Громадське місце: де необхідно носити маску (+коментар Геннадія Гекова)

На виконання доручення Прем'єр-міністра України Міністерство охорони здоров'я надає роз'яснення що таке “громадське місце”, де необхідно носити маски чи респіратори у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції відповідно до постанови №211.

Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Також це:

• ліфти і таксофони; 

• приміщення та території закладів охорони здоров’я;

• приміщення та території навчальних закладів; 

• дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 

• під’їзди житлових будинків; 

• підземні переходи; 

• транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

• приміщення закладів ресторанного господарства; 

• приміщення об’єктів культурного призначення; 

• приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 

• стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.

Опосередковано громадські місця також визначаються у статті 178 Кодексу:

• вулиці, 

• закриті спортивні споруди,

• сквери, парки, 

• всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади. 

Так, у місті Києві перелік громадських місць визначено розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради від 04.04.2020 № 12. До громадських місць згідно з розпорядженням відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія тощо.

Тому ми наполегливо рекомендуємо перебувати на вулиці в масці, оскільки у будь-який момент можна опинитися на території, яка підпадає під визначення «громадське місце».

Міністерство охорони здоров’я України закликає дотримуватись правил карантину та залишитися вдома. 

ЩО ТАКЕ ГРОМАДСЬКЕ МІСЦЕ І ЯК ТАМ СЕБЕ ПОВОДИТИ 

Трактат (аналіз нормативної бази) правозахисника Геннадія Гекова

Громадські місця визначені у Законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» № 2899-IV від 11 червня 2009 року з нещодавніми змінами. До них належать:

• під’їзди житлових будинків;

• підземні переходи;

• ліфти;

• таксофони;

• заклади охорони здоров’я;

• навчальні та освітньо-виховні заклади;

• дитячі майданчики;

• спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд;

• громадський транспорт (включаючи транспорт міжнародного сполучення);

• стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд;

• заклади громадського харчування;

• приміщення закладів культури;

• приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

• приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

       Законодавець же дає таке тлумачення терміна «громадське місце». Громадське місце — це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Як щодо магазинів? Це громадське місце?

       — Скажімо так: магазин — це місце, де надаються послуги громадянам, — зазначив правозахисник Геннадій Геков. — Але це особлива категорія громадських місць. Магазин, наприклад, не можна порівняти зі стадіоном чи підземним переходом. Він має свого власника — на його території діють свої певні правила.

       За словами Геннадія Гекова, решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди — проінформовані стосовно них. То які місця віднесено додатково до громадських у Чернівцях? Пляжі, наприклад...

       — Чернівецькі сквери та парки є громадськими місцями. Їх називають місцями для відпочинку. І визнаються громадськими місцями.

       Відтак, що можна і чого не можна робити у громадських місцях? За словами Геннадія Гекова, правила поведінки окреслені Кодексом України про  Адміністративні правопорушення (КУпАП). За порушення цих правил передбачена адміністративна відповідальність.

«Ні!» — оголеному вигляду та лихослів’ю

       Отже, у громадських місцях не можна займатися такими речами, які кваліфікуються як дрібне хуліганство і підпадають під адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП:

• нецензурна лайка;

• образливе чіпляння;

• хапання за одяг;

• насильницьке утримання за руки;

• демонстративне зривання головного убору;

• вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині;

• насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком;

• безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками;

• лихослів’я по телефону;

• співання непристойних пісень;

• вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;

• ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;

• справляння природних потреб у не відведених для цього місцях;

• поява у громадському місці в оголеному вигляді;

• самовільна без потреби зупинка комунального транспорту;

• нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;

• неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків;

• грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах;

• опір представникові влади під час виконання ним службових обов’язків тощо.

       Усе це підпадає під дії ст. 173 КУпАП— дрібне хуліганство — і тягне за собою штраф від 51 до 119 гривень, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку. Якщо цього буде визнано недостатнім, адміністративний арешт на строк до 15 діб.

«Ні!» — побоям та розпиттю пива

        До того ж у громадських місцях не можна застосовувати насильство (побої, заподіяння тілесних ушкоджень), знищувати або пошкоджувати майно. Не допустима стрілянина.

       Такі дії підпадають під дію ст. 296 ККУ (хуліганство – кримінальне правопорушення) — грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Це карається штрафом від 8500 до 17000 гривень, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років.

       Заборонено також порушувати порядок організації та проведення заходів, зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185-1 КУпАП). Це тягне за собою попередження або накладення штрафу від 170 до 425 гривень.

       Законодавством заборонено розпивати у громадських місцях пиво та слабоалкогольні напої, крім тих, в яких продаж цих напоїв дозволений відповідним органом місцевого самоврядування. У громадському місці не можна також з’являтися у нетверезому стані. Такі дії підпадають під дії ст. 178 КУпАП. Покарання: попередження або накладення штрафу від 17 до 85 гривень. До речі, за словами правозахисника Геннадія Гекова, вулицятакож є громадським місцем. Заборонено у громадських місцях і курити.

У громадських місцях — люб’язність та культура

        Правила поведінки у громадських місцях регламентовані також етикетом. Таким чином, з погляду гарного тону, не варто:

• сидіти, розвалившись у кріслі або на канапі, відкидати голову на подушки, розгойдуватися на стільці;

• сидіти на самому краєчку стільця, крісла, канапи;

• погойдувати колінами під час розмови; тримаючи ногу на нозі, не слід нею розгойдувати або обіймати коліно руками;

• неприпустимо сідати на підлокітник крісла;

• кашляючи або чхаючи, належить відвернутися від співрозмовника і прикрити рот рукою або носовичком;

• у разі потреби висякати носа треба зробити це тихо, не привертаючи уваги малоестетичними звуками. Руки потрібно тримати у спокої, краватку, ґудзики, рукав партнера — не смикати.

• Жінці бажано не «грати» своєю каблучкою, намистом, замком сумки, не накручувати на палець пасмо волосся тощо; чоловікам — не жонглювати запальничкою, не крутити на пальці низку з ключами.

• Недобре «стріляти» суглобами пальців або клацати ними, постійно щось «мурмотіти».

• Негарно: показувати пальцем, особливо на людину; розрізати сторінки часопису або книги гребінцем; слинити палець, коли перегортаєш сторінки книг, часописів, газет; використовувати ніготь мізинця як зубочистку; чистити черевики об штанину; часто позирати на годинник під час розмови з жінкою; підсмикувати штани; жінці в присутності сторонніх поправляти панчохи; грюкати дверми.

        Переглядаючи статті Адміністративного кодексу України, ми не знайшли жодної згадки про насвистування чи плювки. Чи можна, за законодавством, це робити у громадських місцях, якщо не брати до уваги етикет?

       — Усе, що не заборонено законом, дозволено!Ніяких претензій у правовому полі до поведінки людини не може бути, якщо вона не обмежена діями чинного законодавства. Плювання-неплювання... Актуальнішими питаннями зараз є рівень аварійності на дорогах, протиправне паркування, відсутність взаємоповаги між водіями та пішоходами, тощо. Проте до всього дійдемо — поетапно, — зазначив правозахисник Геннадій Геков.

       Геннадий Геков, независимый гражданский активист, правозащитник. Буковинський громадянин ХХI ст., Академія громадянина (095-474-37-54)