігор Гах: Я вам назвав суму на утримання 55.8, відповідно до методики, яка розроблена київським міністерством відповідним, затверджено міністерство юстиції. Відповідно до цієї методики, 669 мільйонів гривень треба на експлуатаційне утримання доріг області. а мінімальна потреба 157. це при умові капітальних видатків на об’єкти, проведення капітальних робіт, робіт з будівництва, з реконструкції. Ця цифра значно перевищує 2 мільярди гривень. бо трошки я розумію десь, що на сьогодні таких можливостей нема, але рахую, що повинні звернути увагу на фінансування дорожньої галузі і проміж критики дорожників, забезпечити фінансовий потенціал виконання робіт. бо на всі питання людей, у нас буде одна відповідь, вони хочуть розуміти фінансові труднощі, але щоб було зрозуміло, 55.8 мільйонів гривень – це при вартості середньої поточного середнього ремонту, це підтримуючий, перекрити одним, двома шарами, з застосуванням технологій, то це коштує 6 мільйонів гривень кілометр. За ці гроші ми зробимо з вами 10 нормальних відносно, кілометрів. Коли люди говорять, що ви на ямки викидаєте гроші, краще б ви робили капітальний ремонт. Я кажу,Ю давайте виберемо з вами 10 кілометрів, по кілометру в кожному районі, зробимо, а далі будемо плигати по ямам. Мусимо викручуватися. Підтримувати наші сьогоднішні можливості.

 Людмила Григорчук: Якщо пройтися по всіх об’єктах, які ви назвали. В Хотині об'їзну скільки лишилося робити?

 Ігор Гах: Це офіційно не є об’їзна дорога. Це дорога 20 кілометрів, на яку є кошторисна документація, на весь об’єкт біля 120 мільйонів гривень. Що було зроблено по об’їзній дорозі: там було зроблено щось в 2013, щось в 2014 році. Точну цифру не пам’ятаю, але відсоток незначний. 8 кілометрів дороги ми зробили фактично за 2 роки, але там зроблено підсилення, вирівнюючий шар. Це воно виглядає капітально, але зроблено вирівнювання і нижній шар. Там передбачається верхній шар, сучасною технологією, яка дозволить підтримати дорогу, підвищити її транспортні-експлуатаційні якості. І тримати ті навантаження, які є сьогодні. А те, що ми не маємо в цьому році на фінансування, а ми орієнтувалися на 28 мільйонів гривень на цей об’єкт, на цей рік. А загалом сягає 100. ці 28 мільйонів давали би нам можливість закрити верхнім шаром цю ділянку дороги і ми б принаймні 5 років там нічого не робили. Це мінімум 5. але такої змоги на жаль, у нас нема, а рух транспорту йде, а навантаження велике, фури по 40, 50 тон, то я боюся, щоби на наступний рік будемо мати проблеми з коліями, з ямками, бо по одному шару асфальтобетону рухаються. Тому ми втрачаємо всі здобутки. Так само з мостом в Звенячині. Тому що зробили левову частку роботи, але поставили нижній шар, поставили тимчасові деформаційні шви. Тимчасові так і називаються, то вони розраховані на півроку. Вони стоять вже рік. Треба заміняти. Ставити верхній шар асфальтобетону, щоб не було проблем. Але більш глобальна проблема - це берегова опора. Вона повзе. Її треба будувати. І підпірна стінка вона в критичному стані. Підходи до мосту. Розумієте, може виникнути не дай Бог, ситуація, аварійна з цим мостом. 

 Людмила Григорчук: Обмеження зняли на мості?

