Губернатора Папієва порівняли з партизанським комісаром Руднєвим

Усе-таки добре, що нашою областю керує не якийсь теоретик-заучка, а майстер конкретних справ! Перший після пафосного проголошення епохи «буковінізму» почав би всілякою рекламно-друкованою продукцією завалювати очі і вуха мешканців і гостей області. Наш же Михайло Миколайович розробив конкретні практичні кроки для створення автономної республіки під кодовою назвою «Край, де варто жити». І багатообіцяюче проголошуючи 2013-й – роком доріг, він, звичайно ж, не мав на увазі те, про що подумала більшість автомобілістів.

Про що ж думав Папієв стало зрозуміло після того, як на Буковині зійшов сніг: на третьому році його губернаторства область нарешті може забути про дороги – ось у чому головний меседж губернатора. А заразом з дорогами – і про мости. Колись в історичних дослідженнях науковці напишуть, що негативне ставлення до цих транспортних переходів у нашого очільника сформувалися на зорі його губернаторства, коли гнівний і рішучий Микола Янович насварив Михайла Миколайовича за непобудований міст у Маршинцях і сказав «негайно за рік добудувати!».

Сказав, та й забув. Але не забув свого «нєодушивльонного» кривдника губернатор. От і мститься з тих пір негласно мостам і кладкам краю Черемоша й Прута. Хоча, дуже схоже, що мости цілком свідомо руйнують не лише самі себе, а й репутацію нашого покращувача і його команди. Бо ж як, як не спеціальною провокацією назвати те, що саме в день, коли у мерії трудами збита більшість таки усунула неконтрольованого губернатором мера, у Чернівцях розколовся навпіл старий міст через міст??

Але не для того сюди поставлений наш губернатор, щоб вірити в знаки й усілякі інші надприродні дурниці! Навпаки – резонно вирішивши, що раз його сюди засунула лиха доля, треба на всякий випадок по максимуму автономізуватися (бо хто його знає, що прийде в голову колишнім соратникам у пору сімейного переділу влади? Тут уже може й найменшої області для командування не залишитися). А що для цього найперше треба зробити? Правильно – добити мости, як зв’зок з «большой землей» . Що успішно й втілюється: перший міст з трьох, що з’єднують Буковину з світом уже заблокований! Другий, на межі з Тернопільською областю, теж на ладан дише та нагадує чернівецьку вулицю Б.Хмельницького. Важче з третім мостом, у Новодністровську – усе-таки дамба, режимний об’єкт… Але і це вирішується! Бо ж дороги на під’їзді до міста енергетиків ще за проклятих «папєрєдніків» виглядали як швейцарський сир, тому навряд чи високі гості столиці захочуть трусити свої зади за цим напрямком.

Тому «буковінізм», про який натхненно і наполегливо розповідає губернатор, уже зовсім скоро поглине «Край, де варто жити»: без мостів, без доріг, без гостей, а в ідеалі – і без буковинців!

P.S. Шкода, що діяльність Михайла Папієва припала на наші часи. Якби він керував в часи Сидора Ковпака, то партизани, які б заощадили на динаміті для підриву мостів, одноголосно обрали б його комісаром. Довічно!!! 

Максим БУРБАК, персональна сторінка на Facebook

Нагадаємо сьогодні, 10 квітня, на позачерговому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке провів голова облдержадміністрації Михайло Папієв, йшлося про аварійну ситуацію на автомобільних мостах через р. Дністер у с. Атаки Хотинського району на межі Чернівецької та Хмельницької областей, а також у с. Звенячин Заставнівського району на межі з Тернопільською областю.

Закриття мосту в с. Атаки класифікується комісією як надзвичайна ситуація регіонального рівня техногенного характеру. У зв’язку із цим Службі автомобільних доріг у Чернівецькій області доручено негайно організувати схему об’їзду та забезпечити транспортне сполучення між населеними пунктами Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей на час припинення руху через автомобільний міст у с. Атаки. Окрім цього, дорожники мають терміново обстежити інші автомобільні мости в регіоні, зокрема, міст через р. Прут сполученням Дубівці-Глиниця Кіцманського району та надати фахові висновки щодо їх подальшої експлуатації.

Водночас було зазначено, що Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області вже готує зведений акт визначення розмірів матеріальних збитків та кошторисний розрахунок на проведення аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт на автомобільних мостах через р. Дністер у селах Атаки та Звенячин.

Сьогодні ж, 10 квітня, після зимової перерви запрацював Чернівецький асфальтний завод. 300 тон асфальту на добу, які це комунальне підприємство вироблятиме, дадуть змогу у найкоротші терміни суттєво покращити ремонт доріг у нашому місті.

Запуск заводу проінспектував секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин, для якого питання покращення якості чернівецьких доріг нині є першочерговою.

«Ми планували, що завод запрацює раніше, однак підвели погодні умови, - зазначив очільник міста. – За останні декілька тижнів мені особисто довелося чути чимало нарікань від чернівчан на стан доріг. Однак питання їх ремонту не вирішувалося роками, і за досить стислий термін кардинально змінити ситуацію ми не зможемо”.

Уже сьогодні на чернівецькі дороги виїхала перша машина з асфальтом. Цьогоріч буде завершено капітальний ремонт вулиць Боярка, Каспрука, Коцюбинського, та Хотинських комсомольців. Також капітально будуть відремонтовані ділянки вулиць Чкалова, Стефюка, Нахімова, Рівненської, Підкови, Каштанової. На ремонт доріг у Чернівцях передбачено 54 мільйони гривень.

“Протягом року ми спробуємо залучити на ці цілі ще 20 мільйонів додаткових коштів, - каже секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин. - Для проведення капітальних ремонтів необхідно оголошувати тендер. Ми повинні витримати усі вимоги законодавства, і переможці тендерів стануть відомі у середині травня. Яби ці процедури були спрощені, то завдяки потужностям нашого асфальтного заводу, капітальні ремонти доріг ми могли б розпочати вже зараз. І я, як керівник міста, як людина, яка переживає за чернівчан буду піднімати перед Верховною радою, Кабінетом Міністрів питання, аби законодавство в контексті тендерів на ремонти доріг стало максимально швидким, прозорим та спрощеним».

Довідково

Асфальтний завод комунального підприємства "МіськШЕП" розпочав свою роботу у 2006 році. Його потужність 56 тонн асфальту за годину. Вартість тонни асфальту коливається у межах тисячі гривень.