Галиц и книгарни. Шоу «Слабое звено»
Вот вся прогрессивная общественность осуждает Георгия Галица за то, что он взялся за книгарни. А между тем, – он прав. Ну не во всем, конечно. Прав он в выборе мишени, в том, что нащупал подлинно слабое звено.
Говорить всерьез о том, что книжный магазин это сегодня центр культуры можно лишь тогда, когда магазин действительно эти функции выполняет: организовывает встречи с писателями, устраивает презентации книг и т.д. Иначе он просто учреждение с уснувшей продавщицей. Культурной работой занимается «Букинист» и «Украинская книга» Хавича. Все. Книжный супермаркет – коммерческое предприятие и реорганизация его не касается, насколько я знаю.
Теперь давайте оценим падение интереса к книге за последние десять лет и спросим себя – нужно ли нам столько книжных магазинов и работников этих мгазинов, которые в них умирают от скуки и безделия? Покупаете ли вы в них книги? Проверяли ли когда-либо сколько заходит в них покупателей в течении часа и с какими покупками они выходят? А выходят они обычно с шариковой ручкой, блокнотиком и др. Массовый интерес к книге объяснялся лишь тем, что когда-то она была частью индустрии развлечений. Сейчас, когда доступны в огромном ассортименте кинофильмы, когда Интернет может удовлетворить любой каприз, книга – это гурманство. А гурманов немного. И, кстати, черновицкие книжные магазины гурманов не удовлетворяют (по себе знаю). Мне жаль, что выступления против реорганизации превратились из диалога в не очень толковую перебранку. Причем к диалогу не способна ни одна, ни другая сторона.
Да, часть книгарень надо реорганизовать. Надо было еще два-три года назад. Люди там развращены безделием. Но часть! А не все! Как всегда власть подвели неуважение к людям, нежелание входить в подробности. Найди они достойное место для Марины Либановой (рук. «Букинист»), бунтующих было бы в половину меньше. Однако, всем было плевать на подробности. Имеют цурес. Либанова работала. И она не слабое звено, в отличие от многих других книгарень. Объясни представители власти сначала план реорганизации (имей они этот план) глядишь, все сложилось бы и не так скандально.
Книгарни не нужны в таком количестве. Но нужны ли на их месте банки? Ответ очевиден. В туристическом городе, каким хотят сделать Черновцы, наверно, имеет смысл поговорить о том, что на месте некоторых книгарень нужны нечто, что тоже было бы из области культуры: театрик, клуб и т.д. Но не банки, ребята, не банки. С банками угомонитесь.
И все же хотелось чтоб прогрессивная общественность сменила акцент, ударение: не против злой власти, а за здравый смысл. А против злой власти пусть борются оппозиционные политики. Они получают за это хорошие деньги. Выступать против злой власти - это бизнес, а не форма самовыражения. Но мы же прогрессивная общественность, а не бизнесмены. Не так ли? Значит выступаем бесплатно и за здравый смысл.
КОМЕНТАРІ (22)
знаете что,сергей воронцов,впервые за долгое время тааак захотелось дать кому-то по морде. вы бы сначала подумали, а лучше два раза, перед тем как писать такую заказуху. довели родные Че до того, что теперь в этом маленьком Париже даже нормального букинистического магазина не будет, а будут безликие книжные "лавки".
А власть в Че не злая, она идиотская и бестолковая.
И если у меня ещё раньше были какие-то надежды, что всё не так плохо, но после балов нуворишей, где после официальной части все отплясывают, как в последний раз, надежд не осталось.
марина слободянюк
28 червня 2012 13:12
Для Марины. Вы в своем уме? Вообще статью читали? Кто же, по вашему, заказал? Воистину, нет ничего хуже некоторых представителей прогрессивной общественности.
Sergei Vorontsov
28 червня 2012 13:34
Для Сергея Воронцова. Если для тебя Сергей в городе много книжных магазинов, то тебе по видимому стоит съехать кудато в глубинку. Неужели ты своим серым веществом еще до сих пор не понял, что вся эта реорганизация задумана только для того, чтобы освободить помещения. Подними глаза и посмотри вокруг и ты увидиш, как чиновники создав комунальное предприятие "Буковинські ліки" в городе исчезли все комунальные аптеки, помещения которых сейчас пустуют и ждут новых хозяивов. Поверь Сергей, что по такому же принципу чиновники думали реорганизовать и комунальную сеть Черновицких книжных магазинов. И только благодаря твердой позиция именно интелигентных людей, которые переживают за культурное будущее нашего города в витринах книжных магазинов на прохожих смотрят книги, а не объявления о продаже или здачи в аренду.