 Ігор Гах: Обмеження загальні. 10 тон. Ви розумієте, нічого ці обмеження не дають, розуміємо, що це одна з основних артерій, і навіть сьогодні обмеження по законодавству 38 тон, без спеціальних дозволів, а в жарку погоду є постанова Кабінету Міністрів і є розпорядження ОДА, де при температурі 28 градусів і вище, транспорт більше 24 тони або 7 тон на вісь, не мають права рухатися в денний період. Але практика показує, що всі водії ігнорують ці правила. До речі, за кордоном ці обмеження дуже серйозно виконують, то зважаючи на краще фінансування і виконання цих умов, тому в них і дороги гарні. Україна – чи не єдина країна,  де найменше обмежень різноманітних. У всіх європейських країнах – є багато обмежень і у вихідні, і нужденний, і у нічний, і у жаркий, і у ходоний. Всі водії дотримуються цих правил, інакше – великі штрафи. А у нас ці правила ігнорують.

 Людмила Григорчук: Дорога у Вашківцях. Ви домовилися з людьми?

 Ігор Гах: Я не можу сказати, що ми домовилися з людьми. Я розумію юдей, я розумію їх обурення. Більше того, я перший, хто хоче зробити цю дорогу, але ми її почали три роки тому. Фінансування було на папері, але не було реального. В цьому році ми подали пропозицію, яка не була підтримана, ми провели тендер, визначений виконавець, ми в любий момент готові приступати до роботи, але потрібне джерело фінансування, щоб була хоч строчка, що є такий об’єкт. На жаль, на всі наші звернення, були чисельні звернення і від ОДА за підписом губернатора, були звернення на міністерства, були звернення від депутатів наших буковинських. Поки що нічого не змінилося. Але я вважаю, що ми спільними зусиллями маємо добити це питання. Там треба 4 мільйони гривень, не такі великі кошти. Я сподіваюся, що все ж нам вдасться вирішити це питання, бо ситуація по Вашківцям вона не найгірша, але вона вже дуже довго не вирішується, три роки і можна зрозуміти людей і треба таки її завершити.

 Людмила Григорчук: Люди зараз забороняють заїжджати фурам в місто.

 Ігор Гах: Бо люди ро зуміють, що одна з причин руйнації дороги – це важкі машини. І намагаються якось обмежити рух, але ці заходи не є дуже впливові, бо ми обмежені в контролюючих.

 Людмила Григорчук: А взагалі хоч щось у Вашківцях робили?

 Ігор Гах: У минулому році нам з великим трудом вдалося переконати людей, щоб вони дозволили хоч трошки підправити дорогу, щоб на зиму підготувати, але це так, лиш підтримати. Зараз ми також намагаємося підтримувати, але люди не хочуть полумірів, хочуть капітально.

 Людмила Григорчук: Минулого тижня ви мали також конфлікт з людьми в Сторожинецькому районі в селі Банилів-Підгірний. Там нарікали на лісовози, а лісове господарство дало відповідь, що вони справно виплачують кошти за кожен лісовоз. Що там з тою дорогою?

 Ігор Гах: Я не можу сказати, що конфлікт був у мене, я не конфліктую з людьми, я у межах своїх повноважень намагався пояснити людям причину певно, чому так сталося і на мій погляд, бездіяльність дорожної служби. Тому що ремонт цієї дороги на сьогодні, ми його прорахували, ямковий ремонт, я не кажу за капітальний. Щоб забрати аварійність. Дорога має протяжність 12 кілометрів, це близько 2 мільйонів гривень. У нас нема лише на цю ділянку аж 2 мільйони. Люди ставлять питання про лісовози, може це і правда, я не хочу когось звинувачувати. Ця дорога побудована ще у 80-х роках, вона не розрахована на 50 тон, на 10-15 найбільше вона розрахована. Там є яскравий приклад. По Банилову, по центру села. Там, де заборонено рух. Самі мешканці обмежили рух великовагового транспорту, то ділянка дороги практично в ідеальному стані, та сама дорога, будувалася в той же час, але різницю відразу видно. Ми домовилися з людьми таким чином, що буде в можливостях служби доріг, ми не кидаємо, ми не відмовляємося, ми найближчим часом, при отриманні коштів. Там затримка є в півтора місяці, розплатимося з усім і вийдемо на роботу, але виконати повний обсяг робіт в межах нашого фінансування це просто нереально. Ми говорили про можливості співфінансування за рахунок місцевих громад. Це, до речі, дозволено, законодавством. Якщо раніше місцеві громади могли оплачувати лише дороги місцевого значення, то з минулого року є можливість фінансувати дороги державного значення за рахунок державних бюджетів. Втратили надію на державу, то дали можливість це робити місцевим бюджетам.

