«Хароший кілограм» (BukNews на вікенд)

Весь попередній тиждень стояла спека. Тож, на фізкультуру я намагався виходити що раніше, поки на сонці ще не впроваджувалося пекло.

Ось і вчора я о дев’ятій годині ранку вже був вдома після занять.

Сьогодні ж ранок виявився прохолодним. Я відчинив усі вікна й вирішив трохи зачекати, щоб піти на фізкультуру вдень, коли вже потепліє. Метеорологічні сайти обіцяли 22°С. Мене це влаштовувало.

Та, дочекався я дощу, тож, плани довелося рихтувати.

Я вирішив піти на базар і купити яблук. Їх в цьому році дуже мало, в порівнянні з попередніми роками. Колись, перед Петра, весь базар рясно був завалений найрізноманітнішою пропозицією. Я запам’ятав це, бо старша жіночка на моє зауваження, чи її яблука бува не кислі, весело мені відказала: «А де ви бачили петрівку кислою». Тепер вже свято минуло, а яблук все одно обмаль.

Перше, на що я натрапив, були яблука сорту «Женева». Я їх раніше куштував, але так і не визначився щодо вражень: вони завжди були різними. Чоловік, що продавав «Женеву», мені, у відповідь на моє питання, пояснив, що в цьому сорті дуже багато залежить від землі і сонця. Тому вони й випадають різними на смак. Я подякував йому за консультацію та й пішов далі. Нарешті, під кущем жасмину, я знайшов те, що шукав. Жіночка продавала «Папіровку», а співвідношення ціна/якість мене влаштовувало.

Я відібрав яблука в мішечок, вона повісила його на гачок пружинного безмена. Потім жіночка пильно придивилася до показника й сказала, що є кілограм. Відтак, вона глянула на мене й додала: «Гай, давайтє єщьо одно яблоко, чтоби бил хароший кілограм». Я вкинув у мішечок ще одне яблуко й ми розрахувалися.

Далі була вже типова для мене мізансцена останніх місяців. Я кажу: «Мулцумєск», а мені радісно відповідають: «Пофтім».

Я йду дворами додому і усміхаюся цьому «харошому кілограму». Мене смішить одна обставина: чи знають в Міжнародному комітеті мір і ваг, що розташований у Севрі в Франції, що в Чернівцях на вулиці Комарова під кущем жасмину і десь в Остриці використовують паралельну міру ваги?

Окрім цього, я намагаюся уявити подібну ситуацію в супермаркеті, і в мене нічого не виходить. Там немає «хароших кілограмів».

А ще я думаю, якщо в наступному житті стану собакою, то дивуватиму всіх тим, що їм яблука. І мене показуватимуть дітям.

 Валентин Ткач, Чернівці