А теперь о Георгии Галице. Если чиновник такого высокого ранга с трибуны обласной сесии заявляет, что книг он не покупает, а читает и слушает книги в интернете, неужели вы Сергей думаете, что этот человек то и делает, что переживает о книжных магазинах. А вы думали Сергей, что скачивая книги с интернета мы обворовываем авторов этих книг? А вы Сергей задумывались ли о том , что книга это не колбаса, что интерес к литературе растет вместе с благосостоянием общества?
Я думаю, что своей статьей, вы Сергей лизнув зад чиновнику не получили от этого никакого удовольствия.
Сергей Олейник
28 червня 2012 14:15
Для Сергея Олейника. Уважаемый господин Олейник, в нормальном обществе принято называть незнакомых людей на "Вы" даже в тех экстремальных случаях, когда их точка зрения радикально отличается от вашей. Этого ожидаешь собенно если эти люди имеют отношение к культуре. Своей резкостью вы показывате не силу позиции, а неуважение к чужому мнению. А неуважение к чужому мнению у нас хватает и во власти. Оказавшись (в силу обстоятельств)на другом полюсе, вы, по сути занимаете ту же позицию, и имеете ровно те же привычки, что и власть. Я иногда пишу об этом сходстве власти и тех, кто с ней борятся за какой-то интерес. Но иногда проверяю на практике. И результатами сегодня эксперимента удовлетворен.
Это действительно эксперимент. Я имел точку зрения отличную от всякого рода хипстеров, борцов за.... и против... и т.д (иногда я совпадаю с ними, иногда нет) и подумал, если озвучить ее. Они будут вежливее Галица или...??? Конечно, два комментария не показатель. Но "или" имеет место.
И по делу. Да есть очень плохие магазины. художня книга на Кобылянской, к примеру. Там книги выцвели на витрине! На это смотреть жутко. Да, в книжных магазинах спят, ассортимент отвратительный, в смысле алогичный, безумный. Да, многие продавцы не разбираются в своем товаре. И вы хотите чтоб этот разврат продолжился? Вы думаете Галиц обратил на это внимание. это ЖИЗНЬ обратила! Потому что если люди не любят свое дело, они остаются на бобах. У них все забирают. А Галиц, конечно, жуткий. Но по душу бездельников добряки не приходят.
Сергій Воронцов
28 червня 2012 15:01
А Марину жалко, она не заслужила. И еще пару человек и пару точек. А так, ребята, извините, надо было пахать, любить, лелеять. Тогда б не посмели...
Кстати это вина большинства, вина спящих псевдокнигарень, что такие энтузиасты, как Либанова попадают под общую гребенку.
Сергій Воронцов
28 червня 2012 15:14
Гришці Галицану на минулому тижні вручили паспорт громадянина Румунії.
Паспортист
28 червня 2012 21:14
«Усе вірно: книгарні реорганізовувати потрібно, але не тим людям, що нині за це беруться — громадськість їм просто недовіряє. Позаяк «реорганізація» дуже скоро може перетворитись на «ліквідацію» без розбору. Нагадує ситуацію з «Кобзарем» на Центральній пл., зникнення якого не погіршили стан культури, але й не покращило його: натомість там міг би виникнути прекрасний ресторан чи кав'ярня, готель з видом на Садгору тощо, конкурс на створення якого могла би оголосити сама міська рада. З правильними інтер'єрами, меню, нормальними цінами і місцем для культурних подій як обов'язковою вимогою. Однак ні захисники «Кобзаря», ні ті, хто сприяв його знищенню, нічого оригінального не запропонували». (29.06.2012)
http://s-vorontsov.vkursi.com/3819.html#comment13280
Цитата С. Вишинського з vkursi.com
29 червня 2012 15:00
«Для тих забув, або, взагалі, не знає — коли знищували «Кобзар» окремі діячі марили нав«язливою ідеєю відкрити у його приміщенні МакДональдс. Тоді, до речі, завдяки Петру Кобевку та іншим небайдужим цим діячам довелося відступити. А самий головний діяч рвав на собі сорочку і кричав, що „Кобзар“ залишиться „Кобзарем“. Що з того вийшло всі ми бачимо…» (29.06.2012)
http://s-vorontsov.vkursi.com/3819.html#comment13281
Цитата З. Подкидишева з vkursi.com
29 червня 2012 15:01
««Заднім умом»… можна було б у даному конфлікті використати наступний алгоритм ( він був висказаний, але мені не вистачило волі взятися за його реалізацію, через що зараз відчуваю докори совісті і несу частинку відповідальності за те що сталося, як сталося)…
1. З самого початку не переводити конфлікт у політичну площину, оскільки рішення в політичній площині залежать від політичної доцільності. Поступки влади в питанні реорганізації, були б потрактовані, як локальна перемога опозиції (а такий месидж не допустили б навіть в демократичних країнах, не кажучи про нашу конкретну ситуацію).