 Людмила Григорчук: Є вже така співпраця?

 Ігор Гах: Безумовно, ця робота вивчалася. Наприклад Глибоцький район дуже активно відгукнувся на цю можливість, є Новоселицький район і вони появляються такі пропозиції.

 Людмила Григорчук: Як співфінансуєте? Наполовину? Чи вони платять, а ви даєте дозвіл?

 Ігор Гах: Наше співфінансування наше, лиш у тих можливостях, які дозоляють 55.8 мільйонів гривень. Ми виконуємо роботу ту, що можемо. А громада, якщо вона має кошти, вона хоче зробити певний ремонт: капітальний чи поточний. Вони можуть виступити замовником, залучити будь-яку підрядну організацію, хочуть облавтодор – будь ласка, хочуть приватну структуру – будь ласка. Єдине, що ми рекомендуємо робить, це залучати службу автомобільних доріг у вигляді супроводження, технічний нагляд за роботою. Бо це дає певну безпеку для громади, щодо ефективного використання коштів, щодо якості, відповідальність уже за ці роботи буде нести служба автомобільних доріг, у нас є фахівці, відповідно до тої документації, ми можемо контролювати роботи і слідкувати за тим, щоб вони були виконані якісно.

 Людмила Григорчук: Ви сказали, що от у Банилові люди самі обмежували рух транспорту. Це не порушення закону?

 Ігор Гах: Ну, люди обмежили рух транспорту тим, що вийшли на дорогу. Люди піднімали питання, як можна обмежити рух великовагового транспорту. Я пояснював, думаю., що мені це вдалося. Ця дорога рахується дорогою державного значення, загального користування, чинне законодавство наголошує, що рух транспорту дозволяється без спеціальних дозволів – до 38 тон. Тобто вони сьогодні можуть обмежувати. Щодо спекотної погоди, спільно з ОДА і з відповідним управлінням, і ДАІ, розробили доручення до губернатора. Підписано, навіть здається. Яке регламентує певні додаткові заходи щодо контролю перевезень великоваговим транспортом. Це я вам хочу сказати, що не буде такої панацеї, ми на жаль, обмежені, нашим законодавством певним чином в контролі, але додаткові заходи дозволять більш дієво впливати на ці процеси, врегульовувати ці питання з перевізниками, які перевозять вантажі. ДАІ погодилися додатково контролювати ці процеси, здійснювати додаткові рейди, більше звертати на це увагу.

 Людмила Григорчук: Ще на початку року ви тішилися там, що чекали додаткових коштів на дороги Карпатського регіону. Що з тим проектом?

 Ігор Гах: Я розумію, що мова йде про постанову, рішення Верховної Ради про виділення коштів на Карпатський єврорегіон, на його розвиток. Було виділено 700 мільйонів гривень на 4 області. Наші сподівання не були виправдані. З цієї загальної суми, ми на жаль, мало отримали.

 Людмила Григорчук: На скільки розраховували?

 Ігор Гах: Ми були готові до освоєння 200 мільйонів гривень. Але вже мінімальна потреба, та, яка би дозволила вирішити питання проїзду на років 8 по ділянці дороги від Снятина до Чернівців, то вимагала згідно кошторису, 109 мільйонів гривень. Ми провели тендерну процедуру, там намічалося проектом використання двох технологій. Одна більш така модерна, це технологія сучасна - гарячий ремікс. Вона полягає в тому, що при високій температурі розрихлюється існуюче покриття, це покриття додатково добавляється новий матеріал з мінеральними добавками, підсилюючи саму основу і укладається відразу ж новий асфальт. Машина йде, такий як потяг, протяжність 150 метрів. Вона йде по дорозі, яка має деформацію, а на виході маємо ідеальне покриття, але зверху ми ще планували також сучасну технологію мультиматику, спеціальна суміш, яка йде як коврик зносу. Він закриває всі мікропори, мікротріщини. Йде для покращення щеплення.

