Жінки при владі, жінки задають тон

Одразу в це важко і повірити, але нині в Стерченській територіальній громаді панує чи не справжній матріархат. Зважте самі: сільський голова, директор школи, завідуючі ДНЗ, сільським клубом і бібліотекою, фельдшерсько-акушерським пунктом, начальник відділення поштового зв’язку, депутати сільської ради (крім одного чоловіка) – то все жінки.

 Свого часу Наталія Будей, а то було понад 10 років тому,  очолила територіальну громаду після виборів до місцевих рад і стала однією з наймолодших сільських голів не лише у Глибоцькому районі, а й області та в Україні.

- Можливо саме Ви,  Наталіє Василівно, і сформували в селі гендерну політику на перших керівних постах у Стерче опинились жінки,- запитав я співрозмовниці.

- Це не зовсім так,- посміхнулась у відповідь Наталія Василівна,- бо, скажімо, загальноосвітню школу та дошкільний навчальний заклад вже тоді очолювали Олена Луківна Гафу та Галина Василівна Мешак. Обидві з відповідним досвідом роботи які стали й надійною опорою у моєму становленні керівника. До слова, щодо освоєння навиків діяльності сільського голови мені значно допомогла старша колега – Вікторія Іванівна Ткачук із Чагра, за що я ій щиро вдячна.

Власне, і в депутатському корпусі сільської ради жінки й раніше не пасли задніх, а в числі теперішнього складу дійсно з 12 – 11 депутатів – представниці прекрасної статі. Особливої конкуренції на останніх виборах вони не мали. Поза всяким сумнівом був тільки Василь Троянович Будей, якого сельчани тричі поспіль обирають депутатом нашої сільради, і який сповна виправдовує довір’я своїх виборців. Як і депутати – жінки, а серед них і ті, котрі на посадах керівників основних установ села.

-Даруйте, Наталіє Василівно, але часто побутує думка, що далеко не завжди між жінками-керівниками є спільна мова та узгодженість у діях.

-Звісно, повного абсолюту у вирішенні тих чи інших питань не буває  і в нас. Проте скажу чесно, що мені переважно працюється з порозумінням та підтримкою з боку жіночого керівництва. Мабуть, і тому останнім часом нам вдалося замінити огорожу і вхідні ворота у дошкільному навчальному закладі, а також за рахунок цільової субвенції облаштувати два кабінети у загальноосвітній школі та виділити 20 тисяч гривень на харчування дітей. Замінено, водночас, частину вікон у приміщеннях сільського клубу та відділення зв’язку.

 Сподіваємось, що найближчим часом віднайдемо ще кошти, аби  разом із спеціалістами фірми «Майстер-плюс» врешті завершити будівництво об’єкту, де зокрема планується відкрити лікарську амбулаторію зі штатом 10 фахівців. До речі, за це одностайно проголосували на недавній сесії депутати сільської ради. Радує і те, що для спортсменів села фірма «Капітал» спорудила і новий спортивний майданчик.

 Продовжуються добросусідські контакти із окремими сільськими громадами Румунії. Незабаром наші юні футболісти проведуть товариські зустрічі з однолітками у Ботошанському повіті.

Словом, жінки-керівники, громадські активісти попри складні умови сьогодення роблять все можливе, аби у Стерче життя односельців спрямувати у якомога повноводне русло.

Василь Гейніш.

Фото Георгія Семенюка.

P.S.

У списку найстарших жителів Стерче перше місце посідає теж жінка - Катерина Лукаш, якій виповнилось 95 років.