Хто в садівництво, а Валерій Філіпчук з Рукшина – на хлібне поле...

Погодьтеся, що політика сьогодні – то десяте діло. Бо, як глаголить свята правда, без хліба – ні на крок. Чи то володарі світу цього, чи владики Господні, та кожен з них день Божий починає із шматини хліба. Того, що починається з житнього колоска і аж до духмяного його величності буханця.

Тож аби мати його на кожен Божий день, для цього день у день старається по-хліборобськи Валерій Іванович Філіпчук. Котрий, як і його уже упокоєний батько Іван Григорович також усе життя від рання до світання доглядав хлібну ниву. Там, у хотинському Рукшині, де за батьківським заповітом Валерій Іванович сьогодні успішно очолює селянську спілку «Злагода».

Ґрунти на його хлібній ниві – з посередніх, як мовиться, глинка на глинці. Не даш їм сього-того – прощай щедрий колосе. Валерій Іванович, як ґазда з ґаздів, не просто дбає про святу земельку, але дає їй усе те, чого вона варта. І в результаті на тих сотках, десятках гектарів, які пестить його серце, і родить нівроку. Коли по 50, а здебільшого по 60 центнерів збіжжя з гектара щосезону намолочують його досвідчені комбайнери. Мовлю Валерію Івановичу: «Мучитесь зі всіх сил, а, може, краще зусилля у те садівництво, як-бо без винятку всі ваші односельчани? Зацвіло, вродило – і грошики валом в економіку».

• Навіть не волію про це чути. Бог не простить, коли всі хлинемо в те садівництво. Знайте, що без яблука роками можна обійтися, а без хліба жодного дня. Та бодай на обідньому столі ікра, найвишуканіші делікатеси, але без шматини хліба жодні наїдки не смакують і нічого не вартують.

• Над чим працюєте? Вже весна, он у заплавах ставків перші лелеки діловито обстежують рідні місця?

• У поле вийти вже завтра готові. Все, що потрібно, готове до роботи. На нову супертехніку ми ще не стягнулися. Але в добрих, хазяйновитих руках нас і колишня не підводить. Не раз, буваючи в нас, переконувались: за комбайнами навіть 20-літньої давності – жодного втраченого колоска. Бо любимо землю і Бог сторицею за це возздає. А про сади, хоч вони, правда, і чогось варті, погомонимо іншим разом. В нас на порядку денному повсякчас хліб святий.

Іван Агатій,

заслужений журналіст України