 Людмила Григорчук: Це все для дороги на Снятин? Це тут мали використати 109 мільйонів?

 Ігор Гах: Так, ми мали тут використати ці кошти. Але на виході маємо 37 з половиною мільйонів, поки що по цьому проекту. Ми маємо надії, що щось зміниться і сума буде збільшена. Зараз ми визначаємося, який вид тут обрати ремонту і які ділянки.

 Людмила Григорчук: Ці гроші є в наявності?

 Ігор Гах: Ці гроші також розбиті помісячно, але нас це задовільняє, вони принаймні є, і ця частина, яка передбачалася на цей місяць, то вона є. Можна починати роботи. І наші підрядники пройшли тендерний підбір і визначилися такі, які мають можливості виконати ці роботи. Тепер ми укладаємо договір, думаю, за тиждень, це зробимо. До цього часу визначимося зі 109 мільйонів зменшити до 37. І найближчим часом вони приступлять до роботи, максимально швидко.

 Людмила Григорчук: А додаткові кошти звідки ви чекаєте?

 Ігор Гах: Справа в тому, що це рішення було прийняло Верховною Радою, на цей рік змінами до державного бюджету. В нас це поточні видатки на ремонт, який ми маємо виконати в цьому році. 37 мільйонів для нас не проблема. Ми б хотіли, щоб ця сума збільшилася, у нас є можливість щось робити і збільшити суму. Бо якщо ми зареєструємо угоди в казначействі на ту суму, яка є, то договора обріжуться і у нас не буде можливості щось змінити.

 Людмила Григорчук: Сьогодні знову гарна новина. Народні депутати від Чернівців пишуть у Фейсбуці, що Президент підтримав звернення нардепів з проханням включити Чернівецьку область в перелік регіонів, в яких надпланові доходи митниці будуть скеровуватися на ремонт доріг. І наша область разом з Одеською, Волинською, та Львівською будуть брати участь в експерименті. Що ви знаєте про цей експеримент? І чи щось з цього вийде, а то всі експерименти гарно виглядають лиш спочатку.

 Ігор Гах: Цей експеримент, я так розумію, був як вихід з ситуації, яка склалася з певними дорогами, тепер дуже активно говорив про це губернатор Одеської області, коли він побачив в якому стані дорога Одеса-Рені, а інших коштів на це немає. Дорожній бюджет формується за остаточним принципом. Не скільки треба, а скільки можемо дати. Тому виникла, це моє припущення, ця ідея з експериментом. Це непогана ідея. Я буду тільки радий, якщо нашим депутатам вдасться включити нашу область у цей експеримент і буду радий, щоб це сталося якнайшвидше. Тому що час не на нашому боці. Ми маємо практично серпень, а, згідно проекту-закону, який я читав, що він втупить в дію першого числа наступного місяця після його прийняття. Тобто якщо закон буде прийнятий 2 серпня, то 3 вересня він вступить в силу, а після цього певні міністерства, відомства і органи виконавчої влади повинні скоригувати свої плани у відповідності до закону, я передбачаю, що це буде ще одна затримка на невизначений термін, а гроші в жовтні, на жаль, вони вже не зовсім актуальні. Тим більше, що вони не йдуть на утримання, тоді б ми їх використали на свій розсуд, а це будуть цільові кошти, під конкретні дороги. В даному випадку у нас на порядку денному дорога Н10, на Снятин. І якщо б ці гроші були, і нам би ще добавити до 37 мільйонів гроші з перевиконання митниці, то ми б зробили цю дорогу в повному обсязі.

 Людмила Григорчук: Яка доля таких проектів? Вони виправдовують себе? Хоч один експеримент вдався?

