Долю Буковини вирішили у Чернівцях (репортаж з минулого для опозиціонерів майбутнього)

Напередодні  проведення в Чернівцях сьомого засідання Підкомітету з міжнародного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії, головувати на якому будуть Міністр закордонних справ України Леонід Кожара та Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров,  губернатор Буковини Михайло Папієв згадав недавню історію. «У новітній історії Чернівецької області був лише один подібний випадок, коли у червні 2003 року Президент Румунії Іон Ілієску та Президент України Леонід Кучма підписали у Чернівцях Договір між двома країнами про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань», - процитувала прес-служба «будинку з левами» слова губернатора, які він виголосив 8 січня на щотижневій апаратній нараді. www.buknews.com.ua відшукав у своїх архівах репортаж про ту історичну зустріч. Пропонуємо увазі читачів цей своєрідний репортаж з минулого.

Долю Буковини вирішили у Чернівцях,

але розповісти про це буковинцям дозволили переважно «кореспондентам ОДА»

В істориків дипломатії існує давня традиція: окрім офіційних назв важливих міждержавних зустрічей чи документів використовувати паралельні - утворені за місцем їх проведення чи підписання. Достатньо лише згадати всесвітньовідомі - Віденський конгрес, Паризьку мирну конференцію або Ялтинський саміт.

Чернівецький договір 17 червня 2003 року має усі шанси потрапити до переліку найважливіших дипломатичних актів новітньої історії не лише України, а й усієї Європи. Підписаний президентом України Леонідом Кучмою та президентом Румунії Іоном Ілієску у Червоній залі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Договір про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань підвів остаточну риску у проблемі визначення сухопутного кордону між сусідніми країнами.  Підписанню документа передувало 19 раундів (!) неймовірно складних українсько-румунських переговорів, у ході яких сторони не раз вдавалися до взаємних звинувачень та демаршів. Про той шал пристрастей, який дипломатам обох країн довелося подолати за п'ять років пошуків компромісу опосередковано свідчать вимоги деяких румунських політиків, озвучені ще на самому початку переговорного процесу, про необхідність включення до тексту угоди положення, яке б засуджувало таємні додатки до сумнозвісного «пакту Молотова-Ріббентропа», або ще минулорічні листопадові заяви українського МЗС про те, «що румунська сторона заводить у «глухий кут» переговори з Україною з питань укладення договору».

Наразі особливо символічним виглядає те, що договір який остаточно визначив лінію колишнього радянсько-румунського сухопутного кордону 1947 та 1961 років як Державного кордону між Україною та Румунією підписано у саме Чернівцях. Які, нагадаємо, разом з усією Буковиною та Бессарабією не з власної волі перебували у складі Румунії починаючи з 1918 і аж до 1940 року. Територіальна приналежність саме Україні та статус острова Зміїний теж більше не викликають жодних сумнівів. Проблему делімітації морських просторів і континентального шельфу у Чорному морі, або, як її визначив на прес-конференції президент Румунії Іон Ілієску, «питання розподілу 20 морських миль», сторони мають намір вирішити ще до «завершення аденції обидвох президентів у 2004 році». Попри більш ніж промовисту обмовку Іона Ілієску щодо його переконаності у тому, що «задля вирішення проблем розподілу континентального шельфу Румунії не доведеться звертатися до міжнародного судовладдя», аналітики висловлюють припущення, що найвагомішою причиною, яка змусила Румунію погодитися на підписання договору стали вимоги основоположних документів НАТО про відсутність територіальних претензій його нових членів до своїх сусідів. Фактично не заперечував цього й Іон Ілієску, який визнав, що підписання договору викликане необхідністю «виконати вимоги західноєвропейських партнерів щодо забезпечення безпеки східного кордону Румунії».