2. Виходячи з цього — позиціонувати проблему, як жорстку форму (але всеж) діалогу зацікавленої громади з місцевою владою. (Тут відкриваються нові можливості — від відтермінування рішення обл.ради, до прямих домовленостей про найменш болісний, поетапний та прозорий процес реорганізації, який у ЗМІ подавався б з двох сторін а) перемога громадянського суспільства б) влада — прислухалась до волі виборців і йде з ними на діалог. Обидва ці месиджі є позитивними і були б сприйнятними для обох сторін конфлікту. )
3. На публічних та (особливо) непублічних зустрічах по цьому питанню, поряд з критикою та прогнозом негативних наслідків повинен іти месидж про готовність співпраці — задля вирішення цього конкретного питання… Містком для обговорення цього питання могли стати т.зв. «громадські ради», які власне для того і створені, але ніфіга не діють…
4. Механізми тиску… Тут я б говорив про стратегічну помилку, оскільки Тиск на Г.Галиця є невиправданим. ІМХО — не можна послати в нокаут боксерську грушу… За моєю субєктивною думкою, роль пана Г.Г. є роль груші, яка приймає удари від суспільства і опозиції. Він гідно з цією роллю справляється, акумулюючи на своїй персоні весь негатив. Пан Г.Г. розуміє це і у нього на критику виробився імунітет… Саме тому вірніше було тиск направити на секретаря міської ради, при цьому запропонувавши йому «мирний договір», по якому більшість інтересів книгарнь і їх читачів були б враховані, натомість в.о. голови міста отримав би імідж людини, яка любить своє місто, розуміє його проблеми, знає міфи про нього і взагалі мислить стратегічно… Коротше, знову ж таки, — обидві сторони з честю виходять з ситуації…
Але цьому не судилося статися, оскільки за діло взялася опозиція… Тепер її слід називати «Ніцшеанською», оскільки вона завжди користується правилом «Падающего — подтолкни» і крім пафосу та деструктиву нічого для вирішення цього питання не зробила…» (29.06.2012)
http://s-vorontsov.vkursi.com/3819.html#comment13282
Цитата М. Шморгуна з vkursi.com
29 червня 2012 15:02
якби на місці депресивних книгарень з"явилися "книжні кафешки" - я би ще зміг зрозуміти. Сергію, твої висновки можливо були б правильними для правильного суспільства, але не для нашого звихнутого. ці не знають, як зробити. цим треба переламати. кінотеатр Миколайчука теж закрили, "бо там мало глядачів". де обіцяний "кіномистецький комплекс"? зараз єдина можливість зберегти ці крамнички для гіпотетичної мистецької перспективи - не чіпати їх! але такий варіант тим, хто заволодів містом, не цікавий. тому казати, шо "книгарні збиткові" - лити воду на млин Галиця і Папієва. те саме й з поганою опозицією. "давайте будемо чекати лицарів ордену тамплієрів, які прийдуть і асвабадять наш гОрод"? чи все-таки хоч трохи допомагати тим, хто хоч якось опирається тому, що коїться? не для опозиції. для себе...
Вадим Пелех
29 червня 2012 18:27
Теза перша - сама погана книгарня краща, ніж ніякої.
Теза друга - навіть у найгіршій книгарні можна натрапити на хорошу книгу, а в найкращій зіткнутися з чимось неприємним. Йдеться не загалом про книгарні, а конкретно про ті, які реорганізовують.
Теза третя - не можна ощасливити всіх насильно. Ленін і Сталін пробували - не вийшло.
Теза четверта - громада не знає прикладів ефективної роботи цієї влади, тому резонно сумнівається, що у неї щось вийде з книгарнями. Бо поки виходить переважно тільки для себе, коханої.
Теза п'ята - громада і влада апріорі не можуть розмовляти однією мовою, бо у них різні завдання, а тому ставити до них однакові вимоги неправильно. Врешті вони виступають у різних вагових категоріях, використовують різні засоби, по різному можуть діяти.
Теза шоста - професіонали ПОНАД сутичкою, вони вищі за дрібязкове політиканство (хто кого перетисне) і тим більше не керуються в своїх діях тільки власними комплексами.
Теза сьома - справді сильні люди не зводять рахунки з тими, хто вже впав.
Теза восьма - влада, якій справді потрібен результат, а не лояльні виконавці призначає на посади і залишає працювати на посадах не пристосуванців і тих, хто впав перед нею на коліна, а успішних і самодостатніх людей.
Теза дев'ята - книгарні мають бути останніми у списку установ, роботу яких мала би покращити влада. Починати треба з садків, шкіл, лікарень, прокуратури, міліції, СБУ, і себе рідної. А вже тільки після цього братися за книгарні.
Теза десята - держава ніколи не буде ефективним менеджером для жодної компанії.
Теза одинадцята - у домі, де хтось наклав на себе руки, не говорять про мотузку. Тому вказувати на погану роботу книгарень, коли триває протистояння і нічого не казати про погану роботу влади значить стати на бік однієї сторони протистояння.
Юрій Чорней
29 червня 2012 18:47
Щодо опозиції. Я не вважаю, що вона погана. Вона робить свою справу. І мені хотілося б, щоб вона була потужнішою, аніж є. Те що там крутяться гроші, як я зауважив, робить її дієвою. І Вадим мені вже багато років, щоб я чекав на лицарів. Ми і є ті на кого чекають. Такі-сякі, але інших не буде. Але громадський протест має бути чимось окремим від опозиції. Ось що хотілося б сказати. .У нього свої закони. Людей має щось трубвати окрім політики.
Щодо розвитку подій, вважаю його, на жаль, закономірним. Добре, продавці сплять, директори ж спати не повинні. Вони ж розуміють, що займають суперплощі у центрі міста і щоб це тривало, треба крутитися.
Не розуміють. Перше, що мав зробити Галиць - звільнити директорів, які не виправдали сподівань на хорошу роботу, і призначити людей, які б дійсно гідно могли б працювати. Але, так думаю, що звільнять тих, хто міг працювати, а залишать різних чмирей, які тотально залежні, тому що нічого не вміють робити. Ну в цілому, погоджуюся Вадиме з тобою, що може не вчасно я... А може і вчасно, тому що є час виступати з альтернативою. Бо якби протест пішов на спад. Мені справді не хотілося б бачити на місці книгарень якусь фігню, типу ще одного банкомату. Нехай створюють оргкомітет, який би контролював владу і виступив з пропозиціями відповідними. І Шморгун правильно сказав про громадську раду. Мовчать, як риби. Тому, власне, Вадиме я вважаю, що нічого важливішого за опозицію у цій країні немає, насправді. Тільки стаття не про це.
Сергій Воронцов
29 червня 2012 20:33
Пане Олійнику! Схаменіться й перестаньте верзти маячню, тим паче ображати гідність журналістів, яких Ви так полумяно закликали стати на амбразуру збереження (ні-ні, не книгарень, а) РОБОЧОГО МІСЦЯ для Вашої дружини. Щоб Ви краще зрозуміли перефразую: занадто вже довго Ваша благовірна гріла свою верхню потовщену частину ноги у казеному кріслі, отримуючи заробітню плату за рахунок пересічних буковинців-платників податків! Та й взагалі, спустіться на землю - дружина Ваша була не власником книгарні чи приватним підприємцем, а директором комунального підприємства, КОМУНАЛЬНОГО (!!!) (може Вам по літерах написати, щоб Ви врешті-решт уже зрозуміли різницю між комунальною та приватною власністю), долю яких вирішує обласна рада, а не зацікавлені особи.