 Ігор Гах: В даному випадку цей експеримент виник в середині року, коли стикнулися з певною проблемою певна людина і зрозуміли, що її треба вирішувати, а в бюджеті нема джерела. Тоді почали шукати шляхи. Але на мій погляд експерименти не були б потрібні, якщо  б ми з самого початку року чітко розуміли, що треба формувати чіткий дорожний фонд з прозорими джерелами надходженнями, вони визначені, але не діють, вони заморожені. Це надходження від акцизу, від палива, від транспорту. От міністр інфраструктури говорить про те, що все ж таки на наступний 2016 рік вони планують застосувати, створити цей дорожний фонд з цими джерелами і розраховують на отримання 30 мільярдів гривень. Підрахунок взявся від надходження від акцизу від пального, що у нас говорять громадяни і постійно нарікають на те, що цих коштів немає.

 Людмила Григорчук: А куди діваються ці кошти?

 Ігор Гах: Він іде на закриття інших проблем, на соціальні. Зараз взагалі відсутні спеціальний фонд дорожній. Ми фінансуємося з загального фонду, тобто заплатили пенсії, зарплати, а там, що лишилося – то на дороги. А тепер ще й АТО. Колись все ж таки передбачалося, що ці кошти йдуть йти на дороги, апріорі так би мало бути і люди думають, раз вони сплачують певні податки, певні акцизи, то вони мають іти на дороги, я з ними погоджуюся, а чому вони не йдуть вже 10 років чи більше, от тому ми й маємо той стан доріг, який маємо. Бо ми фінансуємося по остаточному принципу. Вже в наступному році нам обіцяють нарешті зробити по європейських стандартах. Європейці нас не розуміють, як ми так можемо працювати. Адже ми не можемо зазделегідь планувати роботи. Вони там все планують зарання. Матеріали готують зимою, не чекають поки серпень прийде. Ми на сьогодні так виглядаємо і чекаємо, коли нам дають. Мало того, що дають мало, та ще й довго чекаємо на ті кошти. Ще раз кажу, нарікати на дорожників треба, бо я нікого не зможу переконати, що ми не такі погані, як хочуть нас змалювати, але треба зважати на факти і не певні речі. Якщо нема коштів, то казати, що розкрадають. То вибачте, 55 мільйонів, я вам сказав скільки коштує ремонт, 10 кілометрів можна зробити.

 Людмила Григорчук: Тобто багато не вкрадеш, навіть якщо б хотів?

 Ігор Гах: Та красти взагалі не потрібно і підтвердження крадіжок, про що говорять, нема жодних підтверджень. У нас багато перевірок, нас всі перевіряють, більше, ніж у будь-якій іншій галузі

 Людмила Григорчук: Скільки ви років працюєте на своїй посаді?

 Ігор Гах: Трошки більше 3 років

 Людмила Григорчук: Скільки пережили перевірок?

 Ігор Гах: Перевірки здійснюються постійно, був мораторій на перевірки, але по законодавству після будь-якої скарги міліція має відреагувати, відкрити кримінальне провадження, перевірити все. Перевірки можуть бути і раз на місця, і на півроку. Перевірку фінансової інспекції я пройшов 2 рази. В 2012 році, і зараз, от завершилася чергова перевірка. Висновків ще не було, але я скажу, що там нема кричущих фактів краж нема. Є певні бачення фінансової інспекції, є наше бачення, ми з чимось не погоджуємося. Були незначні порушення, вони всі відшкодовані.

 Людмила Григорчук: Якщо говорити про повеневі зони, мали 2008, 2010 рік важкі роки для вас також. Чи закрили всі питання відтоді?