Після переговорів віч-на-віч та у розширеному складі за участю української та румунської урядової делегації, наслідком чого стало підписання згаданого Договору, президенти України та Румунії зустрілися з представниками місцевої громади та румунської діаспори на Буковині. Цікавого у Чернівецькому облмуздрамтеатрі ім. Ольги Кобилянської, де відбулася згадана зустріч, та навколо нього дійсно було багато. Так, Президент України нагородив народного артиста України Іво Бобула орденом «Ярослава Мудрого» з нагоди його 50-річного ювілею, а лідер румунського національного товариства ім. Мігая Емінеску Аркадій Опаєць оприлюднив заяву, в якій «закликав Леоніда Кучму балотуватись на третій президентський термін». Промовець, зокрема, сказав: «ми, румуни, завжди голосували за Вас, і давали великий результат у відсотках, якщо Ви знову проявите бажання стати президентом, то ми обіцяємо Вам 96-ти відсоткову підтримку».  Після такого запевнення, Леоніда Кучма «попрохав Аркадія Опайця нагадати, коли у нього буде ювілей, щоб нагородити державною нагородою». Саме на зустрічі у театрі президент України запропонував своєму румунському колезі Іону Ілієску провести «рік України в Румунії» та «рік Румунії в Україні». Одночасно з подіями у театрі майже 50 представників буковинскої опозиції - члени СПУ, КПУ та блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» під гаслами «Кучму і Бауера – геть», «Геть Кучмівський режим», «Україні - уряд народної довіри»  пікетували облмуздрамтеатр.  Проте силами держбезпеки та правоохоронцями одразу було створено потрійний кордон, а двоє офіцерів МВС прямо перед телекамерами румунських журналістів порвали плакат «Кучму – геть!». Після цього кілька представників СПУ почали скандувати гасло «Кучму - геть!». Як заявив секретар Чернівецького обкому СПУ Віктор Обдуленко, пікетування мало на меті «показати Леонідові Кучмі, що Буковина не вся благоденствує, і ще є патріотичні сили, які хочуть бачити Україну без Кучми, а Буковину без губернатора Бауера».

Як повідомила прес-служба ОДА, перебуваючи на Буковині президент України Леонід Кучма також відвідав район зсуву на вулиці Барбюса у Чернівцях і побував у районі будівництва об’їзної дороги Однак, через особливості акредитації журналістів регіональних ЗМІ, потрапити на всі ці заходи для того щоб розповісти про побачене й почуте там своїм читачам та глядачам, вдалося лише представникам державних та навколовладних електронних та друкованих засобів масової інформації. Так, на прес-конференцію глав держав так і не змогли пробитися журналісти обласних газет «Буковинське віче», «Час», газети міськради «Чернівці», власкори УНІАН по Чернівецькій області та «Ділової України», а також кореспонденти румунської редакції Всесвітньої служби «Радіо Україна».

Журналісти «Доби» та «Молодого буковинця» потрапили на прес-конференцію глав держав лише після кількаразового звертання щодо власної акредитації особисто до керівників президентської прес-служби. Ще задовго до приїзду президентів, представники правоохоронних органів радісно повідомляли деяким журналістам, що з офіційного переліку запрошених на зустріч їх вже викреслили. Відома своєю «конструктивною» співпрацею з деякими регіональними ЗМІ прес-служба облдержадміністрації всі прорахунки з акредитацією журналістів намагалася списати на вольове рішення представників протокольної служби президента Україна, які нібито викреслили ледь не половину списку із заздалегідь підготовленого переліку журналістів. Проте чому під «скорочення» потрапили лише журналісти відомих своєю незалежною позицією видань і воно жодним чином не торкнулося інших, переконливо пояснити так ніхто і не зміг. Тим більше не зрозуміло, читачам яких видань мав би розповісти про зустрічі президентів акредитований чомусь саме за журналістською квотою в якості «кореспондента ОДА» начальник управління з питань преси та інформації Валерій Унгуряну. Прикро, що попри оголошену Теофілом Бауером під тиском Києва «нову еру» у стосунках зі ЗМІ, місцеві чиновники так і не змогли піднятися над дріб'язковим зведенням рахунків, поставивши власні інтереси вище загальнодержавних. Недалекоглядність їх вчинку особливо впадала у вічі на фоні злагоджених дій румунських журналістів, які, відстоюючи інтереси своєї країни, спробували перетворити прес-конференцію на з'ясування становища румунської національної меншини в Україні. Врешті, журналісти Буковини виявилися більшими державниками за владців й у своєму зверненні до президента України переданого керівникам його прес-служби особливо нагалосили на тому, що зважаючи на важливість Договору про режим українсько-румунського державного кордону та дбаючи про міжнародний імідж України утрималися від публічної акції протесту, хоча все ще очікують відповіді на своє запитання: «Чи ще довго Вас на Буковині представлятиме людина, яка скомпроментувала себе в очах громадськості?».

Юрій ЧОРНЕЙ

2003 

Опубліковано  в газеті "ДОБА" 20 червня 2003 р.