І останнє: зрозумійте Ви вже нарешті, що радянська "водка-сєльодка" й "посмертні посади" вже відійшли у небуття, а на дворі уже не брєжнівський застій, а 21 століття з усією його бурхливістю та динамікою. Гадаю, у найрозвинутіших країнах світу Ваша теза "о врєдє інтернєта" викликала би мінімум усмішку, адже, впевнений, що ані в США, ані в країнах ЄС не бракує інтелігентних читаючих людей, для яких електроні книги стали вже нормою.
С.Олійнику
02 липня 2012 10:59
Громадськість? 25 осіб віком від 20 до 70 років - це і є та "багатотисячна громадськість м.Чернівці, обурена діями влади"? Де вона та громадськість? А от про "Кобзар" не треба. Його свогог часу не обласна рада знищила на догоду одному приватному підприємцю, а колишній мер всіх часів і народів, а також улюбленець всіх соціально-незахищених громадян сонцесяйний М.Федорук. Доречі, рік тому він перетворився з незрозумілих тим самим інтелігентним читаючим людям причин на символ "боротьби з тиранією та диктатурою", уособленням яких був протягом добрих 10-ти років. Цікаво, де Ви тоді були пане Вишинський - присягали на вірність праху маршала Антонеску чи пили на брудершафт з активістами Ноа Дряпти? Де тоді була Ваша пекучо-активна громадська позиція і підяким кутом роки 4 тому Ви дивилися на ту саму М.Лібанову? Згадайте, подумайте, зважте...
С.Вишнському
02 липня 2012 11:10
Ха-ха-ха. Класний "закос" під Лютера! Хоча невдалий трошки вибір для наслідування, адже Мартін почасти грішив книгоспалюванням, ну а М.Лібанову взагалі, так би мовити, "усунув від керівництва комунальною власністю" у радикальний спосіб. :) Та й прибити би ці тези необхідно на відповідних дверях...
1. За такою ж логікою можна стверджувати, що поганий лікар краще, ніж відсутність хорошого. Це нічого, що "пацієнт більше мертвий, ніж живий", головне - процес, решта - дрібниці не варті уваги.
2. А кого Ви хочете ощасливити, зберігши доісторичної форми підприємтсва книжкової торгівлі? Їхніх директорів чи може їх родичів? Інтереси скількох буковинців Ви виражаєте та захищаєте?
3. Питання громади і влади актуальне ще з часів Риму, тому не треба його "пришивати" до цього конкретного випадку, адже якщо провести соцопитування, то виявиться, що представники сучасної громади м.Чернівців воліють побачити замість книгарень інтренет-клуби, інтернет-кавярні етс., а не допотопні радянського кшталту "ізби-чітальні", у яких, за невеличким винятком, все одно ніхто нічого не купує.
4. Скрізь у світі люди, які досягли пенсійного віку, з радістю йдуть на заслужений відпочинок, або ж реалізують себе у якості громадських діячів, або продовжують управлінську карєру у приватних бізнесових структурах. В нас всі чомусь (?!) намагаються "забетонувати" за собою будь-яке робоче місце на довгі роки, з плином яких намагаються працювати все менше, а отримувати все більше.
5. У світі взагалі немає комунальних книгарень - книгарні прерогатива приватного бізнесу; в Україні - це пережиток мабуть любимого Вами СРСР. Державної підтримки потребують не книгарні, а бібліотеки (той же Рим). Поцікавтесь, які функції виконує сучасна бібліотека у розвинених країнах світу й Вам одразу все стане зрозуміло.
Щодо мутузки. Людина, яка відчуває, що зашморг от-от затягнеться, ніколи шиї у тому зашмогру не залишить. Тим паче, якщо той зашморг затягувався протягом останніх 5 років. Чекають на "омріяну мить" лиш самогубці та люди, які внаслідок тих чи інших факторів втратили почуття реальності.
Щодо влади. За Вашею ж логікою виходить, що всі директори книгарень - комунальних підприємств - і є тією самою ВЛАДОЮ. Чим вони відрізняються від директорів інших КП міста? Маємо те, що маємо.
Ю.Чорнею
02 липня 2012 11:46
Для писателя ананимщика.