 Ігор Гах: Путильський район і загалом з повеневими об’єктами – це одна з найболючіших тем Буковини. Бо більшість об’єктів, розпочатих в 2008, десь там частково продовжених в 2009-2010 роках на сьогодні заморожені, вони стоять без руху і останніх декілька років ніяких взагалі вкладень немає, не передбачається і нема. А Путильський – це єдиний район, в якому рух не забезпечений за постійною схемою, тобто дороги нормальної дороги нема, там є ділянки, де тимчасово організовано рух, по тимчасових мостах. Проблема – мости в Розтоках. Рух здійснюється по металевих сармах, ми їх кожного року «підшаманюємо», але це зони ризику. Там і лісовози, і фури а мости поставлені 2008 року як тимчасові на рік, максимум на два, а стоять вже слава Богу 8-й рік, де вони були до того як поставлені, також не знаємо і обмеження було 10 тон навантаження, коли ставили, зараз стоїть 5 тон обмеження, але по факту ми знаємо, що там рухаються 50-тонні лісовози. І якщо вони не дай Боже заваляться, то Путильський район буде відрізаний від області. Це питання, на якому наголошуються, але нічого

 Людмила Григорчук: На повеневу зону окремо фінансування не йде?

 Ігор Гах: Правильно ви дуже поставили питання. Якщо у 2008 чи 2010 року було таке поняття як повеневі об’єкти, була прийнята постанова 711 Кабінету Міністрів, яка регламентувала фінансування і певні спрощення при виконанні робіт на таких об’єктах, щоб їх максимально швидко зробити, то на сьогоднішній день постанова втратила чинність, ми називаємо ці об’єкти повеневими, але загалом такої назви нема. У нас 21 об’єкт повеневий, вартістю в цінах 2008-2010 років 558 мільйонів гривень. Зважаючи на інфляцію, можна сміливо говорити про півтора мільярда гривень.  Але це якщо просто перевести, але тепер навіть якщо кошти будуть, то будуть певні проблеми з використанням, тому потрібно перероблять кошторисну документацію, тому що тоді дозволялося не чіпати питання відчудження земель, бо була така ситуація, а зараз ми повинні це враховувати, відвести землю, переробити документацію, провести процедури, вивезти асфальти, це процес уже значно складніший. Я по правді, знаю, і всі ми переживаємо за це питання, бо його треба вирішувати. Можливо при покращенні фінансування в наступному році, то треба до цього питання повернутися. Якщо прогнози Міністра виправдаються, буде фонд, буде порядок, не буде він такий бідний, як сьогодні.

 Людмила Григорчук: З 21 об’єкту повеневого скільки там мостів?

 Ігор Гах: Я не готовий сказати скільки мостів, там є і мости, і естакади, і підпірні стінки, і ділянки  доріг. Там навіть було таке, що забезпечити рух по постійній схемі, щоб там була дорога з відповідним покриттям, з заходами безпеки руху, сьогодні там, може я не повинен так казати, але по суті, якщо дивитися правді в очі, то там стежка. Хто б там що не казав. На Підзахарчі при будь-якому підйомі води затоплює і зсувні ділянки, тобто дуже багато

 Людмила Григорчук: Де зараз працюєте? За що взялися?

 Ігор Гах: Ми були стримані фінансуванням, бо ми його отримали на днях. На сьогодні не зважаючи на певні проблеми облавтодора, там з зарплатою, податками, я не буду коментувати, це не моє питання, там є директор. Підприємство спромоглося замовити матеріал, який ми очікуємо і ми починаємо ямковий ремонт по 6 районах області. Крім того, облавтодор у нас не єдиний підрядник, який працює на дорогах, у нас також працюють «Технобудцентр», який працює струменевим методом, по ямковості на Тернопільському напрямку. Вони роблять профілактичні роботи на ліквідації дрібної ямковості, тріщин, швів. Ми задоволені цією роботою, ця технологія дозволяє зберегти дорогу. Ми в минулому році зробили велику частину роботи по Порубному і цей напрямок пережив цю зиму.

 Ігор Гах: Насамкінець, я бажаю всім гарних доріг і щоб це відбулося в найближчому майбутньому, бажаю працівникам дорожної галузі терпіння і щоб ми з вами отримували задоволення від своєї роботи і моральне і матеріальне. Щоб наслідком нашої роботи був гарний настрій у наших водіїв.

Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua