Грянув грім – мужик перехрестився?

У вирії подій навколо цьогорічних хвиль часткової мобілізації, в яких наша область впевнено пасе задніх, стали привертати до себе увагу деякі «народні» методи ухилення місцевих чоловіків від призову на війну, що гримить на Сході України. З-поміж них кидається в очі раптове зростання релігійності серед чоловіків – тепер вже прихильників харизматичних та інших неорелігійних громад, керівники яких «відмазують» їх від призову. До «руху відмазування» активно приєдналися й окремі ієрархи традиційної УПЦ, які чомусь вирішили, що їх «довідки» можуть звільняти від військової служби.        

  Зрозуміло позицію керівників громад – у будь-якому випадку вони – одразу чи пізніше – отримають вигоду у вигляді «пожертв». Не зрозуміло інше – чому наша держава під час фактично триваючої війни не використовує започатковані ще за колишнього СРСР можливості проходження віруючими альтернативної служби. Адже, якщо не можеш брати до рук зброї з релігійних переконань – копай траншеї, відбудовуй зруйновані мости, перев’язуй поранених, бери участь у волонтерському русі, іншими словами – захищай своє як можеш.

Здається, це виглядає достойною альтернативою перебуванню у розшуку та відбуванню покарання за ухилення від призову за мобілізацією. Чи не так?

 Василь Мирний