Узнаю трусливых чиновников! Очень просто нахамить и спрятаться, но видает стиль. Я тебя узнал. И поверь я доживу до того дня когда тебя будут исключать из партии. А если хочеш сказать чтото о мрей жене, так скажи в глаза! Что слабо? Ты аноним трус и нигодяй !
Сергей Олейник
03 липня 2012 13:11
нЕгодяй пишется через "Е"
литератор
03 липня 2012 15:44
Ага, а ще анОнимщик, вЫдает і хочешЬ. Це капєц повний, а не читаюча інтелігентна людина! І воно ще претендує на те, щоб представляти інтелігенцію міста... Треба спочатку навчитися грамотно писати...
читач
03 липня 2012 17:13
"Зри в корень!"
Читачу та Літератору
03 липня 2012 18:45
Ув.Сергей Воронцов! Ваша статья не закончилась непонятным призывом к бесплатным выступлениям, а разрослась до уже 5-дневного форума. Мне не хотелось попадать под «влияние маятника» и развенчивать бредовые домыслы анонима и пр. безымянных «писателей», но именно Вам мне хочется ответить : вот только, пожалуйста, не надо меня жалеть !!! Вы жалейте тех, кто реально бывал в «Букинисте» , кто вырос в этом магазине, кто привел туда своих детей, приходил специально и как-бы между прочим, и кому было абсолютно «пофиг» чей это магазин – коммунальный, частный ,городской или областной. Вы жалейте, наконец, сам город, который заполнен теперь плохо образованными и слабо культурными массами, которые вырвавшись из ближних и дальних сёл и районов в надежде на лёгкий труд и теплый туалет, так и не смогли забыть «рідну хатинку, свіженьке молочко, вишневий садочок», так и не нашли себе покой и применение в скучной жизни многоэтажек и малогабариток. Да, у них не наработан навык к чтению, да и к учению тоже не очень. А вот к пустому разглагольствованию – это сколько хотите! Они просто извергают ядовитые потоки критики ,но , как правило, не всегда связной речью. Следом за ними подрастают такие же малограмотные детки, но и они были частыми посетителями магазина, и для них здесь специально завозилась мишура из открыток, разрисовок, наклеек.
Но за время нашего откровенного сопротивления бездарному плану реорганизации мы собрали почти 1500 подписей в поддержку «Букиниста» и жаль, что после сессии, где этот проект был принят, мы прекратили сбор подписей. Я точно знаю, что люди бы подписывали ещё и ещё, и вот именно их надо жалеть, потому что неизвестно откуда взявшиеся и неизвестно куда потом исчезнувшие Г.Г и М.П и М.Г. и пр. буквы алфавита своим несуразным решением отказали им в праве самим выбирать в какой магазин им идти и какую книгу покупать – новую или старую, на русском языке , украинском, румынском, немецком …..
Marina Libanova
04 липня 2012 02:14
"Вы жалейте, наконец, сам город, который заполнен теперь плохо образованными и слабо культурными массами, которые вырвавшись из ближних и дальних сёл и районов в надежде на лёгкий труд и теплый туалет, так и не смогли забыть «рідну хатинку, свіженьке молочко, вишневий садочок», так и не нашли себе покой и применение в скучной жизни многоэтажек и малогабариток. Да, у них не наработан навык к чтению, да и к учению тоже не очень. А вот к пустому разглагольствованию – это сколько хотите! Они просто извергают ядовитые потоки критики ,но , как правило, не всегда связной речью. Следом за ними подрастают такие же малограмотные детки, но и они были частыми посетителями магазина, и для них здесь специально завозилась мишура из открыток, разрисовок, наклеек.", - эт Вы, Марина Львовна, видать так о г-не В.Павлюке и его сынишке М.Павлюке так отзываетесь?
Владимир Загриновский
05 липня 2012 10:27
Марина Львовна, с опозданием, правда, но отвечаю. Жалость -- плохое слово, действительно. Мне ДОСАДНО, что так получается. Город не жалею, жалею скорее тех, кто тут в качестве белой вороны, то ли живет, то ли ... черт его знает... Хотя не думаю, что все так плохо... на самом деле.
Досадно, что реорганизацию не предложили сами книгарни. Не выдвинули встречный интересный план. Тогда бы и протест поактивней был, и обсуждение "пободрее".
Sergei Vorontsov
05 липня 2012 21:33