Глибоччани провели Ніч у бібліотеці: весело, креативно і зовсім не страшно!

„Коли книги не сплять” — під такою назвою у районній книгозбірні для дорослих провели не зовсім звичайний для Глибоки захід. Незвичайним у ньому було майже все: від формату до часу проведення, позаяк гості та учасники розійшлися, коли на землю вже спустились сутінки. І проводили бібліоніч вперше!

Всім, хто прийшов, нудьгувати не довелося. Блукали заплутаними сховищами скарбниць мудрості, читали віршовані рядки у рамках Всесвітнього дня поезії та 85-річчя відомої Ліни Костенко, співали пісень, пили гарячий чай і розмовляли…

Ніч, як стверджують митці, найсприятливіша пора доби для талановитих людей. Саме тоді до них найчастіше приходить муза. А в компанії натхнення приходить швидше та заряджає віртуозів новими ідеями.

Бібліотечне безсоння розпочиналось відразу при вході у книгозбірню. Вихованці гуртка „Культура мови та спілкування” БТДЮ читали вірші про книгу, любов до рідної країни, мови. Як писав Павло Загребельний у своєму відомому романі „Роксолана”: „Людині не досить просто жити. Щоб жити, потрібні Вітчизна, свобода і пісня”. Саме тому до заходу долучились гітаристи творчого об’єднання „Самодіяльна туристська пісня”, що діє при Глибоцькому Центрі туризму та краєзнавства з 1991 року. Нині в гуртку займаються 38 школярів та студентів віком від 10 до 38 літ. Керує — місцева автор і композитор Галина Семенюк-Сисолєтіна.

Опісля всі підійшли до меморіалу Небесної Сотні, щоб засвітити свічки на знак вшанування пам’яті героїв.

Захід продовжили у читальному залі бібліотеки. Саме того дня українській письменниці-шістдесятниці, лауреату Шевченківської премії та ряду інших, автору виважених і глибоких творів Ліні Костенко виповнилось 85 літ. Присутні вслухалися в її легкі, іскристі, як літнє зоряне небо, теплі і добрі слова:

Десь проходила ніжність між нами

і спинилась. І кликала нас.

І не вміла стати словами,

бо не знала для себе назв.

      Звалась дружбою. Звалась приязню.

      Вміла ждати і чатувать.

      Ми тримали її, мов на прив'язі,

      щоб не сміла нас чаклувать.

І вона ставала незграбною,

як отой циганський ведмідь.

Лиш боялась на людях раптом

ланцюгом своїм прогриміть.

     Чи були ми занадто гордими,

     що й слова були крижані?

     Так й лишилась вона кросвордом, —

     може, ніжність, а може, й ні...

З листопада 1977 року при часописі „Новий день” діє літературно-мистецька студія „Витоки”, ідея створення якої належить Володимиру Белку. Незмінним керівником „Витоків” є знана Олександра Приходько-Возняк, яка повідала присутнім про свій шлях у поезію. Також слово надали завідуючій бібліотекою-філією у селі Просіка, автору віршів Родіці Зегрі. А бібліотекар районної книгозбірні для дітей Марія Трафюк-Кирстюк декламувала рядки, які присвятила дорогому батькові.

Окрім усього, гостей заходу чекало відкриття робіт на „шевченківську тематику” учнів Глибоцької художньої школи: Сорінели Команюк, Ксенії Рожок, Дениса Рубанця, Анастасії Вакарюк, Любові Григорчук, Валерії Зеленько, Майї Карабовської, Альони Мунтян, Станіслава Білійчука, Богдани Грижюк.

Бібліоніч пролетіла швидко й непомітно. Будемо сподіватись, що цей проект приживеться в нашому селищі, адже подібні культурно-мистецькі заходи дуже корисні і потрібні.

Лариса Дущак.

Фото Петра Митранюка.