Держава не оплачує поліклінічні послуги в жодному онкоцентрі, однак у чернівецькому знайшли вихід для пацієнтів і зберегли колектив

Другий етап медичної реформи, який стартував 1 квітня 2020 року,  чітко структурував рівні надання медичної допомоги буковинцям, змінив умови фінансування медичних закладів та роботу їхніх працівників. Зокрема,  держава не законтрактувала онкоцентри на амбулаторну поліклінічну допомогу. Тому як пацієнти, так і медичні  працівники так званої вторинної та спеціалізованої медичної допомоги, тобто третинного рівня, змушені відтепер лікуватися і працювати за новими правилами. Про які саме зміни йдеться BukNews розповів в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» Ігор Малишевський. 

НСЗУ НЕ ОПЛАЧУЄ ПОЛІКЛІНІЧНІ ПОСЛУГИ В ОНКОЦЕНТРАХ

- Але буковинці, по-старому, починають діагностику саме із вас. Доводилося навіть чути нарікання, що людям відмовляють в обстеженні у поліклініці онкоцентру. 

- Амбулаторно-поліклінічний структурний підрозділ раніше справді обслуговував не тільки тих пацієнтів, які лікувалися у нас в умовах стаціонару, а всіх буковинців, які стояли на онкологічному обліку. Це приблизно 18 тисяч онкохворих області. Цифра постійно змінюється через виявлення нових випадків захворювання і  смертність. 

З 1 квітня цього року ситуація кардинально змінилася. Усі послуги, які раніше надавали пацієнтам поліклініки онкоцентрів, не законтрактовані в усій Україні, а не тільки у нас. І, відповідно, їх не оплачує НСЗУ.  Ми зверталися до НСЗУ з відповідним клопотанням, однак  нам відповіли, що в установі третинного рівня, як ми, амбулаторні послуги не контрактуються. Мовляв, до нас пацієнти повинні надходити уже обстежені фахівцями первинного і вторинного рівнів.   Чому це все має починатися на найпотужнішому третьому рівні спеціалізованої медичної допомоги? Особливо зважаючи на те, що у нас в області є окремий діагностичний центр, який може надавати цю послугу безкоштовно, а діагностувати буковинців – його пряма функція. 

Амбулаторні хворі, за направленням свого сімейного лікаря, можуть безкоштовно пройти обстеження чи здати аналізи за місцем проживання – у поліклініці, районній лікарні чи діагностичному центрі. Саме тому Національна служба здоров’я України не уклала угоди з жодним онкологічним центром України на амбулаторну допомогу.  За ці послуги держава вже сплатила закладам першого і другого рівнів медичної допомоги. У зв`язку з цим, до прикладу, в Ужгороді взагалі скоротили поліклініку при онкоцентрі.

Ми пішли іншим шляхом. Адже є чимало людей, які  приходять до нас і хочуть отримати допомогу.  Економісти розробили економічно-технічне обґрунтування тієї чи іншої діагностичної послуги. Цю документацію ми подали на погодження Департаменту охорони здоров`я, звідти – засновнику медзакладу, тобто Чернівецькій обласній раді. Засновник погодив, що в нашій установі можна зберегти амбулаторно-поліклінічне відділення і надання амбулаторних послуг, але тільки на платній основі, через касу. Натомість отримати їх безкоштовно можуть тільки ті пацієнти, які перебувають у нас на стаціонарному лікуванні.  

Лабораторно-діагностичну, патогістологічну, променеву складову роботи поліклініки частково включили в законтрактовані пакети стаціонарної допомоги. Підв’язали до хіміотерапевтичної та рідіологічної допомоги, діагностики та лікування… Тобто в пакеті прописано, що ми повинні консультувати і діагностувати, проводити різні обстеження пацієнтів в стаціонарі. Але наголошую ще раз: тут  йдеться про хворих, які у нас лікуються.  

Таким чином, ми зберегли колектив, який налічує понад півсотні людей, і структуру поліклінічного відділення. Частину лікарів поліклініки перевели на роботу у стаціонари. Почергово, вахтовим методом, вони ведуть прийом у поліклінічних кабінетах, де, спілкуючись із пацієнтами, вже наперед знають,  хто і з якими проблемами потрапить до них у відділення.  Це значно пришвидшує початок процесу лікування.  Раніше пацієнтів не групували, а записували єдиним потоком,  а вже згодом їх розподіляли онкологи. Тепер кожен чітко займається своїм напрямком.  

Два-три місяці ми проводили роз'яснювальну роботу серед пацієнтів, пояснювали, чому так відбулося. На жаль, окремі ЗМІ підхопили цю тему, спробували зчинити навколо цього скандал. Хоча усе зроблено точно згідно букви і духу закону.  Ще раз хочу підкреслити: онкохворі аж ніяк не зобов`язані проходити обстеження та здавати аналізи виключно в онкоцентрі, а можуть отримати послугу безкоштовно за направленням свого лікаря у відповідному медзакладі. 

- Очевидно, що має пройти певний час, перш ніж люди зрозуміють, куди і до кого мають звертатися по різні види медичної допомоги… 

- Тільки після гістологічно підтвердженого діагнозу приходить черга спеціального лікування в онкоцентрі, черга комп’ютерної томографії. Натомість у суспільстві чомусь сформувалася думка, що КТ - це якась панацея, яка повинна передувати гістології.  Хоча при КТ  променеве навантаження на організм у десятки разів більше, ніж від рентгенапарату. Це не тільки зайве навантаження на ослаблений хворобою організм, але й зайве навантаження на ту стару техніку, якою нам доводиться користуватися. Не кажучи вже про те, що це доволі дороге обстеження. 

З одного боку держава задекларувала, що всі опорні лікарні будуть забезпечені діагностичною апаратурою для обстеження пацієнтів за місцем проживання. З іншого ж часто виходить так, що пацієнт,  який пройшов лікування в онкоцентрі, перебуває на групі, через певний період часу, коли йому потрібно зробити певні дослідження, приходить не до своєї опорної лікарні, з якою держава законтрактувалася, а до нас. І вимагає, щоб ми проводили всі дослідження безкоштовно. 

Адже держава нас це не законтрактувала. Натомість на ці види медичної допомоги законтрактований діагностичний центр, комп’ютерний томограф є у Кіцмані, поставили у Сокирянах, чув, що має з’явитися у Кельменцях. Це якраз той первинний-вторинний рівень медичної допомоги, де місцеві мешканці мали би пройти таке обстеження за місцем проживання, де за їхню діагностику заклади отримують гроші. 

Повтий текст розмови доступний за посиланням: В.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» Ігор Малишевський: "Онкологічний центр працював, працює, і, найголовніше, почав розвиватися"