Головний храм греко-католиків Прикарпаття і Буковини зробили схожим на храм Святої Софії у Константинополі

У Коломиї 19 серпня освятять найбільший на Західній Україні катедральний собор УГКЦ. Це двохярусний собор, що складається з верхньої і нижньої (підземної) церков.  Він стане головним храмом для греко-католиків Прикарпаття і Буковини. За своїм виглядом ця церква є маленьким праобразом храму Святої Софії у Константинополі 

 19 серпня храм освятить Глава УГКЦ, патріарх Святослав Шевчук. Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Микола Сімкайло розповідає: на урочисте освячення катедрального собору вже запрошені всі владики УГКЦ з цілого світу, очікують і Папського нунція. В цей день, 19 серпня, Коломия також відзначатиме День міста, отож владика заохотив всіх коломиян та гостей одягнути на Святкову Літургію вишиванки. 

Дзвіниця з ліфтом

Зведення собору – лише перша частина великої роботи по будівництву цілого духовно-реколекційного центру, що з часом має постати у Коломиї. Адже поруч із святинею, за архітекторським задумом, мають ще збудувати дзвіницю, адміністративний корпус, де розташується єпархіальний музей, катехетичні класи, кінозал…І хоча головний храм для вірних Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ ще не освячено, а один із меценатів вже зобов’язався невдовзі побудувати дзвіницю з оглядовим майданчиком та капличкою. Дзвіниця, до речі, буде оснащена ліфтом, і з її висоти туристи зможуть оглядати всі окраси старовинного прикарпатського міста.

Катедральний собор Преображення Христового будують вже більше 10 років – у самому центрі Коломиї, на вулиці Театральній. Експерти відзначають: подібних йому на теренах Західної України немає, а за розмірами він лише трішки поступається головному храму греко-католиків у Києві, який зводиться. Нижній храм (підземний) вже діє, в ньому проводяться Служби Божі, і вмістити він може 2 тисячі людей. Наразі у верхньому, головному, храмі (він може вмістити 3 тисячі людей) тривають завершальні роботи: докладають гранітною плиткою підлогу. А загалом площа верхнього і нижнього храмів приблизно 1,5 тис. кв.м, висота святині - 52 метри.

Папа Римський Іван Павло II теж вніс свою лепту на коломийський собор

Майже вісім років храм розписували львівські митці під керівництвом народного художника України, завідувача кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної академії мистецтв, професора Романа Василика – рідного брата блаженної пам’яті коломийського єпископа Павла Василика. Саме він – перший Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ єпископ Василик, був ініціатором зведення собору і в 1999 році заклав наріжний камінь під святиню. Варто додати, що єпископ Василик зіграв вулику роль в історії виходу УГКЦ з підпілля: їздив до Москви з відповідною вимогою, брав участь у зустрічах із Михайлом Горбачовим… Саме тому собор мав багато жертводавців, що люди дуже поважали єпископа Василика, особливо за його нескореність у часи комунізму, за те, що двічі відбував тюрми за церкву.

Особливу повагу єпископ Василик мав і у Блаженного Папи Римського Івана Павла II. Святіший Отець мав до Коломийсько-Чернівецького єпископа дружню приязнь. Він знав про його ув’язнення за Церкву, тому з цим єпископом Папа міг говорити довше, аніж з іншими владиками. Під час візиту Івана Павла II в Україну в 2001 році, Папа намагався фінансово хоч трішки допомогти кожній українській єпархії. Владика Василик попросив Святішого Отця про пожертву на покриття собору мідною бляхою.

Бюджет зведення собору фахівці оцінюють у три мільйони доларів. І все це – пожертви, починаючи від чиновників та закордонних доброчинців до простих парафіян. Допомагали всім – і грошима, і будівельними матеріалами.

Архітектор Віктор Мицай, який проектував споруду разом із дружиною, зізнається: праобразом собору в Коломиї став собор Святої Софії у Константинопол. Принципи архітектури Святої Софії в поєднанні із модерном і були застосовані у зведенні коломйиського собору.

Наталія ФЕЩУК, Чернівці-Коломия